04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"09" червня 2015 р. Справа№ 910/28701/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Алданової С.О.
Коршун Н.М.
при секретарі Драчук Р.А.
за участю представників:
від позивача Порало Т.І. - дов. №05-5/145 від 26.12.2014 р.
від відповідача Гедз Ю.В. - дов. №0114-150 від 15.12.2014 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»
на рішення
господарського суду міста Києва
від 10.03.2015 р. (суддя Ярмак О.М.)
у справі №910/28701/14
за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»
(далі - ПАТ «БМ Банк»)
до Приватного акціонерного товариства
«Страхова компанія «Українська страхова група»
(далі - ПрАТ «СК «Українська страхова група»)
про стягнення 140 000,00грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2015 р. у справі №910/28701/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись зі згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржене рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Так, на думку апелянта, судом першої інстанції помилково встановлено факт надання Ільчуком С.В. завідомо неправдивих відомостей про настання страхового випадку, що є неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи. Апелянт вважає, що Ільчук С.В. не надавав до ПрАТ «СК «Українська страхова група» завідомо неправдивих відомостей про настання страхового випадку, навпаки, Ільчук С.В. діяв у межах Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і договору страхування, а відтак ПАТ «БМ Банк» як вигодонабувач за договором страхування має абсолютне право стягнути з ПрАТ «СК «Українська страхова група» за страховим випадком повну суму страхового відшкодування в розмірі 140 000,00 грн.
За твердженнями скаржника, місцевим судом не враховано, що апеляційним судом Луганської області встановлено факт дорожньо-транспортної події, яка відбулася 22.03.2013 р. за адресою: Луганська обл., м. Ровеньки, смт. Кленовий спуск, вул. Шкільна, внаслідок якої було пошкоджено предмет застави, відтак позивач вважає незаконною відмову відповідача здійснити виплату страхового відшкодування тощо.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, справу №910/28701/14 за апеляційною скаргою ПАТ «БМ Банк» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.05.2015 року.
В зв'язку з перебуванням головуючого судді Дикунської С.Я. на лікарняному, судове засідання 12.05.2015 р. не відбулося.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 р., у зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці та судді Коршун Н.М. на лікарняному, змінено склад суду та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 р. розгляд справи №910/28701/14 призначено на 09.06.2015 року.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 р., враховуючи вихід судді Алданової С.О. з відпустки, судді Коршун Н.М. з лікарняного, змінено склад суду та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 р. апеляційну скаргу ПАТ «БМ Банк» прийнято до провадження у визначеному складі суду.
В судове засідання 09.06.2015 р. з'явилися представники сторін, представник позивача (апелянта) доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржене рішення скасувати за наведених в скарзі підстав та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
На підставі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Так, ПАТ «БМ Банк» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПрАТ «СК «Українська страхова група» 140 000,00 грн. страхового відшкодування в зв'язку з настанням 22.03.2013 р. страхового випадку за договором №28-1401-13-00004 від 17.01.2013 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення умов договору №28-1401-13-00004 від 17.01.2013 р. не виплатив страхове відшкодування позивачу як вигодонабувачу.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позовних вимог з тих підстав, що вказана позивачем подія не може бути підставою для виплати страхового відшкодування, оскільки страховик подав страхувальнику завідомо неправдиві відомості, відтак в задоволенні позову просив відмовити.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак відмовив в їх задоволенні.
Так, відмовляючи в задоволенні позову місцевий суд, посилався на положення ст. 33 ГПК України, ст. 26 Закону України «Про страхування», п. 16.1.5 договору №28-1401-13-00004 від 17.01.2013 р. й вважав, що факт повідомлення страхувальником неправдивих відомостей страховику встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Луганськ у справі №437/12662/13-ц, позивачем по якій був Ільчук С.В., а відповідачем - ПрАТ «СК «Українська страхова група», третьої особою - ПАТ «БМ Банк». Крім цього, згаданим рішенням взято до уваги наданий ПрАТ «СК «Українська страхова група» висновок експерта №061-13 від 29.04.2013 р. й визнано його обґрунтованим, складеним відповідно до вимог законодавства, в зв'язку з чим відмовлено в задоволенні позовних вимог тощо.
Як встановлено матеріалами справи, 08.06.2010 р. між ПАТ «БМ Банк» (банком) та Ільчуком С.В. (позичальником) укладено кредитний договір №30/22/080610 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 140 000,00 грн. на купівлю автомобіля, а позичальник зобов'язався повернути у встановлені цим договором строки суму кредиту, проценти за користування кредитом.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 08.06.2010 р. між ПАТ «БМ Банк» (заставодержателем) та Ільчуком С.В. (заставодавцем) укладено договір застави транспортного засобу, за умовами якого заставодавець передав в заставу заставодержателю автомобіль марки Honda, модель: Ассord, 2008 року випуску, номер шасі VIN-JHMCU26609C224659, колір - сірий, тип - легковий, реєстраційний номер ВВ5880ВТ (далі - автомобіль Honda Ассord), зареєстрований ВРЕР УДАІ УМВСУ в Луганській області 04.06.2010 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Так, 17.01.2013 р. між ПрАТ «СК «Українська страхова група» (страховиком) та Ільчуком С.В. (страхувальником) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-1401-13-00004 (далі - Договір страхування), за умовами якого було застраховано автомобіль Honda Ассord. Вигодонабувачем за цим договором є ПАТ «БМ Банк», строк дії договору - з 18.01.2013 р. по 17.01.2014 року.
Як вбачається з довідки ВДАІ Ровеньківського МВ ГУМВС України у Луганській області №9175433, 22.03.2013 р. за адресою: Луганська обл., м. Ровеньки, смт. Кленовий спуск, вул. Шкільна, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Honda Ассord, в результаті якої згаданий автомобіль отримав механічні пошкодження передньої центральної, передньої правої та передньої лівої частини.
Як встановлено матеріалами справи, 26.03.2013 р. Ільчук С.В. (страхувальник) звернувся до відповідача (страховика) з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, в якій зазначив, що 22.03.2013 р. о 19:30 в м. Ровеньки, траса смт. Килинович внаслідок ДТП сталося пошкодження автомобіля Honda Ассord. Крім цього, у власноручно написаних Ільчуком С.В. поясненнях щодо обставин настання події, останній зазначив, що 22.03.2013 р. о 19:30 в м. Ровеньки, траса смт. Кленовий, його автомобіль Honda Ассord з незрозумілих для нього причин злетів в посадку і він відчув біль в районі голови і грудей. В результаті цих обставин автомобіль Honda Ассord отримав механічні пошкодження.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
На підставі ч. 4 ст. 25 Закону України «Про страхування» у разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.
За умовами п. 9.3.2 Договору страхування страховик має право проводити страхове розслідування з приводу перевірки наданої страхувальником інформації і документів стосовно транспортного засобу, факту і обставин настання страхового випадку, розміру завданих збитків та виконання страхувальником обов'язків за Договором страхування, робити запити до уповноважених органів відносно причин, обставин та наслідків страхового випадку.
Таким чином, керуючись ч. 4 ст. 25 Закону України «Про страхування», п. 9.3.2 Договору страхування, відповідач, за допомогою ДП «Центр експертних досліджень», провів власне страхове розслідування з приводу перевірки наданої страхувальником інформації.
У відповідності до висновку №061-13 від 29.04.2013 р., складеного ДП «Центр експертних досліджень», механічні пошкодження автомобіля Honda Ассord не могли утворитися на місці та за обставинами дорожньо-транспортної пригоди, яка заявлена Ільчуком С.В. як така, що трапилася 22.03.2013 р. на автодорозі, сполученням с. Кленовий - Н.Дар'ївка Ровеньківського району Луганської області, на відстані біля 53 м. від повороту на с. Калинівка.
Подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку є підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування (п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування»).
Положеннями п.п. 16.1.1, 16.1.5 Договору страхування передбачено, що підставою для відмови у виплаті є надання страхувальником недостовірних відомостей під час укладення цього Договору, в тому числі, надання відомостей в заяві на страхування та/або в період дії Договору. Підставою для відмови у виплаті також є надання страхувальником недостовірних відомостей щодо часу, місця та обставин настання страхового випадку та механізму утворення ушкоджень, які виникли при його настанні.
З огляду на наведене, відповідач відмовив Ільчуку С.В. та позивачу як вигодонабувачу за Договором страхування у виплаті страхового відшкодування.
Не погодившись з відмовою страховика у виплаті страхового відшкодування, страхувальник звернувся до Ленінського районного суду м. Луганська про стягнення страхового відшкодування.
09.12.2013 р. Ленінським районним судом м. Луганська прийнято рішення у справі №437/12662/13-ц, яким Ільчуку С.В. відмовлено у задоволенні позову. Апеляційним судом Луганської області 04.04.2014 р. це рішення залишено без змін.
У відповідності до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, під час розгляду справи №437/12662/13-ц Ленінським районним судом м. Луганська було встановлено, що згідно висновку експертного транспортно-трасологічного дослідження №061-13 від 29.04.2013 р. пошкодження, які зазнав автомобіль Ільчука С.В., не могли бути наслідком дорожньо-транспортної пригоди 22.03.2013 року, обставини по якій повідомив Ільчук С.В. Крім цього, згаданим судом встановлено, що Ільчуком С.В. було подано до ПрАТ «СК «Українська страхова група» неправдиві відомості про страховий випадок, який мав місце 22.03.2013 р., а тому страховик обґрунтовано відмовив у виплаті страхового відшкодування.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2015 р. у справі №910/28701/14 - без змін.
Матеріали справи №910/28701/14 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді С.О. Алданова
Н.М. Коршун