Справа № 464/3055/15-ц
пр.№ 2/464/1034/15
03.06.2015 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова в складі: головуючого-судді Рудакова І.П., за участю секретарів судових засідань Криль Х.О., ОСОБА_2, представника позивача -адвоката Мацієвської А.І., представника відповідача -адвоката Микуш Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові цивільну справу за позовом представника за довіреністю ОСОБА_5 в інтересах позивача ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
представник за довіреністю ОСОБА_5 в інтересах позивача ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, в якому просять визнати відповідача ОСОБА_7 такою, що втратила право на користування житлом - квартирою АДРЕСА_1 В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що квартира по АДРЕСА_1 в м.Львові придбана ним у 2004 року на підставі договору купівлі-продажу. Відповідачка є його колишньою дружиною, шлюб з якою він розірвав по рішенню суду у 2009 році. Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 26.03.2014 року його було визнано власником спірної квартири. У квартирі крім нього, зареєстровані відповідачка як член сім*ї та двоє їх спільних дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач в 2006 році виїхала до своєї матері за кордон в Іспанію, забрала дітей на що він після розлучення дав дозвіл на їх виїзд за кордон. Перебуваючи за кордоном відповідачка створила нову сім*ю з іншим чоловіком, народила від нього третю дитину. З 2006 року відповідачка не проживає у спірній квартирі, не приймає жодної участі в оплаті за комунальні послуги. З його боку жодних перешкод у користуванні спірним приміщенням не чинив, з квартири не виганяв, не змінював замків на вхідних дверях. Він є інвалідом першої групи, його дохід складає лише пенсія, реєстрація відповідачки у квартирі позбавляє його права на призначення субсидії, через відсутність довідки про її доходи. Відсутність відповідача у спірній квартирі підтверджується складеними уповноваженими працівниками Будинкоуправління №2 КЕВ актами від 17.03.2014р., 21.03.2014р. та 09.07.2014р. Будь-якої домовленості про збереження за відповідачем житлової площі за період її відсутності не було, а тому вважає, що такий втратив право користування квартирою.
Представник позивача, в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просить таку задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав та пояснив, що відповідач дійсно тривалий час не проживає у квартирі, мала намір знятись з реєстрації, але через тривале перебування за кордоном не змогла цього зробити.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.401, 405 ЦК України, ст.156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
У відповідності до положень п.39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК). Суди повинні мати на увазі, що таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК. З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення ст.405 ЦК. Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом.
Частиною 2 ст.405 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 26.03.2014р. по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання особистою приватною власністю майна, №464/11152/13-ц, за ОСОБА_6 визнано особистою приватною власністю квартиру АДРЕСА_1 в м.Львові, з підстав п.3 ч.1 ст.57 СК України, яка була придбана ОСОБА_6 згідно договору купівлі продажу від 08.04.2004 року. Дане рішення не оскаржувалось сторонами та вступило в законну силу.
Як вбачається з довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки № 0609 виданої 11.06.2014р. Будинкоуправлінням №4 КЕВ м.Львова, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_6 (власник), ОСОБА_7 (колишня дружина), ОСОБА_8 (син), ОСОБА_9 (донька). Дані обставини підтверджуються також і актом обстеження житлових умов від 17.03.2014р.
Шлюб між сторонами було розірвано по рішенню Сихівського районного суду м.Львова від 28.01.2009 року.
Судом встановлено, що з березня 2014 року, відповідач у спірній квартирі не проживає, не є членом сімї власника квартири, своїх особистих речей у квартирі не зберігає, за житлово-комунальні послуги не сплачує, що стверджується актами від 17.03.2014р., 21.03.2014р., та 09.07.2014р., складеними комісією Будинкоуправління №4 КЕВ м.Львова.
Таким чином, суд повно, всебічно та об'єктивно оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_7, не проживаючи у спірній квартирі понад один рік без поважних причин, втратила право на користування нею з підстав ч.2 ст.405 ЦК України, а тому її необхідно визнати такою, що втратила право на житло
Згідно ст..88 ЦПК України, стороні на користь якої постановлено рішення, суд стягує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. В разі, якщо позивача звільнено при зверненні до суду від сплати судового збору, ці витрати слід стягнути з відповідача.
Позивач при зверненні до суду із вказаним позовом був звільнений від сплати судового збору оскільки являється інвалідом 1-ї групи. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в сумі 243 грн. 60 коп.
На підставі ст.405 ЦК України, та керуючись ст.ст.1, 10, 11, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання особи такою що втратила право на житло - задовольнити.
Визнати ОСОБА_7 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_2.
Стягнути з ОСОБА_7 в користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: Рудаков І.П.