Справа № 2-39/2010
Іменем України
"22" березня 2010 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд
Львівської області
у складі: головуючої судді Карнасевич Г.І.
при секретарі Броні І.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Копистянський Юрій Романович про визнання договору дарування частково недійсним, визнання права власності на спадкове майно,-
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про:
- визнання недійсним договору дарування будинковолодіння, розташованого в АДРЕСА_1, укладеного 03.09.2008 року між дарувальником ОСОБА_4 та обдарованою ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Копистянським Ю.І. і зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 3491 в частині передачі ОСОБА_3 2/8 будинковолодіння по АДРЕСА_2 - недійсним;
- про визнання їх власниками - кожного по 1/8 частині спірного будинковолодіння в порядку спадкування по закону майна ОСОБА_7, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
В підтвердження заявлених позовних вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року в місті Самборі померла їхня та ОСОБА_3 мати - ОСОБА_7, котра доводилась дружиною відповідача - їхнього батька - ОСОБА_4 Після її смерті на все майно, що належало їй при житті, відкрилась спадщина.
В 1946 році мати зареєструвала свій шлюб з ОСОБА_4
За час спільного подружнього життя вони за спільні кошти здійснювали будівництво будинковолодіння в АДРЕСА_1. Будівництво було завершене в 60 - х роках і з того часу їхня сім'я проживала в цьому будинку. А тому вважають, що в силу ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України в редакції 1969 року майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю, де кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпоряджання цим майном, в зв'язку з чим після смерті їхньої матері відкрилась спадщина на ? частину спірного будинковолодіння.
В державного нотаріуса під час подачі ними заяви про прийняття спадщини дізналися, що 21.04.2008 року Самбірською міською радою на все майно видане свідоцтво про право власності на ім'я їхнього батька - ОСОБА_4- відповідача по справі.
03.09.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладений договір дарування всього будинковолодіння. Договір посвідчений приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Копистянським Ю.І.
Вважають, що такий договір порушує їхнє право на спадкування частини майна матері по закону, яка складає по 1/8 частині кожного з них - позивачів по справі.
А тому просять даний договір визнати частково недійсним з вищенаведених підстав та визнати їх власниками спірного будинковолодіння по 1/8 частині кожного: ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Під час розгляду справи позивачі в силу ст. 31 ЦПК України збільшили свої позовні вимоги, просять визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року та ОСОБА_4 будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_2 належне їм по ? кожному; визнати недійсним Свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 видане 21.04.2008 року Самбірською міською радою на ім'я ОСОБА_4; визнати недійсним договір дарування, укладений 03.09.2008 року між дарувальником ОСОБА_4 та обдарованою ОСОБА_8, на будинковолодіння, що розташоване в АДРЕСА_2 посвідчений приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Копистянським Ю.Р., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 3491; визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 власниками по 1/8 частині будинковолодіння, розташованого в АДРЕСА_2 в порядку спадкування по закону майна ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
В підтвердження заявлених додаткових позовних вимог посилаються на обставини, викладені в первісному позові.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримали і пояснили, що будинок був збудований в 60 - х роках спільно за кошти подружжя, де вони стали проживати всією сім'єю. Після смерті матері батько оформив право власності на своє ім'я.
Про це їм стало відомо в 2007 році, коли звернулись в нотаріальну контору щодо оформлення спадщини. Оскільки батькові - відповідачу по справі, належала ? частина будинковолодіння, він не міг розпоряджатися всім майном, відчуживши його шляхом дарування своїй дочці - ОСОБА_8 - відповідачці по справі. Оскільки вони являються належними спадкоємцями і визнані судом такими, що фактично вступили в управління спадковим майном, їм належить 1/8 частка в спірному будинковолодінні кожного.
Відповідач ОСОБА_4 позову не визнав і пояснив, що дійсно будинковолодіння по АДРЕСА_2 збудоване виключно на його з дружиною спільні кошти, а тому після її смерті він оформив право власності на своє ім'я. Як власник, згодом розпорядився цим майном і подарував майно дочці ОСОБА_3 - відповідачці по справі. Вважає, що позивачі житлом забезпечені, а тому не вправі вимагати будь - якої частки в цьому майні.
Відповідачка ОСОБА_8 позову не визнала і пояснила, що позивачі пропустили термін на звернення з заявою в нотаріальну контору щодо оформлення спадщини, а тому вони позбавлені будь - яких правових підстав на визнання за ними права власності на частку в спірному майні.
Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_4 являється єдиним власником спірного майна, він вправі був розпоряджатися ним на свій розсуд.
Третя особа - приватний нотаріус Самбірського нотаріального округу Копистянський Ю.І. позовні вимоги вважає підставними, оскільки при укладенні договору дарування відповідач ОСОБА_4 пред'явив свідоцтво про право власності на своє ім'я. Він вправі був розпорядитися власним майном, однак враховуючи те, що будинок побудований за спільні кошти відповідача ОСОБА_4 та його дружини, позивачі мають частку в спірному майні як спадкоємці після смерті матері. Знаючи ту обставину, він не укладав би оспорюваного договору дарування.
Судом встановлено, що 03 серпня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було укладено договір дарування всього будинковолодіння, розташованого в м. Самборі по АДРЕСА_2. Договір посвідчений приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Копистянським Ю.І. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 3491.
Згідно даного договору відповідач ОСОБА_4 подарував дане нерухоме майно відповідачці ОСОБА_8
Як вбачається з представленої до суду нотаріальної справи, це будинковолодіння належало відповідачу ОСОБА_4 на праві приватної власності, що засвідчує свідоцтво про право власності, видане на дане нерухоме майно Самбірським МБТІ на підставі розпорядження представника Президента від 30.03.1993 року.
Сторона відповідачів визнала, що будинковолодіння зводилось виключно на спільні кошти ОСОБА_4 та його дружини - ОСОБА_7, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
При житті ОСОБА_7 воно було придатне для проживання.
Відповідачкою ОСОБА_8 представлено до суду письмові докази, які засвідчують, що ще до смерті ОСОБА_7 до будинку було підведено всі комунікації, він був прийнятий в експлуатацію у відповідності до розпорядження Представника Президента України від 30.03.1993 року за № 262.
Сторони ствердили, що після смерті ОСОБА_7 до видачі даного розпорядження жодні будівельні роботи в житловому будинку не проводились.
У відповідності до діючого на той час Кодексу про шлюб та сім'ю в редакції 1963 року майно, нажите подружжям за час шлюбу, являється спільною сумісною власністю, де кожен з подружжя має рівні права володіння, користуванняі розпоряджання майном.
З тих підстав, суд вважає, що при житті ОСОБА_7 належала ? частина цього будинковолодіння. Цим майном ОСОБА_7 не розпорядилась, а відтак, в силу діючого на той час Цивільного Кодексу в редакції 1963 року, позивачі являються спадкоємцями по закону першої черги.
Оскільки останні вчасно не звернулись в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, згідно рішення Самбірського міськрайонного суду від 19 грудня 2009 року їх визнано такими, що фактично вступили в управління спадковим майном, так як позивачі розпоряджалися майном матері зразу після її смерті.
На даний час рішення набрало законної сили і у відповідності до ст. 32 ЦПК України факти, встановлені судовим рішенням. що набрало законної сили по одній цивільній справі, не доводяться знову при розгляді інших цивільних справ, в яких беруть участь ті самі особи.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи за № 2 -1415/2009, зокрема, з показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 позивачі після смерті фактично вступили в управління спадковим майном, являються спадкоємцями по закону, а тому посилання відповідачів на те, що позивачі своєчасно не оформили спадщину, не заслуговують на увагу, як і посилання відповідача ОСОБА_4 на те, що позивачі мають самостійне житло, а тому в позові їм слід відмовити, оскільки наявність власного житла не може служити перешкодою для прийняття спадщини. Дана норма в законодавстві відсутня.
Оскільки ОСОБА_7 при житті належало ? частина будинковолодіння, кожному зі спадкоємців в її частці належала 1/8 частина (позивачам та відповідачам). З тих підстав суд вважає, що позовні вимоги щодо часткового визнання недійсним свідоцтва про право власності підлягають задоволенню.
Згідно ст. 717 ЦК України за договором дарування сторона передає іншій безоплатно у власність лише своє майно, тобто майно, яке належить їй, як власнику.
Як було встановлено судом, ОСОБА_4 подарував ОСОБА_8 2/8 частини спірного будинковолодіння, яка не належала йому.
Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства.
На підставі ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи, що ОСОБА_4, розпорядився майном, яке не належало йому, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 12, 60, 211 - 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 22 КпШС, суд,-
Позов задоволити.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року та ОСОБА_4 будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_2 в місті Самборі Львівської області, належне їм по ? частині кожному.
Визнати недійсним договір дарування, укладений 03.09.2008 року між дарувальником ОСОБА_4 та обдарованою ОСОБА_8, будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_2, та посвідчений приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 3491 в частині передачі ОСОБА_12 2/8 частини будинковолодіння.
Визнати ОСОБА_2, проживаючого АДРЕСА_3 та ОСОБА_1, проживаючу в АДРЕСА_4 кожного власниками по 1/8 частині будинковолодіння, розташованого в АДРЕСА_2, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1 Львівської області на земельній ділянці у віданні Самбірської міської ради, зокрема, одного цегляного житлового будинку загальною площею 106 кв. м., в тому числі, житловою площею 52,1 кв. м., який має 3 (три) кімнати і одну кухню, зазначений на плані земельної ділянки літерою А - 1 та господарські будівлі, в тому числі, літня кухня, під літерою Б, убиральня, під літерою В, огорожа під цифрою 1-4, відмостка, під цифрою I - II.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_1, видане Самбірською міською радою Львівської області 21 квітня 2008 року на підставі розпорядження представника Президента від 30 березня 1993 року за № 262. Право власності зареєстроване за ОСОБА_4 Самбірським міським бюро технічної інвентаризації 21 квітня 2008 року в реєстрову книгу № 30 за реєстровим № 3581
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 240 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення.
На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя