ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.06.2015
Справа №910/8682/15-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестпостач"
до Міжнародної комерційної компанії Winslow Consulting LTD.
про стягнення 212782,87 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися.
Заявлено позов про стягнення з Міжнародної комерційної компанії Winslow Consulting LTD заборгованості за Договором про надання послуг № 01-03/13 від 01.03.2013 в розмірі 9054,59 доларів США, що еквівалентно 212782,87 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що на виконання умов укладеного між сторонами надав відповідачу послуги за які останній не розрахувався.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 порушено провадження по справі № 910/8682/15-г, розгляд справи призначено на 18.05.2015.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 18.05.2015 представника відповідача розгляд справи відкладено на 08.06.2015.
25.05.2015 через відділ діловодства суду від відповідача по справі надійшла заява про визнання позову.
Представник позивача в судове засідання 08.06.2015 не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від представника позивача не надходило.
Представник відповідача в судове засідання 08.06.2015 не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від представника позивача не надходило.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судом враховано, що ухвалами від 09.04.2015 та від 18.05.2015 явка учасників судового процесу у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а відповідачем клопотань про відкладення розгляду справи не заявлялось.
Таким чином, незважаючи на те, сторони не з'явилися у судове засідання 08.06.2015, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 08.06.2015 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
01.03.2013 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником було укладено Договір про надання послуг по замовленню та оплаті робіт з капітального ремонту вагонів хопер-цементовозів № 01-03/13, за умовами якого позивач організовував роботи по капітальному ремонту вагонів хопер-цементовозів з продовженням строку служби до 6 років в кількості 330 одиниць, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити роботи, які були замовлені, а також компенсувати і оплатити витрати Позивача, які він понесе у зв'язку з виконанням умов даного Договору.
З залученого до матеріалів справи Акта виконаних робіт (послуг) за грудень 2014 року, який підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками, та виставленого на його підставі рахунку від № 27 від 31.12.2014 вбачається надання позивачем обумовлених договором послуг на загальну суму 9054,59 дол. США, що за офіційним курсом НБУ до гривні на час звернення позивача до суду становить 212782,87 грн.
За умовами п. 3.2 Договору, сплата Замовником вартості витрат Виконавця, пов'язаних з замовленням та оплатою робіт виконується на підставі рахунку та акта виконаних робіт.
Претензій щодо якості та комплектності вищевказаних наданих Позивачем послуг від Відповідача не надходило, проте і повної оплати також проведено не було. Матеріали справи не містять доказів протилежного.
При цьому, суд приймає до уваги, що розділом 10 Договору сторони погодили передачу даного спору на вирішення Господарського суду міста Києва.
Отже, факт наявності у Відповідача заборгованості за надані Позивачем по Договору послуги в сумі 212782,87 грн., яка не була погашена на час подання позову та залишається непогашеною на даний час.
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату наданих послуг не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 212782,87 грн., заявлена позивачем.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
З залученого до матеріалів справи Акта виконаних робіт (послуг) за грудень 2014 року, який підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками, та виставленого на його підставі рахунку від № 27 від 31.12.2014 вбачається надання позивачем обумовлених договором послуг на загальну суму 9054,59 дол. США, що за офіційним курсом НБУ до гривні на час звернення позивача до суду становить 212782,87 грн.
Судом встановлено, що у грудні 2014 року позивач надав відповідачу послуги на суму 9054,59 дол. США, про що позивачем було складно акт виконаних робіт (послуг) за грудень 2014 року.
Проте, відповідач надані послуги не оплатив.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свій обов'язок з оплати послуг в розмірі 9054,59 дол. США, що за офіційним курсом НБУ до гривні на час звернення позивача до суду становить 212782,87 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується із положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Представник відповідача в поданій через канцелярію суду заяві визнав позовні вимоги в повному обсязі.
З огляду на норму ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Господарський суд не приймає, зокрема, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи встановлені судом обставини, визнання відповідачем позову, про яке зазначено у відповідній письмовій заяві, не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 9054,59 дол. США, що за офіційним курсом НБУ до гривні на час звернення позивача до суду становить 212782,87 грн.
Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Міжнародної комерційної компанії Winslow Consulting LTD (Беліз, Беліз-Сіті, Нью-Роуд № 35; поштова адреса: 197022, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, проспект Медиків, б.5, літ. “В”, приміщення 7-Н, каб.225; в порядку визначеному Законом України “Про виконавче провадження”) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Техінвестпостач” (01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, б. 15; ідентифікаційний код 25386911) 9054,59 доларів США (дев'ять тисяч п'ятдесят чотири долари США 59 центів) заборгованості за договором, що еквівалентно на дату звернення до суду з позовною заявою за офіційним курсом НБУ 212782,87 грн. (двісті дванадцять тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 87 коп.) та 4255,66 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят п'ять гривень 66 коп.) судового збору.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Повне рішення складено: 09.06.2015р.
Суддя О.А.Грєхова