ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.06.2015Справа №910/12149/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"
до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"
про стягнення 5488,10 грн.
Суддя Грєхова О. А
Представники сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися.
Заявлено позов до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" про стягнення страхової виплати за Договором добровільного страхування транспортних засобів № 00-00/214458 від 27.02.2014 в розмірі 5488,10 грн.,в тому числі 4135,24 грн. основного боргу, 75,65 грн. пені, 67,62 грн. 3% річних, 1219,59 грн. інфляційних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору добровільного страхування транспортних засобів № 00-00/214458 від 27.02.2014 відповідачем не сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 4135,24 грн., вартість якого визначена на підставі ремонтної калькуляції, з огляду на настання страхового випадку - пошкодження 05.09.2014 року, внаслідок потрапляння сторонніх предметів на автомобіль Тойота д/н АР4934ВТ.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.06.2015 порушено провадження у справі № 910/12149/15 та призначено розгляд справи на 08.06.2015.
03.06.2015 від позивача по справі через відділ діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 4135,24 грн. основного боргу, 75,65 грн. пені, 79,51 грн. 3% річних, 1958,87 грн. інфляційних.
Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Представник відповідача у судове засідання 08.06.2015 не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою відповідача про отримання.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судом враховано, що ухвалою від 13.05.2015 явка учасників судового процесу у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а відповідачем клопотань про відкладення розгляду справи не заявлялось.
Таким чином, незважаючи на те, відповідач не з'явився у судове засідання 08.06.2015, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
В судовому засіданні 08.06.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
27.02.2014 між ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (страхувальник, позивач) та ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (страховик, відповідач) укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів № 00-00/214458 (надалі договір), відповідно до умов якого було застраховано автомобіль Тойота д/н АР4934ВТ, 2009 року випуску, колір чорний, вартістю 155000,00 грн.
Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом, визначний в Додатку 1 до Договору, який належить йому на праві власності, повного господарського відання, оперативного управління, або на інших законних підставах. Дія даного договору розповсюджується на страхувальника і всіх осіб, які мають законні підстави для керування застрахованим транспортним засобом, з урахуванням стажу осіб, які визначені по кожному транспортному засобу (п. 17 Договору № 00-00/214458).
Відповідно до п. 20.1 Договору № ДСТР/21/44/48 страховим випадком за договором є передбачена договором страхування подія, яка трапилася і з настанням якої виникає зобов'язання страховика провести виплату страхового відшкодування.
Страховим ризиком за договором страхування є такі події: ДТП; дія вогню (в тому числі пожежа, визнана коротким замиканням електропроводки в транспортному засобі, і пожежа, визнана підпалом); вибух (за виключенням вибухів, які виникають при робочому процесі в двигунах внутрішнього згорання), попадання блискавки; дія низької температури повітря, не характерної для території використання транспортного засобу; стихійні лиха (бурі, урагани, смерчі, ливневі дощі, сильний вітер або шквал, землетрус, зсув, просідання ґрунту, обвал, каменепаду, паводки, селі, град); дія тварин або пиці, які знаходяться назовні салону, кабіни, кузова транспортного засобу; падіння на транспортний засіб предметів,: попадання каменю із-під коліс інших транспортних засобів; протиправні дії третіх осіб (в тому числі навмисне або необережне знищення або пошкодження транспортних засобів; завдання майнового пошкодження шляхом обману або зловживання довірою).
05.09.2014 рухаючись по греблі ДГЕС в лівому ряду зі швидкістю 40 км. в час в лобове скло автомобіля Тойота д/н АР4934ВТ попав камінь від зустрічного автомобіля, що призвело до тріщини лобового скла.
ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" звернулося до ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку.
Як вбачається з ремонтної калькуляції № 21122/АВ від 19.09.2014, вартість ремонту автомобіля Тойота д/н АР4934ВТ складає суму в розмірі 4909,24 грн.
Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування відповідач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № 000021122 від 22.09.2014 на суму 4134,24 грн.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач не сплатив позивачу 4134,24 грн. страхового відшкодування, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією № 20/2426 від 08.12.2014.
У відповідь на претензію відповідач зазначив, що виплатить суму страхового відшкодування найближчим часом.
Проте, відповідач виплати страхового відшкодування в розмірі 4134,24 грн. не здійснив.
У зв'язку з вищезазначеним, ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" заборгованості за договором страхування в сумі 4134,24 грн.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася із настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вбачається з ремонтної калькуляції № 21122/АВ від 19.09.2014, вартість ремонту автомобіля Тойота д/н АР4934ВТ складає суму в розмірі 4909,24 грн.
Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування відповідач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № 000021122 від 22.09.2014 на суму 4134,24 грн.
Відповідно до п. 23.1 договору страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування безготівковим платежем протягом 15 днів після оформлення та підписання страхового акту.
У відповідності до статті 9 Закону України "Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету). Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування у цілому.
У відповідності до частини 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача суми недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 4134,24 грн.
Також позивач заявив про стягнення з відповідача 75,65 грн. пені нарахованої за період з 08.10.2014 по 07.04.2015
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначений строк плату за надані послуги повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 23.4 договору передбачено, що страховик несе відповідальність за порушення строку виплати страхового відшкодування шляхом виплати пені в розмірі 0.01% від суми страхового відшкодування за кожний день прострочки.
Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 75,65 грн.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті коштів за договором страхування, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 79,51 грн. - 3% річних та 1958,87 грн. інфляційних нарахованих за період з 08.10.2014 по 29.05.2015.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 79,51 грн. - 3% річних та 1958,87 грн. інфляційних.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (69006, м. Запоріжжя, вулиця Добролюбова, 20, ідентифікаційний код 00130872) 4134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 24 коп. страхового відшкодування, 75 (сімдесят п'ять) грн. 65 коп. пені, 79 (сімдесят дев'ять) грн. 51 коп. 3% річних, 1958 (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 87 коп. інфляційних, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 09.06.2015р.
Суддя О. А. Грєхова