Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" червня 2015 р. Справа № 922/2597/13
Вх. номер 2597/13
Суддя господарського суду Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Семенову О.Є.
розглянувши скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 109)", с. Дворічний Кут (вх. № 95 від 10 квітня 2015 року) в порядку ст. 121-2 ГПК України по справі за позовом: Прокурор Дергачівського району Харківської області, м. Дергачі, в інтересах держави в особі ДП "Сільскогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії № 109 управління Державної пепітенціарної служби України в Харківської області", п. Дворічний Кут
до ФО П ОСОБА_1, м. Харків
про стягнення коштів у розмірі 9 397,69 грн.
за участю:
прокурора - Шевцова К.В., за посв. №033145 від 24.04.2015 року
представника стягувача - Старжинська О.О., за дов. від 22.05.2014 року
представника боржника - не з'явився
представника ВДВС - Кононенко У.В., за дов. від 02.02.2015 року
за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась
В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом Прокурора Дергачівського району Харківської області, м. Дергачі, в інтересах держави в особі Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії № 109 Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області", с. Дворічний Кут, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків, про стягнення заборгованості у розмірі 9397,69 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором про надання послуг промислового характеру № 39 від 09 червня 2010 року, пролонгованого на 2011 рік на підставі пункту 9.2 зазначеного договору.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12 серпня 2013 року у справі № 922/2597/13 позовні вимоги прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії № 109 Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області" задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області № 109" 7 943,95 грн. заборгованості, а також судовий збір у розмірі 1720,50 грн. на користь Державного бюджету України.
28 серпня 2013 року господарським судом Харківської області на виконання рішення суду від 12 серпня 2013 року по справі № 922/2597/13 видано відповідні накази.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 04 березня 2015 року, від 27 березня 2015 року та від 09 квітня 2015 року повернуто без розгляду скарги Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№109)", подані в порядку ст. 121-2 ГПК України.
10 квітня 2015 року до господарського суду Харківської області від Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№109)" (стягувач) надійшла скарга (вх. № 95 від 10 квітня 2015 року) про визнання незаконною та такою, що порушує права стягувача - Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 бездіяльність ВДВС Комінтернівського районного управління юстиції м. Харкова по примусовому виконанню наказу Господарського суду Харківської області від 28 серпня 2013 року по справі № 922/2597/13 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 заборгованості в сумі 7 943,95 грн., та зобов'язати невідкладно розпочати примусове виконання по відкритому 28 вересня 2013 року виконавчому провадженню й здійснити дії передбачені главами 4, 5, 6 Закону України "Про виконавче провадження", Інструкцією "Про проведення виконавчих дій". Крім того заявник просить суд винести окрему ухвалу про бездіяльність Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ та направити її до Головного територіального управління юстиції в Харківській області.
Ухвалою господарського суду Харківської області 14 квітня 2015 року вказану скаргу було прийнято судом до розгляду та призначено до слухання у судовому засіданні на 13 травня 2015 року.
13 травня 2015 року ухвалою господарського суду Харківської області відкладено розгляд даної скарги до 27 травня 2015 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 травня 2015 року відкладено розгляд даної скарги до 09 червня 2015 року. Водночас, 27 травня 2015 року господарським судом Харківської області було винесено окрему ухвалу та направлено на адресу Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
05 червня 2015 року через канцелярію суду від прокурора надійшли письмові пояснення по справі (вх. № 22957 від 05 червня 2015 року), дані пояснення судом долучено до матеріалів справи.
В призначене судове засідання 09 червня 2015 року з'явився прокурор, представник стягувача та представник ВДВС.
Представник боржника в судове засідання свого уповноваженого представника не направ, витребувані попередніми ухвалами суду документи не надав, про час, дату та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. спр. 158, 167).
В судовому засіданні 09 червня 2015 року прокурор та представник скаржника підтримали скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№109)" та просили суд її задовольнити.
Представник ВДВС проти задоволення скарги заперечував в повному обсязі та просив суд долучити до матеріалів справи письмові заперечення з копією матеріалів виконавчого провадження, дані документи судом долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 23510 від 09 червня 2015 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарга на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути скаргу скаржника (стягувача) за відсутністю боржника.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та додатково надані документи, суд встановив наступне.
Як вказано вище в ухвалі суду, рішенням господарського суду Харківської області від 12 серпня 2013 року у справі № 922/2597/13 позовні вимоги прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії № 109 Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області" задоволено частково та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області № 109" заборгованість у розмірі 7 943,95 грн., а також на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1720,50 грн.
На виконання вказаного рішення суду від 12 серпня 2013 року по справі № 922/2597/13 господарським судом Харківської області 28 серпня 2013 року видано відповідні накази.
26 вересня 2013 року наказ був пред'явлений прокурором Дергачівського району Харківської області до виконання до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції і постановою державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Семенович О.М. від 28 вересня 2013 року відкрито виконавче провадження за наказом господарського суду Харківської області від 28 серпня 2013 року по справі № 922/2597/13 (ВП № 40186767) у якій боржнику надано строк для добровільного виконання рішення (7 днів з моменту винесення постанови).
04 лютого 2014 року державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у межах суми звернення стягнення у розмірі 8 803,35 грн.
02 квітня 2014 року скаржник (стягувач) звернувся до Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції із заявою про надання інформації про стан виконання наказу господарського суду Харківської області від 28 серпня 2013 року по справі № 922/2597/13, дана заява отримана ВДВС 06 травня 2014 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр. 152), втім відповіді на дану заяву ВДВС стягувачеві не було надано, матеріали виконавчого провадження взагалі не містять вказаної заяви скаржника.
07 квітня 2014 року постановами державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції оголошено розшук майна божника, а саме: автомобілів CITROEN C4, ДНЗ: НОМЕР_1; ЗАЗ 110557, ДНЗ: НОМЕР_2; ЗАЗ 110247, ДНЗ: НОМЕР_3; ЗАЗ 110557, ДНЗ НОМЕР_4, що належать боржнику - ОСОБА_1 та зупинено виконавче провадження № 40186767 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 922/2597/13 від 28 серпня 2013 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 38, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Як стверджує скаржник, 29 серпня 2014 року ним було повторно зроблено запит до Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції про надання інформації щодо стану виконання наказу господарського суду Харківської області від 28 серпня 2013 року. Водночас скаржником (стягувачем) такі докази повторного звернення суду не надані, матеріали виконавчого провадження а ні заяви стягувача, а ні відповіді ДВС не містять.
Під час розгляду судом скарги на бездіяльність ДВС, 03 червня 2015 року постановою державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Кононенко У.В. поновлено виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного наказу суду. Водночас, 03 червня 2015 року державним виконавцем винесено постанову для проведення відрахування із заробітної плати, пенсійного забезпечення (доходів) боржника. В матеріалах виконавчого провадження наявний супровідний лист про направлення вказаної постанови на адресу філії "Алкотрейдгермес" ТОВ "Ортан" (місце роботи боржника згідно відповіді ПФУ).
Постановою державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Кононенко У.В. від 08 червня 2015 року оголошено розшук майна боржника, а саме автомобілів: CITROEN C4, ДНЗ: НОМЕР_1; ЗАЗ 110557, ДНЗ: НОМЕР_2; ЗАЗ 110247, ДНЗ: НОМЕР_3; ЗАЗ 110557, ДНЗ НОМЕР_4.
В обґрунтування своєї скарги скаржник посилається на бездіяльність посадових осіб Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції, у зв'язку з чим, скаржник просить суд визнати незаконною та такою, що порушує права стягувача - Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 бездіяльність ВДВС Комінтернівського районного управління юстиції м. Харкова по примусовому виконанню наказу Господарського суду Харківської області від 28 серпня 2013 року по справі № 922/2597/13 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 заборгованості в сумі 7 943,95 грн., та зобов'язати невідкладно розпочати примусове виконання по відкритому 28 вересня 2013 року виконавчому провадженню й здійснювати дії передбачені главами 4, 5, 6 Закону України "Про виконавче провадження", Інструкцією "Про проведення виконавчих дій".
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та вимог скарги, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В силу ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі по тексту - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Перелік повноважень державного виконавця під час здійснення примусового виконання рішень визначено Законом України "Про виконавче провадження" (зокрема, в ч. 3 ст. 11) як-то: проводити перевірки виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; безоплатно одержувати, з метою захисту інтересів стягувача, від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Станом на час розгляду даної скарги судом виконавче провадження (впродовж майже 2 років) є незавершеним, що суперечить ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" і згідно якої державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження; державним виконавцем в проміжок часу починаючи з жовтня 2013 року по 02 червня 2015 року жодних дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, вчинено не було, що, як зазначено, є грубим порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" в частині строків здійснення виконавчого провадження.
При огляді матеріалів виконавчого провадження судом з'ясовано, що починаючи з 28 вересня 2013 року (дата відкриття виконавчого провадження ВП № 40186767) державним виконавцем лише 04 лютого 2014 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; 07 квітня 2014 року винесено постанови про розшук майна боржника та зупинено виконавче провадження; 03 червня 2015 року винесено постанови про поновлення виконавчого провадження та для проведення відрахування із заробітної плати, пенсійного забезпечення (доходів) боржника; 08 червня 2015 року винесено постанову про розшук майна боржника.
Державними виконавцем Комінтернівського ВДВС при здійсненні виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/2597/13 не були вжиті всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи для: одержання інформації для проведення виконавчих дій, виявлення та накладення арешту на кошти боржника, виявлення належного боржникові майна, його опису і арешту, оцінки, подальшої реалізації, для виклику боржника з приводу виконавчого документу і винесення постанови про його привід через органи внутрішніх справ, повідомлення про факт порушення боржником вимог законодавства про виконавче провадження, в той час, як положеннями Закону України "Про виконавче провадження" державного виконавця наділено досить широким колом повноважень для вжиття таких заходів. Так, державними виконавцями Комінтернівського Відділу державної виконавчої служби під час здійснення виконавчого провадження не вжито заходів щодо з'ясування місця роботи боржника (з'ясування майнового стану боржника - доходів, місця діяльності боржника), наявності в нього рахунків (виявлення банківських рахунків боржника та накладення арешту на наявні на них кошти) тощо. Державним виконавцем виявлено майно боржника, про що свідчать постанови від 07.04.2014 року та від 08.06.2015 року, яке (майно) оголошено у розшук ще з квітня 2014 року, подальші будь-які дії направлені на примусове виконання рішення суду державним виконавцем не здійснювались.
Матеріали виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі № 922/2597/13 не спростовують факт того, що державним виконавцем не були вчинені в повному обсязі виконавчі дії.
Крім того, в матеріалах справи відсутні, а державним виконавцем не надано належних доказів направлення копій постанов: про відкриття виконавчого провадження ВП № 40186767 від 28 вересня 2013 року, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04 лютого 2014 року, про розшук майна боржника від 07 квітня 2014 року, про зупинення виконавчого провадження від 07 квітня 2014 року, про поновлення виконавчого провадження від 03 червня 2015 року, про розшук майна боржника від 03 червня 2015 року, докази направлення викликів відповідачу про його виклик до ВДВС в матеріалах виконавчого провадження відсутні. Також суду не надано належних доказів направлення постанови від 03 червня 2015 року для проведення відрахувань із заробітної плати, пенсійного забезпечення (доходів) боржника та супровідного листа до неї.
Згідно приписів статей 89, 90 Закону України "Про виконавче провадження" законом визначено та передбачено певні заходи реагування з боку державного виконавця щодо боржників у разі невиконання рішення суду. Зокрема, за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку. А за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Водночас жодних дій з боку державного виконавця Комінтернівського ВДВС щодо притягнення до відповідальності боржника, або щодо складання акту про порушення і звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи (боржника) до кримінальної відповідальності також вчинено не було.
Наведені обставини свідчать про порушення положень Закону України "Про виконавче провадження", зокрема в частині дотримання строків здійснення виконавчого провадження, а також про наявність недоліків у діяльності Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ, що виразилась у його бездіяльності при виконанні рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/2597/13. Таким чином скарга стягувача в частині бездіяльності Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ визнається судом обґрунтованою.
Враховуючи викладене, суд критично ставиться до тверджень представника Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції про вжиття всіх заходів з примусового виконання наказу у справі № 922/2597/13, оскільки фактично будь-які дії з виконання вищезазначеного наказу почали проводитись державним виконавцем вже під час розгляду скарги в судовому порядку. А саме, постанова про поновлення виконавчого провадження та постанова для проведення відрахування із заробітної плати, пенсійного забезпечення (доходів) боржника - ОСОБА_1 винесені ДВС 03 червня 2015 року (за відповідями, наданими ПФУ ще в жовтні 2014 року), тобто після прийняття судом скарги стягувача, в порядку ст. 121-2 ГПК України, до розгляду.
З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що скарга Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№109)" (вх. № 95 від 10 квітня 2015 року) в порядку ст. 121-2 ГПК України в частині визнання незаконною та такою, що порушує права стягувача - Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 бездіяльність ВДВС Комінтернівського районного управління юстиції м. Харкова по примусовому виконанню наказу Господарського суду Харківської області від 28 серпня 2013 року по справі № 922/2597/13 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 заборгованості в сумі 7 943,95 грн., є обґрунтованою, підтверджена належними доказами, і, відповідно, підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму ВГС України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Суд, при розгляді скарг на дії органів державної виконавчої служби не може підміняти собою компетенцію цього органу.
Обов'язок державного виконавця забезпечити примусове виконання рішення суду виникає на підставі імперативної норми Закону України "Про виконавче провадження" та не може бути предметом дослідження в порядку господарського судочинства.
Однією із вимог за даною скаргою є вимога стягувача щодо здійснення державним виконавцем покладеного на нього чинним законодавством обов'язку.
З огляду на те, що скаржник у своїй скарзі не визначив, які конкретно дії передбачені законом суд має зобов'язати державного виконавця здійснити, а самостійно суд позбавлений можливості встановити за скаржника, які саме виконавця дії він мав на увазі в даній частині скарги, суд не вбачає підстав для задоволення скарги стягувача в частині зобов'язання невідкладно розпочати примусове виконання по відкритому 28 вересня 2013 року виконавчому провадженню й здійснення дій передбачених главами 4, 5. 6 Закону України "Про виконавче провадження", Інструкцією "Про проведення виконавчих дій".
Вимога стягувача щодо винесення окремої ухвали про бездіяльність Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ задоволенню не підлягає, оскільки 27 травня 2015 року господарським судом Харківської області було винесено окрему ухвалу та направлено її на адресу Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. Винесення повторно окремої ухвали стосовно Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції є недоцільним.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 2.1), згідно з частиною другою статті 43 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 86, 115, 121-2 ГПК України, суд, -
Скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№109)" (вх. № 95 від 10 квітня 2015 року) в порядку ст. 121-2 ГПК України задовольнити частково.
Визнати незаконною та такою, що порушує права стягувача - Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дергачівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№109)" бездіяльність Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Харківської області від 28 серпня 2013 року по справі № 922/2597/13.
В решті задоволення скарги відмовити.
Суддя Калініченко Н.В.
справа № 922/2597/13