Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" червня 2015 р. Справа № 922/3460/14
вх. № 3460/14
Суддя господарського суду: Ємельянова О.О.
при секретарі судового засідання: Лук'яненко Ю.Ю.
розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО", в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція на дії відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області
у справі за позовом Дочірнього підприємства "Діамех - Україна" товариства з обмеженою відповідальністю "Діамех - 2000", м. Харків
до публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської ТЕС
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
стягувача (позивача): не з'явився;
скаржника (боржника-відповідача): Чебаненко В.Л. (дов. № 528/22 від 31.12.2014 року);
Відділ державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції: Нагорна О.О. (дов. № 04-37/07/1225 від 15.05.2015 року).
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.11.2014 у справі № 922/3460/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014, частково задоволено позовні вимоги Дочірнього підприємства "ДІАМЕХ-УКРАЇНА" ТОВ "ДІАМЕХ 2000" (Позивач). Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО", в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція (Відповідач) на користь Позивача 181 860,00 грн. основного боргу, 2 546,04 грн. - інфляційних втрат, 1 136,00 грн. - 3% річних, 2 027,85 грн. - пені та 3 791,95 грн. - судового збору.
На виконання рішення господарського суду Харківської області від 03.11.20414 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року видано наказ від 22.12.2014 року.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014, залишено без змін.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.11.2014 у справі № 922/3460/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014, частково задоволено позовні вимоги Дочірнього підприємства "ДІАМЕХ-УКРАЇНА" ТОВ "ДІАМЕХ 2000" (Позивач). Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО", в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція (Відповідач) на користь Позивача 181 860,00 грн. основного боргу, 2 546,04 грн. - інфляційних втрат, 1 136,00 грн. - 3% річних, 2 027,85 грн. - пені та 3 791,95 грн. - судового збору.
На виконання рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2014 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року видано наказ від 22.12.2014 року.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014, залишено без змін.
10.04.2015 року Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції ( боржник) звернулось до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області. В своїй скарзі скаржник просить суд:
1. витребувати від виконавчої служби матеріали виконавчого провадження ВП № 46306345 за виконавчим документом - наказом господарського суду Харківської області № 922/3460/14 виданого 22.12.2014 року,
2. визнати дії відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області стосовно винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 46306345 від 12.03.2015 року неправомірними.
Крім того, боржником надано заяву про відновлення процесуального строку на подання скарги на дії органів державної виконавчої служби та визнати причину пропуску процесуального строку поважною, яку судом задоволено.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.04.2015 року призначено скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції вх. № 14383 від 10.04.2015 року на дії органів Державної виконавчої служби до розгляду у судовому засіданні на 18.05.2015 року.
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд скарги відкладався з 18.05.2015 року на 08.06.2015 року.
18.05.2015 року від представника Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції у Харківській області надійшли письмові пояснення стосовно скарги (вх. № 20040), в яких представник державної виконавчої служби проти скарги заперечує та просить суд відмовити в її задоволенні.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 02.06.2015 року від боржника надійшло правове обґрунтування до скарги на дії державного виконавця заперечення на скаргу, в яких просить суд відмовити в задоволенні скарги.
Представник стягувача (заявник) в судове засідання 08.06.2015 року не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Представник боржника у судовому засіданні 08.06.2015 року надав заяву про ознайомлення з матеріалами справ (вх.№ 23380), та заяву про продовження строку вирішення спору за межами двохмісячного строку, визначеного ст. 69 ГПК України та відкласти її розгляд (вх. №23404), з посиланням на складність справи та необхідність додаткового часу для надання доказів.
Суд, дослідивши надані боржником заяви, відмовляє у їх задоволенні з підстав їх необґрунтованості та безпідставності, оскільки розгляд скарги триває майже два місяці та її розгляд відкладався з метою витребування в учасників судового процесу документів, необхідний для повного та всебічного дослідження усіх фактичних обставин спору. На думку суду, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для ознайомлення з матеріалами справи та надання усіх необхідних доказів у справі.
Таким чином, наведені заяви боржника суд розцінює як затягування судового процесу, у зв'язку із чим вважає за доцільне відмовити у їх задоволенні.
Представник відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області в судовому засіданні 08.06.2015 року проти скарги боржника заперечував, просив суд в її задоволенні відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція на дії відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування скарги та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.11.2014 у справі № 922/3460/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014, частково задоволено позовні вимоги Дочірнього підприємства "ДІАМЕХ-УКРАЇНА" ТОВ "ДІАМЕХ 2000" (Позивач). Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО", в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція (Відповідач) на користь Позивача 181 860,00 грн. основного боргу, 2 546,04 грн. - інфляційних втрат, 1 136,00 грн. - 3% річних, 2 027,85 грн. - пені та 3 791,95 грн. - судового збору.
На виконання рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2014 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року видано наказ від 22.12.2014 року.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014, залишено без змін.
02.02.2015 року державним виконавцем на підставі ст.ст 17,.19,.20,.25 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі №922/3460/14.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини постанови боржнику надано строк для самостійного виконання виконавого документу до 09.02.2015 року та згідно п. 3 резолютивної частини постанови попереджено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання виконавчого документу, буде розпочато примусове виконання примусове виконання цього виконавчого докумету із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, повязаних з організацієюта проведенням виконавчих дій.
Як вбачається з матеріалів справи, копія наведеної постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідно до вимог ст. 31 ЗУ "Про виконавче провадження" направлена боржнику за вих. № 04-37/В-7/190 від 03.02.2015 р. рекомендованим листом 05.02.2015 року та згідно з відстеженням поштового пересилання поштових відправлень УДП ПЗ "Укрпошта" лист вручено уповноваженій особі за довіреністю 06.02.2015 року (т. 2, а.с. 49).
Таким чином, державним виконавцем, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" вжито всі необхідні дії, для надання можливості боржнику виконати наказ у добровільному порядку.
Листами від 12.02.2015 року та від 04.03.2015 року боржник звернувся до ВДВС Зміївського районного управління юстиції Харківської області з заявою про відкладення провадження виконавчих дій на підставі Ч.1ст. 35 Закону України "Про виконавче проадження" у зв'язку з тим, що боржника внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи спрямовані на зебезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та отримано відповідь виконавчої служби про відмову зупинення виконавчого провадження з наведених боржником підстав, оскільки його заборгованість виникла після встановленої Законом України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" розрахункової дати (01.01.2013 року), яка передбачає обов'язкове зупинення виконавчого провадження.
У зв'язку з ненаданням боржником доказів щодо добровільного виконання відповідачем вказаного судового рішення у визначений постановою про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем на підставі ст. 28. Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 19 136,18 грн.
Вказана постанова за вих. № 04-37/В-7/597 від 12.03.2015 року направлена для виконання боржнику.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових обставин позовних вимог та вимог скарги, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Також відповідно до ч. 2-4 статті 13 Закону України № 2453 "Про судоустрій та статус суддів" Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В силу ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі по тексту - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з приписами ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
За змістом ч. 2 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим законом.
З матеріалів справи вбачається, що боржником не сплачено суму заборгованості у визначений державним виконавцем строк у добровільному порядку. Докази щодо сплати наведеної суми 06.03.2015 року, як зазначив боржник у своїх письмових поясненнях, також відсутні у матеріалах справи, а тому, доводи боржника, викладені у скарзі не можуть братися до уваги, оскільки не мають ніякого доказового підгрунтя.
Крім того, суд відхиляє посилання боржника на те, що виключною підставою для стягнення виконавчого збору та винесення відповідної постанови є проведення державним виконавцем заходів примусового виконання, оскільки вони суперечать п.2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", де чітко зазначено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим законом.
Враховуючи викладене та те, що боржником не здійснено добровільного погашення заборгованості у визначений державним виконавцем строк, суд відмовляє Публічному акціонерному товариству "ЦЕНТРЕНЕРГО", в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція на дії відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 46306345 від 12.03.2015 року.
Керуючись ст.ст.22, 86, 1212 ГПК України,
У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО", в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція на дії відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 46306345 від 12.03.2015 року - відмовити .
Суддя Ємельянова О.О.