09.06.2015 року Справа № 904/2053/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)
судді: Кузнецова І.Л., Березкіна О.В.
секретар судового засідання: Мацекос І.М.
за участю представників сторін:
представник позивача: Маліцька М.В.
представник відповідача: Притула Я.М.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область,
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015р. у справі №904/2053/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ДНІПРОКОР", м.Запоріжжя,
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м.Павлоград, Дніпропетровська область,
про стягнення 4065 грн. 84 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ДНІПРОКОР" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" про стягнення вартості поставленого товару в сумі 4065 грн. 84коп. та судових витрат по справі.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015р. по справі №904/2053/15 (суддя - Кармазіна Л.П.) позов задоволено повністю. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ДНІПРОКОР" суму основного боргу в розмірі 4065грн. 84 коп. та суму судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015р. у справі № 904/2053/15, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/2053/15 від 20.04.2015р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 05.06.2015р., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), суддів: Кузнецова І.Л., Березкіна О.В.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 09.06.2015р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі листа-замовлення ПАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (а.с.9), товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ДНІПРОКОР" (позивач) 21.08.2014 року здійснило поставку товару на адресу публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (відповідач) загальною вартістю 4065 грн. 84 коп., що підтверджується видатковою накладною, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств позивача та відповідача. (а.с.11)
Товар за вищевказаною видатковою накладною отримав уповноважений представник відповідача Українець Р.Д., на підставі виданої відповідачем довіреності № 219550/П від 21.08.2014р., копія якої додана до матеріалів справи. (а.с.12)
Відповідно до листа публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", сторонами було визначено термін оплати товару, а саме на 60 календарний день від дати поставки. (а.с.9)
На оплату по замовленню, позивач виставив відповідачу рахунок №7647 від 05.08.2014р. (а.с.10), але відповідач оплату товару не здійснив, в зв'язку з чим 12.12.2014р. позивач направив відповідачу претензію №402ю від 11.12.2014р. про сплату поставленого позивачем товару в розмірі 4065,84 грн. (а.с.13). Відправлення претензії підтверджується наявними в матеріалах справи копією опису вкладення в цінний лист з відміткою пошти від 12.12.2014р. та фіскальним чеком пошти №9584 від 12.12.2014р. (а.с.14)
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, а саме, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначеної видаткової накладної.
Дії сторін (передача товару позивачем, приймання товару відповідачем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки (купівлі - продажу) товару.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Стаття 712 ЦК України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Положення ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною №6753 від 21.08.2014р., яка підписана уповноваженими представниками сторін та містить відтиск печаток підприємств позивача та відповідача. (а.с.11). Відповідно до листа публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", сторонами було визначено термін оплати товару, а саме на 60 календарний день від дати поставки. (а.с.9)
На оплату по замовленню, позивач виставив відповідачу рахунок №7647 від 05.08.2014р. (а.с.10), але відповідач оплату товару не здійснив, в зв'язку з чим 12.12.2014р. позивач направив відповідачу претензію №402ю від 11.12.2014р. про сплату поставленого позивачем товару в розмірі 4065,84 грн. (а.с.13). Відправлення претензії підтверджується наявними в матеріалах справи копією опису вкладення в цінний лист з відміткою пошти від 12.12.2014р. та фіскальним чеком пошти №9584 від 12.12.2014р. (а.с.14). Відповідач свій обов'язок по оплаті товару не виконав, тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зважаючи на те, що товар було передано на користь відповідача 05.08.2014р. і строк оплати на момент звернення з позовом є таким, що настав, а відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання з оплати товару, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 4065 грн. 84 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками, що викладені в рішенні суду.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати були покладені на відповідача у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що ТОВ Фірма «Дніпрокор» не надано доказів того, що воно є власником переданого товару, але відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не доведено те, що переданий товар не належить позивачу.
Посилаючись в апеляційній скарзі на те, що ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не було отримано рахунок - фактури, відповідач не довів те, що він заявляв про це при прийманні товару та встановлював строк для передання документів, що стосуються товару, відповідно до вимог ст. 666 Цивільного кодексу України.
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі не підтверджені належними доказами, тому підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область, - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015 року по справі №904/2053/15, - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.
Повний текст постанови підписано 11.06.2015р.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді І.Л. Кузнецова
О.В. Березкіна