ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.06.2015
Справа № 910/14527/15
За позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»
до Державного підприємства «Енергоринок»
про стягнення 235066983,83 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (Позивач) до Державного підприємства «Енергоринок» (Відповідач) про стягнення 235066983,83 грн. заборгованості, яка виникла на підставі договорів від 15.11.1996 та від 31.08.1999 № 70/01-ЕР, за період 01.04.2015 - 30.04.2015.
Ухвалою від 10.06.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/14527/15.
Разом з позовною заявою Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу, Державному підприємству «Енергоринок», вчиняти певні дії, а саме здійснювати перерахування з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Державного підприємства «Енергоринок» коштів в розмірі 235066983,83 грн. (сума позову), які були нараховані, накопичені, але не були перераховані Позивачу в період з 01.04.2015 - 30.04.2015 включно, будь-яким особам до набрання судовим рішенням в цій справі законної сили.
За приписами ст. 66 ГПК України, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України). Аналогічна правова позиція викладена в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».
Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявником всупереч ст. 66 ГПК України не наведено достатніх обґрунтувань наведених припущень, що спірна в межах даної справи грошова сума може зменшитись або зникнути.
Так, сам Відповідач зазначає, що кошти Позивачем накопичені та знаходяться на рахунку зі спеціальним режимом використання.
Факт неперерахування Відповідачем Позивачу спірної суми коштів не є належним доказом, що ці кошти можуть зникнути з рахунку, оскільки лише сам факт неперерахування пов'язаний з наявністю спору між сторонами, а не з наявними у Відповідача зобов'язаннями перед іншими особами. Протилежного Позивачем перед судом не доведено, і також не надано доказів, що саме за рахунок цих коштів, а не інших, Відповідач має намір та/або виконує розрахунки з іншими особами, зокрема з урахуванням тієї обставити, що грошові кошти це речі, які наділені родовими ознаками, та на рахунках у банках перебувають у вигляді записів (ст.ст. 177, 184 ЦК України, п. 3.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
І також Відповідачем не доведено, що наявна на спеціальному рахунку Позивача сума грошових коштів не поповнюється та може зменшитись настільки, що виконання рішення суду у даній справі, у випадку задоволення позову, стане неможливим.
Щодо неповної (86%) оплати Відповідачем обсягів електроенергії за три місяці 2015 року згідно з даними його вебсайту, то дана обставина також не доводить неможливості, у випадку задоволення позову, здійснення спірної виплати позивачу, оскільки такі неповні (86%) виплати можуть бути пов'язані, у тому числі, з наявністю інших спорів, а також на думку суду таких високий відсоток виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань характеризує його як платежеспроможну особу, яка здійснює активну господарську діяльність.
Отже, у поданій заяві Позивачем не обгрунтвоано належним чином, а отже не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського у даній справі, а одні лише припущення Позивача щодо дій Відповідача належними доказами не є, тому підстав для задоволення заяви суд не вбачає.
Сума судового збору, сплачена Позивачем за звернення до суду з даною заявою, в зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладається на Позивача та йому не відшкодовується.
Керуючись ст.ст. 66, 67 ГПК України, суд -
У задоволенні заяви № б/н від 05.06.2015 Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про забезпечення позову у справі № 910/14527/15 відмовити повністю.
Суддя Р.Б. Сташків