"08" червня 2015 р. Справа № 926/622/15
За позовом Прокурора Садгірського району м. Чернівці в інтересах держави
До відповідачів 1. Чернівецької міської ради
2. Фізичної особи-підприємця Воєводської Христини Вікторівни
про визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання договору недійсним та повернення земельної ділянки.
Суддя Проскурняк О.Г.
Представники сторін:
прокурор - Єленюк О.В.
від відповідача 1 - не з'явився.
від відповідача 2 - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор Садгірського району м. Чернівці в інтересах держави звернувся з позовом до відповідачів: 1) Чернівецької міської ради; 2) Фізичної особи-підприємця Воєводської Христини Вікторівни про визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання договору недійсним та повернення земельної ділянки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на неправомірність оскаржуваних рішень, які, на думку прокурора, не узгоджуються з вимогами ст. 98 Земельного кодексу України, ст. ст. 401, 404 Цивільного кодексу України та підлягають скасуванню, а спірний договір - визнанню недійсним, оскільки відповідач 2 не є ні власником ні землекористувачем суміжної земельної ділянки, а також спірна земельна ділянка знаходиться в межах "червоних ліній".
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 10 квітня 2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні на 29 квітня 2015 року.
Ухвалою господарського суду від 29 квітня 2015 року відкладено розгляд справи на 08 червня 2015 року.
В судовому засіданні 08 червня 2015 року прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, відзиви на позовну заяву не надали, явку повноважених представників у судове засідання не забезпечили.
Нез'явлення у судове засідання представників відповідачів та не надання відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.
Так, розглянувши подані прокурором документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Рішенням 13 сесії VІ скликання Чернівецької міської ради від 29 листопада 2011 року №294 «Про надання приватним підприємцям дозволів на складання проектів відведення, зміну цільового призначення земельних ділянок та містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування, внесення змін в окремі рішення», пунктом 3.1 надано дозвіл підприємцю Воєводській Х. В. на розміщення малої архітектурної форми (літній торговий майданчик) та на складання проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0012 га. для укладення договору встановлення земельного сервітуту, терміном на 5 років для обслуговування літнього майданчику на вул. Червоноармійській (теперішня вул. Героїв Майдану), 154.
Пунктом 3 рішення 23 сесії VІ скликання Чернівецької міської ради «Про встановлення земельних сервітутів на земельні ділянки та внесення змін до рішень міської ради з цього питання» №495 від 26 квітня 2012 року Воєводській Х. В. затверджено проект відведення земельної ділянки за адресою: вул. Червоноармійській (теперішня вул. Героїв Майдану), 154 в м. Чернівці, площею 0,0015 га для укладення договору платного сервітуту для влаштування та обслуговування малої архітектурної форми (літній торговий майданчик) терміном на 5 років.
На виконання вищевказаних рішень 23 травня 2012 р. між Чернівецькою міською радою (відповідач 1) та Воєводською Христиною Вікторівною (відповідач 2) укладено договір встановлення земельного сервітуту № 57 зареєстрований Управлінням Держкомзему у м. Чернівці 30 травня 2012 за № 7310136300250030118501, відповідно до умов якого відносно земельної ділянки, площею 0,0015 га, кадастровий номер 7310136300:25:003:0118, що розташована за адресою вул. Червоноармійська (теперішня вул. Героїв Майдану), 154 в м. Чернівці, та відноситься до земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням: землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, в інтересах Воєводської Х.В. був встановлений сервітут на право влаштування малої архітектурної форми (літній торговий майданчик), терміном до 23.05.2017 року. Земельна ділянка згідно з актом прийому-передачі від 23.05.2012 р. Чернівецькою міською радою передана Воєводській Х.В. для встановлення земельного сервітуту та влаштування малої архітектурної форми.
В пункті 3.1 договору сторони передбачили, що річна плата за земельний сервітут розрахована відповідно до чинного законодавства у вигляді орендної плати за рік в розмірі 678,21 грн.
Земельна ділянка площею 0,0015 га за адресою: вул. Червоноармійська (теперішня вул. Героїв Майдану), 154 в м. Чернівці, згідно витягу із Держаного кадастру земель, знаходиться в межах населеного пункту міста Чернівці.
Відповідно до норм Земельного кодексу (в редакції станом на день прийняття оскаржуваних рішень), а саме пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Тобто, виходячи із вказаних норм законодавства, Чернівецька міська рада вправі надавати чи відмовляти в наданні у користування земельних ділянок, в межах міста, окрім земель, що відносяться до державної чи приватної власності, так як відповідно до вказаних вище норм уповноважена здійснювати права власника на земельні ділянки в межах населеного пункту.
Наведені пункти зазначених рішень Чернівецької міськради ухвалено з порушенням вимог чинного законодавства з наступних підстав.
Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою.
Статтею 401 Цивільного кодексу України встановлено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Відповідно до статті 404 Цивільного кодексу України, право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.
Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
Отже, правом подавати вимогу на платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) наділений лише власник або землекористувач земельної ділянки для задоволення своїх потреб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Тобто, ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом.
Відповідно суд прийшов до висновку що, відповідач № 2 не є землекористувачем або/та власником сусідніх земельних ділянок, у зв'язку з чим дана обставина також свідчить про незаконність встановлення земельного сервітуту.
Разом з тим, з оскаржуваних рішень вбачається, що земельна ділянка відповідачеві №2 була надана не для усунення недоліків його земельної ділянки, а з метою укладення договору встановлення платного земельного сервітуту для розміщення малої архітектурної форми для здійснення комерційної діяльності на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Чернівці.
Відповідно до підпункту "в" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільські, селищні, міські ради здійснюють надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до ЗК України.
Статтею 134 ЗКУ встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку право користування оспорюваною земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства підлягає продажу на аукціоні та не може надаватися в користуванні без конкурсу на умовах сервітуту.
Частиною другою статті 123 ЗК України встановлено, що особа зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Згідно статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Статтями 123, 124, 134, 135 Земельного кодексу України визначено порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності, права на які підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при прийнятті спірних рішень, Чернівецька міська рада діяла з порушенням зазначених норм чинного законодавства та всупереч інтересам територіальної громади.
У відповідності з частиною другою статті 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
З врахуванням приписів наведеної статті 4 ГПК України суд не приймає до уваги посилання Чернівецької міської ради на "Порядок встановлення сервітуту на земельні ділянки, які перебувають в розпорядженні Чернівецької міської ради, на яких розташовані або плануються розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності" (надалі Порядок), затверджений рішенням Чернівецької міської ради IV скликання №1257 від 25.02.2010, як на акт, який підлягає виконанню всіма підприємствами, установами, організаціями, які використовують земельні ресурси територіальної громади м. Чернівці, оскільки зазначений Порядок в частині встановлення земельних сервітутів для розміщення і обслуговування малих архітектурних форм, призначених для провадження підприємницької діяльності суперечить вимогам статті 401 ЦК України.
Разом з тим, оскільки оскаржуване рішення № 495 від 26.04.2012 року стосується також інших осіб, зазначених у цьому рішенні та щодо яких позов не заявлено, прокурор правомірно просить визнати це рішення незаконним в частині надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки для укладення строкового платного сервітуту відповідачу у справі - фізичній особі-підприємцю Воєводській Х.В.
При ухваленні спірних рішень та укладеного договору встановлення земельного сервітуту Чернівецька міська рада діяла з порушенням зазначених норм чинного законодавства та всупереч інтересам територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Оскільки оспорюваний договір укладений на підставі ухвалених Чернівецькою міською радою оскаржуваних незаконних рішень, не відповідає наведеним вимогам Цивільного та Земельного кодексів України, суд вирішив визнати недійсними договір встановлення земельного сервітуту від 23.05.2012 №57, укладений між Чернівецького міською радою та підприємцем Воєводською Х.В.
Враховуючи, що судом визнано недійсним договір встановлення земельного сервітуту, він є таким з моменту його вчинення і не породжує жодних прав чи обов'язків для його сторін. Визнання рішенням суду договору недійсним тягне за собою припинення його дії. Повернення земельної ділянки у договірних відносинах можливе як наслідок недійсності договору, оскільки відпала підстава землекористування.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За таких обставин, суд вирішив також задовольнити позовну вимогу про звільнення фізичною особою-підприємцем Воєводською Х.В. та повернення Чернівецькій міській раді земельної ділянки площею 0,0015 га, яка розташована на вул. Червоноармійській (теперішня вул. Героїв Майдану), 154 в м. Чернівці, вартістю 22607,25 грн., кадастровий номер 7310136300:25:003:0118.
Судові витрати, з урахуванням ступеня вини кожного відповідача у виникненні спору, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір в дохід Державного бюджету наступним чином: за визнання оскаржених рішень незаконними судовий збір підлягає стягненню з Чернівецької міської ради; за вимогу про визнання недійсним договору встановлення земельного сервітуту судовий збір слід стягнути з відповідачів рівними частинами; за звільнення та повернення земельної ділянки судовий збір належить стягнути з відповідача №2.
Керуючись статтями 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним пункт 3.1. рішення 13 сесії Чернівецької міської ради VІ скликання № 294 "Про надання приватним підприємцям дозволу на складання проекту відведення, зміну цільового призначення земельних ділянок та містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування, внесення змін в окремі рішення" від 29.09.2011 р., відповідно до якого підприємцю Воєводській Х.В. (ідент. номер 2663215287, вул. Ф. Достоєвського 5-Д в м. Чернівці) надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,0012 га. для укладення договору встановлення земельного сервітуту терміном на 5 років для обслуговування літнього майданчику на вул. Червоноармійській (теперішня вул. Героїв Майдану), 154.
3. Визнати недійсним, пункт 3 рішення 23 сесії Чернівецької міської ради VI скликання № 495 від 26.04.2012 року "Про встановлення земельних сервітутів на земельні ділянки та внесення змін до рішення міської ради з цього питання" відповідно до якого підприємцю Воєводській Х.В. (ідент. номер 2663215287, вул. Ф. Достоєвського 5-Д в м. Чернівці), затверджено проект відведення земельної ділянки за адресою: вул. Червоноармійська (теперішня вул. Героїв Майдану), 154 в м. Чернівці площею 0,0015 га. для укладення договору платного сервітуту для влаштування та обслуговування малої архітектурної форми (літній торговий майданчик) терміном на 5 років.
4. Визнати недійсним договір встановлення земельного сервітуту від 23.05.2012 №57, укладений між Чернівецькою міською радою та підприємцем Воєводською Х.В.
5. Фізичній особі-підприємцю Воєводській Х.В. звільнити та повернути Чернівецькій міській раді ділянку площею 0,0015 га, вартістю 22607,25 грн., кадастровий номер 7310136300:25:003:0118, що знаходиться за адресою: вул.. Червоноармійська (теперішня вул. Героїв Майдану), 154 та привести вказану земельну ділянку у попередній стан.
6. Стягнути з Чернівецької міської ради (58000 м. Чернівці, Центральна площа, 1 код ЄДРПОУ 04062216) в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 3045 грн., отримувач коштів УДКСУ у м. Чернівці, код отримувача 37978173, банк отримувача ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку 856135, рахунок отримувача 31210206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, господарський суд Чернівецької області, код 03500074 (стягувач - ДПІ у м. Чернівці).
7. Стягнути з фізичної особи-підприємця Воєводської Христини Вікторівни (м. Чернівці, вул. Достоєвського, 5-Д) в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 1827 грн., отримувач коштів УДКСУ у м. Чернівці, код отримувача 37978173, банк отримувача ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку 856135, рахунок отримувача 31210206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, господарський суд Чернівецької області, код 03500074 (стягувач - ДПІ у м. Чернівці).
Повний текст рішення складено 11.06.2015 року.
Суддя О.Г. Проскурняк