ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.05.2015Справа №910/10130/14
За позовом ПАТ "Укргазвидобування"
до ПАТ НАК "Нафтогаз України"
про стягнення 39 579 133,37 грн.
Головуючий суддя: Головатюк Л.Д.
Судді: Ковтун С.А.
Чеберяк П.П.
Представники сторін:
Від позивача Малярчук Ю.Б.(за довіреністю)
Від відповідача Бернацька О.В.(за довіреністю)
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору поставки природного газу № УГВ 6419/21-12 від 10.10.2012 у розмірі 39 579 133, 37 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.05.2014 порушено провадження у справі №910/10130/14 та призначено до розгляду на 17.06.2014.
В судове засідання 17.06.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові пояснення по справі.
Представник відповідача 17.06.2014 через канцелярію господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду. Суд задовольнив дане клопотання та оголосив перерву під час розгляду справи на 03.07.2014.
В судове засідання 03.07.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові пояснення по справі. Судом було оголошенно перерву під час розгляду справи на 22.07.2014.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.07.2014 продовжено строк розгляду справи № 910/10130/14 на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 18.08.2014.
В судове засідання 18.08.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові пояснення по справі. Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду. Суд задовольнив дане клопотання.
Представник відповідача подав клопотання здійснення розгляду справи колегіально.
Ухвалою від 18.08.2014 вирішено здійснити розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 18.08.2014 для здійснення колегіального розгляду справи №910/10130/14 визначеного наступних суддів: Головатюк Л.Д. (головуючий).
Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 18.08.2014 для здійснення колегіального розгляду справи №910/10130/14 визначеного наступних суддів: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Блажівська О.Є., суддя Удалова О.Г. Розгляд справи призначено на 09.09.2014.
В судове засідання 09.09.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові пояснення по справі.
Предстаник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 30.09.2014.
В судове засідання 30.09.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові пояснення по справі.
Представники сторін подали клопотання про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів задовольнила дане клопотання.
Розгляд справи відкладено на 16.10.2014.
Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 16.10.2014, у зв"язку з відпусткою судді Блажівської О.Є., для здійснення колегіального розгляду справи №910/10130/14 визначеного наступних суддів: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Пукшин Л.Г., суддя Удалова О.Г.
В судове засідання 16.10.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові пояснення по справі.
Представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.
Розгляд справи відкладено на 04.11.2014.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 04.11.2014, у зв"язку з закінченням повноважень у судді Удалова О.Г., для здійснення колегіального розгляду справи №910/10130/14 визначеного наступних суддів: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Пукшин Л.Г., суддя Ковтун С.А.
04.11.2014 в судовому засіданні оголошено перерву на 27.11.2014, а 27.11.2014 - на 23.12.2014.
В судове засідання 23.12.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові пояснення по справі.
Представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.
Ухвалою суду від 23.12.2014 продовжено строк розгляду справи № 910/10130/14 на п'ятнадцять днів.
Відкладено розгляд справи на 20.01.2015.
В судове засідання 20.01.2015 прибув представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання 20.01.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відкладено розгляд справи на 12.02.2015.
В судове засідання 12.02.2015 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.
Відкладено розгляд справи на 03.03.2015.
Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 03.03.2015, у зв"язку з відпусткою судді Пукшин Л.Г., для здійснення колегіального розгляду справи №910/10130/14 визначеного наступних суддів: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Ковтун С.А., суддя Чеберяк П.П.
В судове засідання 03.03.2015 прибув представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання 03.03.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 03.03.2015 колегією суддів у складі: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Ковтун С.А., суддя Чеберяк П.П. прийнято до провадження справу № 910/10130/14 за позовом ПАТ "Укргазвидобування" до ПАТ НАК "Нафтогаз України" про стягнення 39 579 133,37 грн.
Відкладено розгляд справи на 19.03.2015.
19.03.2015 в судовому засіданні оголошено перерву на 09.04.2015 для подання додаткових доказів по справі.
В судове засідання 09.04.2015 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.
Розгляд справи відкладено на 19.05.2015.
Представник позивача з'явився в судове засідання 19.05.2015, надав пояснення по суті справи позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання також прибув, дав пояснення по справі та подав клопотання про зменшення розміру пені до 1 гривні у зв'язку з тяжким фінансовим становищем.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -
10.10.2012 між дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник), та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (покупець), було укладено договір поставки природного газу № УГВ 6419/21-12 (далі по тексту - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати покупцеві у 2013 році у власність природний газ власного видобутку (далі по тексту - газ) для потреб населення, а покупець приймати та оплачувати на умовах Договору.
Відповідно до пункту 2.1 Договору постачальник передає покупцеві у 2013 році газ в обсязі до 13 856 000 000 (тринадцять мільярдів вісімсот п'ятдесят шість мільйонів) кубічних метрів.
Згідно з пунктом 3.1. Договору передача газу до магістральних газопроводів ДК "Укртрансгаз" та в розподільні мережі суб'єктів господарювання здійснюється на газорозподільних станціях (далі по тексту - ГРС) та пунктах виміру витрат газу ( далі по тексту - ПВВГ) ДК "Укргазвидобування".
Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що кількість газу переданого покупцеві у звітному періоді, визначається за даними комерційних вузлів обліку газу, встановлених на ГРС (ПВВГ).
У пункті 3.5. Договору зазначено, що постачальник складає двосторонній акт приймання-передачі газу, який підписують уповноважені представники сторін. Також зазначено, що даний акт уповноважені представники сторін підписують до 8 (восьмого) числа місяця, наступного за місяцем поставки. Підписаний сторонами акт приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.
Згідно з пунктом 4.1. Договору ціна газу за 1000 куб. м відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 29.12.2011 року №256 становить: 350 (триста п'ятдесят) гривень 00 копійок без ПДВ, крім того ПДВ - 70 (сімдесят) гривень, 00 копійок, разом з ПДВ - 420 (чотириста двадцять) гривень, 00 копійок.
Пунктом 4.4 Договору сторони погодили загальну розрахункову суму Договору, що орієнтовно складає 4 849 600 000 (чотири мільярди вісімсот сорок дев'ять мільйонів шістсот тисяч ) гривень, 00 копійок без урахування ПДВ, крім того ПДВ - 969 920 000 (дев'ятсот шістдесят дев'ять мільйонів дев'ятсот двадцять тисяч) гривень, 00 копійок, разом - 5 819 520 000 ( п'ять мільярдів вісімсот дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот двадцять тисяч) гривень, 00 копійок.
Пунктом 5.1. передбачено, що розрахунки за газ здійснюються покупцем грошовими коштами в гривнях шляхом перерахування на рахунок постачальника вартості обсягу газу, що поставляється у поточному місяці на підставі наданого рахунку.
Згідно з пунктом 5.2. Договору остаточний розрахунок за фактично поставлений газ повинен бути проведений не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з дати підписання Сторонами місячного акту приймання - передачі газу, який є підставою для остаточних розрахунків.
Відповідно до пункту 11.1. Договору, він вважається укладеним з дата його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного виконання.
30.01.2013 між публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки природного газу від 10.10.2012 № УГВ 6419/21-12 (надалі по тексту - Додаткова угода № 1 до Договору), якою було внесено наступні зміни до тексту Договору. В преамбулі Додаткової угоди № 1 до Договору найменування Постачальника "Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" було замінено на найменування "Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування".
Пункт 4.1. Розділу 4 Договору було викладено в наступній редакції: "Ціна газу за 1000 куб. м з 1 січня 2013 року відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 27.12.2012 року № 1830 становить: 349 (триста сорок дев'ять) гривень 20 копійок без ПДВ, крім того ПДВ - 69 (шістдесят дев'ять) гривень, 84 копійки, разом з ПДВ - 419 (чотириста дев'ятнадцять) гривень, 04 копійки".
Пункт 4.4. Розділу 4 Договору було викладено в наступній редакції: "Загальна розрахункова суму Договору орієнтовно складає 4 838 515 200 (чотири мільярди вісімсот тридцять всім мільйонів п'ятсот п'ятнадцять тисяч двісті) гривень, 00 копійок без урахування ПДВ, крім того ПДВ - 967 703 040 (дев'ятсот шістдесят сім мільйонів сімсот три тисячі сорок) гривень, 00 копійок, разом - 5 806 218 240 (п'ять мільярдів вісімсот шість мільйонів двісті вісімнадцять тисяч двісті сорок) гривень, 00 копійок.
Відповідно до пункту VI Додаткової угоди № 1 до Договору, вона набирає чинності з моменту підписання і є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.3.5. договору позивач складає двосторонній акт приймання-передачі газу, який підписують уповноважені представники сторін. Підписаний акт приймання-передачі газу є підставою для проведення розрахунків.
Згідно з п.3.6. Договору акт приймання-передачі газу, зазначений в п.3.5. Договору, складається та підписується сторонами до 8-го (восьмого) числа місяця, наступного за місяцем поставки.
Відповідно до акту приймання-передачі газу від 31.05.2013 позивач передав відповідачу природний газ власного видобутку в кількості 1 160 828 475 м. куб. на суму 486 433 564,16 грн.
Відповідач оплатив поставлений позивачем в травні 2013 року природний газ наступним чином:
- в липні 2013 року - в сумі 121 911 347,09 грн. (платіжні доручення №1006287 від 25.07.2013, №1006243 від 25.07.2013, №1006255 від 25.07.2013, №1006303 від 26.07.2013).
- в вересні 2013 року - в сумі 232 854 553,03 грн. (платіжні доручення №1007475, №1007470 від 09.09.2013; №1007508, №1007483, №1007505 від 10.09.2013 року, №1007756, №1007755, №1007758 від 23.09.2013, №1007757, №1007759 від 24.09.2013, заява про зарахування №19-011-4192 від 20.09.2013).
- в жовтні 2013 року - в сумі 131667664,04 грн. (платіжне доручення №1007967 від 02.10.2013, №1008674, №1008677, №1008678, №1008676, №1008671 №1008675 від 29.10.2013, №1008673 від 30.10.2013).
Відповідно до акту приймання-передачі газу від 30 червня 2013 року позивач передав відповідачу природний газ власного видобутку в кількості 1 107 150 892 м. куб. на суму 463 940 509,79 грн.
Поставлений в червні 2013 року природний газ на суму 463 940 509,79 грн. Відповідач сплатив:
в жовтні 2013 року -- в сумі 11 035 848.19 грн. (платіжне доручення №1008673 від 30.10.2013, №1008672 від 30.10.2013);
в листопаді 2013 року - в сумі 23 480 709,32 грн. (платіжне доручення №1009675 від 28.11.2013, платіжне доручення від 28.11.2013);
в грудні 2013 року - в сумі 403 071 596,81 грн., а саме: платіжними дорученнями №1010578 від 24.12.2013 року, №1010635 від 25.12.2013, №1010630 від 25.12.2013, №1010632 від 25.12.2013, №1010633 від 25.12.2013, №1010634 від 25.12.2013, №1010574 від 25.12.2013, №1010577 від 25.12.2013, №1010576 від 25.12.2013, №1010575 від 25.12.2013, №1010629 від 25.12.2013, №1010628 від 25.12.2013, №1010627 від 25.12.2013, №1010626 від 25.12.2013, №1010573 від 25.12.2013, №1010631 від 26.12.2013, №1010701 від 26.12.2013, №1010705 від 26.12.2013, №1010702 від 26.12.2013, №1010704 від 26.12.2013, №1010703 від 26.12.2013, №1010762 від 27.12.2013, №1010764 від 27.12.2013, №1010998, №1011046 від 30.12.2013 - на суму 376 719 241,34 грн., заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.12.2013 - на суму 26 352 355,47 грн.
Поставлений в липні 2013 року природний газ на суму 470 712 732,13 грн. Відповідач сплатив:
в грудні 2013 року - на суму 25 644 359,89 грн. (платіжне доручення №1011046 від 30.12.2013);
в січні 2014 року - на суму 445 068 372,24 грн. (платіжне доручення №2000120 від 14.01.2014, №2000110 від 14.01.2014, №2000130 від 15.01.2014, №2000313 від 21.01.2014, №2000310 від 21.01.2014, №2000369 від 23.01.2014, №2000370 від 23.01.2014, №2000426 від 24.01.2014, №2000631, №2000502, №2000501, №2000533 від 30.01.2014).
На виконання умов Договору, за період з травня по серпень 2013 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму на загальну суму 1 888 145 920,05 грн., що підтверджується наступними актами приймання - передачі природного газу:
- акт приймання - передачі природного газу від 31.05.2013 на суму 486 433 564,16 грн.;
- акт приймання - передачі природного газу від 30.06.2013 на суму 463 940 509,79 грн.;
- акт приймання - передачі природного газу від 31.07.2013 на суму 470 712 732,13 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за триманий природний газ за Договором, у зв'язку з чим у останнього тривалий час існує заборгованість перед публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", що є підставою для стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" штрафних санкцій.
Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 32 158 045,86 грн. пені та 7 421 087,51 грн. три проценти річних.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, проте, керуючись нормами статті 233 Господарського кодексу України та статтею 83 Господарського процесуального кодексу України просить суд зменшити розмір пені до 1 (однієї) гривні.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За своєю правовою природою договір № УГВ 6419/21-12 від 10.10.2012 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України.
Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки нафтопродуктів виконав належним чином, зауважень щодо поставки нафтопродуктів від відповідача не надходило, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за період з травня по серпень 2013 року, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).
Пунктом 5.2. Договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично поставлений газ повинен бути проведений не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з дати підписання Сторонами місячного акту приймання - передачі газу, який є підставою для остаточних розрахунків.
Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за поставлений позивачем природний газ згідно Договору, зокрема:
Відповідно до акту приймання-передачі газу від 31 травня 2013 року Позивач передав Відповідачу природний газ власного видобутку в кількості 1 160 828 475 м. куб. на суму 486 433 564,16 грн.
Відповідач оплатив поставлений Позивачем в травні 2013 року природний газ наступним чином:
- в липні 2013 року - в сумі 121 911 347,09 грн. (платіжні доручення №1006287 від 25.07.2013, №1006243 від 25.07.2013, №1006255 від 25.07.2013, №1006303 від 26.07.2013).
- в вересні 2013 року - в сумі 232 854 553,03 грн. (платіжні доручення №1007475, №1007470 від 09.09.2013; №1007508, №1007483, №1007505 від 10.09.2013 року, №1007756, №1007755, №1007758 від 23.09.2013, №1007757, №1007759 від 24.09.2013, заява про зарахування №19-011-4192 від 20.09.2013).
- в жовтні 2013 року - в сумі 131667664,04 грн. (платіжне доручення №1007967 від 02.10.2013, №1008674, №1008677, №1008678, №1008676, №1008671 №1008675 від 29.10.2013, №1008673 від 30.10.2013).
Відповідно до акту приймання-передачі газу від 30.06.2013 позивач передав відповідачу природний газ власного видобутку в кількості 1 107 150 892 м. куб. на суму 463 940 509,79 грн.
Поставлений в червні 2013 року природний газ на суму 463 940 509,79 грн. відповідач сплатив:
- в жовтні 2013 року - в сумі 11 035 848.19 грн. (платіжне доручення №1008673 від 30.10.2013, №1008672 від 30.10.2013);
- в листопаді 2013 року - в сумі 23 480 709,32 грн. (платіжне доручення №1009675 від 28.11.2013, платіжне доручення від 28.11.2013);
- в грудні 2013 року - в сумі 403 071 596,81 грн., а саме: платіжними дорученнями №1010578 від 24.12.2013, №1010635 від 25.12.2013, №1010630 від 25.12.2013, №1010632 від 25.12.2013, №1010633 від 25.12.2013, №1010634 від 25.12.2013, №1010574 від 25.12.2013, №1010577 від 25.12.2013, №1010576 від 25.12.2013, №1010575 від 25.12.2013, №1010629 від 25.12.2013, №1010628 від 25.12.2013, №1010627 від 25.12.2013, №1010626 від 25.12.2013, №1010573 від 25.12.2013, №1010631 від 26.12.2013, №1010701 від 26.12.2013, №1010705 від 26.12.2013, №1010702 від 26.12.2013, №1010704 від 26.12.2013, №1010703 від 26.12.2013, №1010762 від 27.12.2013, №1010764 від 27.12.2103, №1010998, №1011046 від 30.12.2013 - на суму 376 719 241,34 грн., заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.12.2013 - на суму 26 352 355,47 грн.
Поставлений в липні 2013 року природний газ на суму 470 712 732,13 грн. відповідач сплатив:
- в грудні 2013 року - на суму 25 644 359.89 грн. (платіжне доручення №1011046 від 30.12.2013);
- в січні 2014 року - на суму 445 068 372,24 грн. (платіжне доручення №2000120 від 14.01.2014, №2000110 від 14.01.2014, №2000130 від 15.01.2014, №2000313 від 21.01.2014, №2000310 від 21.01.2014, №2000369 від 23.01.2014, №2000370 від 23.01.2014, №2000426 від 24.01.2014, №2000631, №2000502, №2000501, №2000533 від 30.01.2014).
Вищевказані обставини підтверджуються банківськими виписками з рахунку позивача за спірний період (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи) та не заперечуються відповідачем.
Відповідно до пункту 7.3. Договору за порушення строку оплати покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу та додатково стягується штраф у розмірі 0,01 % від простроченої суми.
Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню на загальну суму 32 158 045,86 грн., що нарахована від суми прострочених відповідачем платежів за поставлений позивачем природний газ у травні 2013 року - за період з 04.10.2013 по 29.10.2013, в червні 2013 року - за період з 04.10.2013 по 30.12.2013, в липні 2013 року - за період з 04.10.2013 по 01.01.2014, здійснених відповідачем за вказані періоди.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу до 1 грн., яке мотивоване недоотриманням Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" коштів від споживачів та несвоєчасним проведенням розрахунків за спожитий газ, а також скрутним фінансовим становищем відповідача, суд зазначає наступне:
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за природній газ не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.
Відповідно до пункту 7.3. Договору за порушення строку оплати покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті за надані послуги відповідач виконав несвоєчасно, він повинен сплатити позивачу, пеню відповідно до п. 7.3 Договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 32 158 045,86 грн.
Проте, відповідач клопотав перед судом про зменшення пені і своє клопотання обґрунтовував наступним:
Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не є газовидобувним підприємством, тому для виконання вищезазначеної функції вона повинна закуповувати природний газ у газовидобувних підприємств України на договірних засадах та, через недостатність природного газу власного видобутку для задоволення потреб споживачів, імпортувати природний газ за міжнародними контрактами.
За таких обставин, для забезпечення виконання покладених законодавством зобов'язань, зокрема щодо задоволення потреб населення у природному газі, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» уклала з Дочірньою компанією Укргазвидобування» (ПАТ «Укргазвидобування») договір про купівлю природного газу за державні кошти №УГВ 6419/21-12 від 10.10.2012 (далі Договір), згідно з умовами якого ДК Укргазвидобування» передала Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» природний газ власного видобутку для задоволення потреб населення. Окрім того, Відповідачем у справі було повністю сплачено суму основної заборгованості.
Прострочення виконання грошового зобов'язання викликано перш за все тим, що споживачі природного газу - населення, підприємства промисловості не забезпечують своєчасну оплату природного газу, який Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» передає їм на підставі укладених договорів купівлі-продажу природного газу. В той же час, щоб не допустити зриву поставок імпортного газу із Російської Федерації, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вимушена всі фінансові ресурси спрямовувати в першу чергу на оплату імпортованого природного газу.
Крім того, не можна залишити поза увагою той факт, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» реалізує імпортований природний газ не за ринковою вартістю, а за вартістю встановленою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, яка є меншою від закупівельної вартості природного газу.
Таким чином, в ситуації, коли споживачі природного газу (населення, промисловість) не сплачують НАК «Нафтогаз України» вартість спожитого природного газу, у тому числі імпортованого, коли НАК «Нафтогаз України» вимушена реалізовувати природний газ за цінами нижчими від закупівельних цін, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» протягом 2012 року зазнавала значних збитків.
Як слідує із Звіту про фінансові результати за 2013 рік збиток НАК «Нафтогаз України» від звичайної діяльності становить 12 521 324 млрд. грн. (копія додається).
Слід зазначити, що НАК «Нафтогаз України» протягом 2013 рік звернулась до судів України з позовами про стягнення 12 373 014 590, 88 грн. Однак, боржники НАК «Нафтогаз України» здебільшого, щоб уникнути винесення проти них негативних судових рішень, недобросовісно користуються процесуальними правами та використовують різноманітні можливості щоб затягнути у часі судовий розгляд справ. Такі дії недобросовісних споживачів природного газу роблять неможливим належне виконання НАК «Нафтогаз України» своїх грошових зобов'язань перед газопостачальними підприємствами, зокрема ПАТ «Укргазвидобування».
Представник відповідача зазначив, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» докладала всіх зусиль для забезпечення належного виконання своїх зобов'язань, які виникли на підставі спірного договору.
Однак, у зв'язку з вищенаведеними обставинами, виникнення і існування яких не залежить від волі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», остання вимушена була порушити встановлений Договором строк виконання грошового зобов'язання.
За наведених обставин та з врахуванням частини першої статті 614 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, зазначаємо, що вини НАК «Нафтогаз України» у порушені умов Договору, в частині здійснення розрахунків за природний газ, немає, тому НАК «Нафтогаз України» не може нести відповідальності за неналежне виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі згаданого Договору.
Суд враховує, що стягнення пені у зазначеному розмірі призведе до погіршення й так важкого фінансово-економічного стану відповідача, і як наслідок до зростання заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам, зростанню заборгованості по сплаті обов'язкових платежів до бюджету, тощо, в зв'язку з чим суд зменшує розмір пені до 50% від заявленого до стягнення розміру, а саме в сумі 16 079 022,93 грн.
Господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання, об'єктивно оцінив всі надані сторонами докази неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, причини неналежного виконання зобов'язання, фінансово-економічний стан підприємства, враховуючи той факт, що відповідач фінансується з державного бюджету України, прийшов до висновку про обґрунтованість зменшення розміру пені у зв'язку з наступним:
Оскільки, всі сторони є суб'єктами господарювання, при вирішенні питання про стягнення пені, суд керувався положеннями Господарського кодексу України.
Матеріалами справи доведено, що відповідач неналежним чином виконав умови договору.
Позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення пені за неналежне виконання умов договору.
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 статті 83 чинного Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, що приймає рішення, має право у певних випадках (якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора) зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; це ж питання врегульовано і в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань".
Також суд звертає увагу, що відповідач забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, підприємство відповідача, як підприємство державного сектору економіки є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» для безперервного постачання газу споживачам, повинна постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов'язано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами на користь відповідача.
Окрім того, несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою взагалі зупинення постачання природного газу на територію України, що майже і сталося 1 січня 2006 року та відбулось 1 січня 2009 року.
З огляду на наведене зазначаємо, що наведені відповідачем причини виникнення основного боргу, який станом на момент звернення з позовною заявою було повністю сплачено відповідачем, вказують на винятковість цього випадку, так як на відповідача законодавством покладено обов'язок формувати ресурс природного газу, який використовується для задоволення потреб населення та для задоволення потреб промислових споживачів, за власні кошти і оскільки споживачі неналежним чином виконують свої зобов'язання перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» в частині сплати вартості природного газу, відповідач вимушено допустився порушення виконання свого грошового зобов'язання перед позивачем.
Враховуючи ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання зобов'язання, об'єктивно оцінив всі надані сторонами докази неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, враховуючи той факт, що відповідач повністю розрахувався перед позивачем, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання по договору, до 16 079 022,93 грн. В решті частини стягнення пені суд відмовляє з підстав вищезазначених.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 7 421 087,51 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних, в межах зазначених позивачем сум заборгованості та періодів, на загальну суму 7 421 087,51 грн.
Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 16 079 022 (шістнадцять мільйонів сімдесят дев'ять тисяч двадцять дві) грн. 93 коп. пені, три проценти річних в сумі 7 421 087 (сім мільйонів чотириста двадцять одна тисяча вісімдесят сім) грн. 51 коп., 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Головуючий суддя Головатюк Л.Д.
Суддя Ковтун С.А.
Суддя Чеберяк П.П.
Дата підписання повного тексту рішення - 29.05.2015