ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.06.2015Справа №910/12036/15
За позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Колосюк О.П. (дов. №01-13/973 від 28.05.2015);
від відповідача: не з'явилися.
У травні 2015 року до Господарського суду міста Києва звернулося Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (надалі - відповідач) з позовом про виконання умов договору банківського рахунку від 27.10.2011 року № 5006/1, договору банківського рахунку від 27.10.2011 року № 5006/2, договору банківського рахунку від 27.10.2011 року № 5006/3.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем були надані для виконання платіжні доручення, які відповідачем не були виконані у встановлений законом строк, у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати відповідача забезпечити повернення (перерахування) грошових коштів в сумі 24378,10 грн. на рахунок Кіцманської міжрайонної виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2015 порушено провадження у справі № 910/12036/15, розгляд справи призначено на 08.06.2015.
29.05.2015 від позивача по справі через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання 08.06.2015 з'явився, подав клопотання про доручення до матеріалів справи документів, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 08.06.2015 не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою відповідача про отримання.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судом враховано, що ухвалою від 13.05.2015 явка учасників судового процесу у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а відповідачем клопотань про відкладення розгляду справи не заявлялось.
Таким чином, незважаючи на те, відповідач не з'явився у судове засідання 08.06.2015, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 08.06.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
27.10.2011 року між позивачем та відповідачем укладено Договір банківського рахунку № 50066/1 про відкриття рахунку № 25606050066001 у валюті гривня, для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком здійснюються після отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби (п. 1.1 договору 1).
Підпунктом 2.2.1 договору 1 передбачено, що позивач має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження прав розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 2.3.3 договору 1 банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.
Операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку в операційний час (до 17 год. 30 хв.), виконуються банком того ж дня. Операції за розрахунковими документами в іноземній валюті для здійснення термінових переказів виконуються згідно затверджених тарифів. Документи, отримані після операційного часу, відмічаються штампом «Вечірня» та «післяопераційний час» та проводяться банком до 12 год. 00 хв. Наступного робочого дня (п. 4.2 договору 1).
Клієнт може подавати до банку розрахункові документи як в паперовій формі, так із використанням електронних розрахункових документів, відповідно до окремого укладеного договору (п. 4.3 договору 1).
Клієнт може подавати до банку розрахункові документи як в паперовій формі, так із використанням електронних розрахункових документів, відповідно до окремого укладеного договору (п. 4.3 договору 1).
Договір банківського рахунку укладений на невизначений строк та набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (п. 8.1 договору 1).
27.10.2011 року між позивачем та відповідачем укладено Договір банківського рахунку № 50066/2 про відкриття рахунку № 25606050066002 у валюті гривня, для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком здійснюються після отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби (п. 1.1 договору 2).
Підпунктом 2.2.1 договору 2 передбачено, що позивач має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження прав розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 2.3.3 договору 2 банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.
Операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку в операційний час (до 17 год. 30 хв.), виконуються банком того ж дня. Операції за розрахунковими документами в іноземній валюті для здійснення термінових переказів виконуються згідно затверджених тарифів. Документи, отримані після операційного часу, відмічаються штампом «Вечірня» та «післяопераційний час» та проводяться банком до 12 год. 00 хв. Наступного робочого дня (п. 4.2 договору 2).
Клієнт може подавати до банку розрахункові документи як в паперовій формі, так із використанням електронних розрахункових документів, відповідно до окремого укладеного договору (п. 4.3 договору 2).
Клієнт може подавати до банку розрахункові документи як в паперовій формі, так із використанням електронних розрахункових документів, відповідно до окремого укладеного договору (п. 4.3 договору 2).
Договір банківського рахунку укладений на невизначений строк та набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (п. 8.1 договору 2).
27.10.2011 року між позивачем та відповідачем укладено Договір банківського рахунку № 50066/3 про відкриття рахунку № 25606050066003 у валюті гривня, для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком здійснюються після отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби (п. 1.1 договору 3).
Підпунктом 2.2.1 договору 3 передбачено, що позивач має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження прав розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 2.3.3 договору 3 банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.
Операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку в операційний час (до 17 год. 30 хв.), виконуються банком того ж дня. Операції за розрахунковими документами в іноземній валюті для здійснення термінових переказів виконуються згідно затверджених тарифів. Документи, отримані після операційного часу, відмічаються штампом «Вечірня» та «післяопераційний час» та проводяться банком до 12 год. 00 хв. Наступного робочого дня (п. 4.2 договору 3).
Клієнт може подавати до банку розрахункові документи як в паперовій формі, так із використанням електронних розрахункових документів, відповідно до окремого укладеного договору (п. 4.3 договору 3).
Клієнт може подавати до банку розрахункові документи як в паперовій формі, так із використанням електронних розрахункових документів, відповідно до окремого укладеного договору (п. 4.3 договору 3).
Договір банківського рахунку укладений на невизначений строк та набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (п. 8.1 договору 3).
28.10.2011 між позивачем та відповідачем укладено договір № 50066/4 про встановлення та обслуговування системи дистанційного обслуговування „Клієнт-Банк" по виконанню розрахункового обслуговування поточних рахунків клієнта.
24.01.2012 відповідач повідомив позивача про зміну номерів рахунків: №25606050066003 на № 25606090885003; №25606050066002 на № 25606090885002; №25606050066001 на № 25606090885001.
На підставі договорів позивачем були надані відповідачу наступні розпорядження щодо здійснення платежів: по рахунку №25606050066001 на суму 3146,86 грн., по рахунку №25606050066002 на суму 2790,88 грн.; по рахунку №25606050066003 на суму 18170,36 грн.
Зазначене вище підтверджується випискам з банківських рахунків позивача, які долучені позивачем до позовної заяви.
Таким чином, відповідач не виконав умови договорів банківських рахунків від 27.10.2011 №№ 50066/1, 50066/2, 50066/3 в частині виконання розпоряджень клієнта про перерахування коштів на загальну суму 24378,10 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до п. 5.1. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12 листопада 2003 року N 492, зі змінами та доповненнями, (далі - Інструкція) за поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та/вимог законодавства України.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (п. 30.1 ст. 30 зазначеного Закону).
У зв'язку з введенням тимчасової адміністрації не здійснюються задоволення вимог кредиторів банку та примусове стягнення коштів та майна банку.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 року № 83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 року прийнято рішення № 26 про запровадження з 06.02.2015 року по 06.05.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.
У відповідності до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 85 від 23 квітня 2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Комерційний Банк «Надра» до 05 червня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації.
Тобто станом на момент звернення позивача з позовом до суду у відповідача запроваджена тимчасова адміністрація.
За загальним правилом право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, окрім випадків і лише в порядку, встановлених законом (ст. 321 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Судом враховано, що всупереч вказаної норми банк не зміг забезпечити право позивача на безперешкодне розпорядження його коштами, що знаходяться на поточних рахунках, відкритих в банку на підставі договорів банківських рахунків №№ 5006/1, 5006/2, 5006/3 від 27.10.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним щодо інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Так, п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.
Згідно з п. 1. 24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Отже, враховуючи вищезазначене, та, зокрема, положення статей 177, 190, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання щодо переказу коштів з рахунку позивача, відкритому у відповідача, на його рахунок в іншому банку чи на рахунок контрагента позивача є майновим зобов'язанням.
Тому, виходячи з аналізу вищенаведених положень, позивач є кредитором банку, на якого поширюються обмеження, встановлені п. 1 ч. 5ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і тому не можуть бути задоволені його вимоги (у т.ч. спірні) до відповідача від часу запровадження у останньому тимчасової адміністрації.
Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що відповідно до п.3 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.
У матеріалах справи відсутні докази про те, що уповноважена особа Фонду дала дозвіл на продовження виконання відповідачем спірних платіжних доручень позивача.
Окрім того, як вбачається з банківських виписок, призначення платежів було: «імпорт міжбанківських платежів», «перерахування залишку коштів», що не відповідає положенню п. 4 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в частині обмеження щодо здійснення банком відповідних операцій не поширюється на виплати лише аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров'я або смертю, тощо.
Крім того, виходячи зі змісту ст.ст. 39, 40, 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації складається план врегулювання (рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку), у якому визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із способів, передбачених у ч. 2 ст. 39 даного Закону. Фонд складає реєстр активів і зобов'язань, які підлягають відчуженню. Під час відчуження зобов'язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої ст. 52 цього Закону, при цьому зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути відчужені частково. Під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості, передбаченій ст. 52 даного Закону. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.
Таким чином, після запровадження у банку тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом порядку, з дотриманням принципів черговості, передбаченої ст. 52 цього Закону, та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти в сумі 24378,10 грн. на поточний рахунок позивача не підлягають задоволенню.
При цьому суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлений можливості захистити свої майнові права за договором банківського рахунку в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Крім того, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір", а суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судовий збір не стягується. (п.4.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32- 34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання: 09.06.15 р.
Суддя О.А. Грєхова