Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" червня 2015 р.Справа № 910/8280/15-г
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Семенову О.Є.
розглянувши справу
за позовом Приватного підприємства "Зевс", м. Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Альянс "Максимум", м. Харків
про стягнення коштів у розмірі 340 891,45 грн.
за участю представників:
позивача - Зульковська С.В., за дов. від 10.09.2014 року
відповідача - не з'явився
за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась
Позивач - Приватне підприємство "Зевс", звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Альянс "Максимум", про стягнення 309 901,32 грн. основної заборгованості та 30 990,13 грн. штрафних санкцій, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати у розмірі 6 817,83 грн.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором поставки напоїв № К1082 від 10 жовтня 2012 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06 квітня 2015 року позовну заяву Приватного підприємства "Зевс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний альянс "Максимум" про стягнення 340 891,45 грн. з доданими до неї матеріалами було передано за територіальною підступністю до господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 квітня 2015 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/8280/15-г і призначено її до слухання у судовому засіданні на 13 травня 2015 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 травня 2015 року розгляд справи відкладено на 27 травня 2015 року.
27 травня 2015 року ухвалою господарського суду Харківської області розгляд даної справи було відкладено до 08 червня 2015 року.
В призначене судове засідання 08 червня 2015 року з'явився представник позивача, позивні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач свого уповноваженого в судове засідання не направив, витребувані судом документи не надав.
Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлення суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважаються, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи) направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів.
Окрім того, про обізнаність відповідача про час, дату та місце розгляду справи свідчать наявні в матеріалах справи відстеження пересилань поштових відправлень, які надсилалися на адресу відповідача (арк. спр. 79-82).
Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.
При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Так, наявні в матеріалах справи ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.
В судовому засіданні 08 червня 2015 року представник позивача не вияв наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
10 жовтня 2012 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки напоїв № К 1082.
Відповідно до п. п. 1.1. 1.3, 1.5, 1.6 договору, постачальник зобов'язується постачати покупцю напої (далі - товар) партіями згідно замовлення останнього, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Найменування, асортимент, кількість та вартість товару встановлюється за домовленістю сторін і зазначається у видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною даного договору. Особа, яка підписала видаткову накладну від імені покупця, має всі повноваження по погодженню даних умов (найменування, асортимент, кількість, вартість, а також місце, дата та час поставки) від імені покупця. Документи, оформленні у відповідності з умовами, передбаченими п. 1.3 даного договору, являються належним доказом належного виконання зобов'язань постачальника по поставці товару, погодженню асортименту, кількості, ціни товару, а також місця, дати та часу постачання уповноваженою особою покупця та приймання товару покупцем. Покупець зобов'язаний негайно, в строк не більше 12 годин, повідомити постачальника про анулювання наданого права підпису конкретним особам. У випадку відсутності такого повідомлення, вважається. що постачальник погодив умови договору та передав товар належній особі. Разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи: накладна, товарно-транспортна накладна, податкова накладна, копії свідоцтва якості та сертифікат відповідності.
Товар постачається на умовах DDP у відповідності з правилами "Інкотермс 2000". Місце постачання обговорюється при прийнятті замовлення та вказується в товарно-транспортних накладних. При невідповідності умов даного договору положенням "Інкотермс 2000", умовам даного договору має переважне значення (п. 3.1 договору).
Ціни на товар вільні. Вартість товару встановлюється по домовленості сторонами в момент передачі товару та вказується в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або іншим, не протирічним діючому законодавстві шляхом. Строк оплати за отриманий товар: 100% передоплата, відстрочка платежу на 14 календарних днів з дня отримання товару покупцем. При перевищенні вказаної суми відвантаження товару постачальником призупиняється без застосування до нього будь-яких видів відповідальності (п. п. 4.1, 4.2, 4.3 договору).
Згідно п. п. 7.1, 7.5 договору, за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричиненні цим збитки в порядку, передбаченому діючим законодавством. У випадку затримки оплати більш ніж 30 календарних днів, покупець зобов'язується додатково до суми боргу сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від суми боргу.
Даний договір вступає в силу з дати підписання його сторонами та діє на протязі двох років з дати укладання, а по грошовим зобов'язанням - до їх повного виконання. У випадку якщо не пізніше, ніж за один місяць до закінчення троку дії даного договору ні одна із сторін не заявить про його припинення, то даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же строк та на тих же умовах. Повідомлення про припиненні договору повинно бути направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (п. п. 6.1, 6.2 договору).
Згідно з наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 13КК004955 від 22 квітня 2014 року на суму 27 595,20 грн., № 13КК003476 від 01 квітня 2014 року на суму 30 722,40 грн., № 13КК010479 від 30 червня 2014 року на суму 59 177,52 грн., № 13КК010394 від 28 червня 2014 року на суму 106 106,40 грн., № 13КК006142 від 07 травня 2014 року на суму 93 168,00 грн. позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 316 769,52 грн. Одна, в порушення умов вказаного договору, відповідач лише частково сплатив вартість отриманого товару у розмір 6 868,20 грн., що призвело до звернення позивача із даним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, дослідивши умови договору, суд вважає, що договір поставки напоїв № К 1082 від 10 жовтня 2012 року за своєю правовою природою є договором поставки з відстроченням платежу.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вище викладене, беручи до уваги те, що відповідачем, в порушення умов договору поставки напоїв № К 1082 від 10 жовтня 2012 року, не сплачено вартість отриманого товару своєчасно та в повному обсязі, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за отриманий товар відповідно до умов договору у розмірі 309 901,32 грн., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки напоїв № К 1082 від 10 жовтня 2012 року у розмірі 309 901,32 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 30 990,13 грн. штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Як зазначалося вище в рішенні суду, п. 7.5 договору сторони передбачили, що у разі затримки оплати вартості більш ніж 30 календарних днів, покупець зобов'язується додатково до суми боргу сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості боргу.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за неналежне виконання умов договору поставки напоїв № К 1082 від 10 жовтня 2012 року у розмірі 30 990,13 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 6 817,83 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 173, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 509, 525, 526, 546-551, 610, 611, 627, 628, 694, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Альянс "Максимум" (61000, м. Харків, вул. Кузнечна, буд. 9, код, ЄДРПОУ 38323103) на користь Приватного підприємства "Зевс" (83102, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 73, рах. № 26008010011179 в ПАТ "Авант Банк", МФО 380708, код ЄДРПОУ 31578034) 309 901,32 грн. заборгованості за договором поставки напоїв № К 1082 від 10 жовтня 2012 року, 30 990,13 грн. штрафу та 6 817,83 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 11.06.2015 р.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 910/8280/15-г