ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09 червня 2015 р. Справа № 909/498/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі суддя Шкіндер П.А., при секретарі судового засідання Кучма І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Калуського міжрайонного прокурора (м. Калуш, просп. Л.Українки 16 Б) в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
(вул. Хрещатик, 30, м. Київ ) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль", вул. Промислова,1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77304
до відповідача: Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул. Окружна,8, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300
про стягнення заборгованості в сумі 7 975 407, 37 грн.
за участю представників сторін:
Учасник судового засідання: Чугунова В.М.(посвідчення № 032583 від 20.03.15 ) - прокурор відділу
Від позивача: Каблак А.Я. ( довіреність №31 від 04.11.14)-представник;
Від відповідача: Корнага Н.Т. ( довіреність №43 від 20.01.15) - представник;
встановив
у відповідності до ч.1 ст. 2 ГПК України, Калуський міжрайонний прокурор (м. Калуш, просп. Л.Українки 16 Б) в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (вул. Хрещатик, 30, м. Київ ) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництва, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення заборгованості за отриману в лютому - квітні 2015року теплову енергію в сумі 7975407,37грн: з яких: 4205780,17грн.- за теплову енергію для населення;2905730,54грн - за теплову енергію для бюджетних підприємств;266566,98грн. - за теплову енергію для інших споживачів; 597329,68. - за деаеровану і технічну воду.
Згідно приписів ст. 2 ГПК України, Калуський міжрайонний прокурор в позовній заяві № 75-1264 вих-15 від 29.04.2015року ( вх.5143/15.08.05.2015року) визначив на підставі якого законодавства подається позов, в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2015року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 26.05.2015року.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2015 відповідно до положень ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 02.06.2015року. В судовому засіданні 02.06.2015року оголошено перерву до 09.06.2015року.
Присутніми в судовому засіданні представником позивача та прокурором підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 339 від 3 листопада 2014 року, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за теплову енергію в сумі 7975407,37грн.
Представник відповідача в судовому засіданні визнає заборгованість за теплову енергію в сумі 7516515,54грн., в решті позову просить провадження припинити, у зв"язку з частковим погашенням заборгованості, про що зазначив письмово у відзиві на позов № 642 від 29.05.2015року (вх. 8440/15 від 05.06.2015року). Крім того, відповідач подав суду доповнення до відзиву № № 681 від 08.06.2015року ( вх.8905/15 від 09.06.2015року), у якому просить суд витребувати інформацію про заборгованість ДПЗД "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль"
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників прокуратури, позивача та відповідача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 3 листопада 2014 року між позивачем (надалі - продавець) та відповідачем (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 339. Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України. Згідно приписів ст. 204 ЦК України, договір купівлі-продажу теплової енергії № 339 від 3 листопада 2014 року є правомірним правочином, так як іншого (розірвання, припинення, скасування цього договору) сторонами суду не представлено. Сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов'язковим.
Пунктом 1.1 Договору визначено, що за даним договором продавець (позивач) зобов»язується у опалювальний період 2014-2015 р.р. продавати (передавати) покупцю (відповідачу) теплову енергію з теплофікаційною водою (надалі - теплова енергія), яка виробляється виробничо-структурним підрозділом - виробничою філією державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" продавця, в потрібних покупцю обсягах відповідно до умов даного договору, а покупець зобов»язується купляти (приймати) теплову енергію в потрібних йому обсягах відповідно до умов даного договору та температурного графіку 105 С -70 С із зрізкою на 95 С подачі теплоносія на замірну дільницю на межі розподілу з ВФ ДПЗД «Укрінтеренерго» Калуська ТЕЦ при розрахунковій температурі зовнішнього повітря - 20 С (опалювальний сезон 2014-2015р.р), що є невід»ємною частиною даного договору (додаток №1, надалі - температурний графік), та своєчасно і в повному обсязі оплачувати її вартість згідно з умовами даного договору та виконувати інші умови, передбачені даним договором.
У відповідності до умов Договору продавець (позивач) свої зобов»язання виконував належним чином. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи: актами приймання-передачі обсягів теплової енергії, довідками розподілу теплової енергії КП «Водотеплосервіс» по категоріям споживачів: населення, бюджетні установи, інші споживачі від 03.03.2015, від 02.04.2015, від 23.04.2015року, рахунками на оплату: № 12 від 28.02.2015року, № 21 від 31.03.2015року
Порядок здійснення оплати визначений в розділі 4 договору.
Пунктом 4.1. встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, в якому здійснюється поставка теплової енергії. Оплата за теплову енергію здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Перерахування коштів, що надходять як поточна плата за теплову енергію від усіх категорій споживачів, здійснюється уповноваженим банком на спеціальні рахунки згідно з реєстром нормативів перерахування коштів відповідно до вимог чинного законодавства. Остаточний розрахунок за фактично відпущену продавцем теплову енергію та використану для підживлення тепломережі деаеровану, технічну воду виконується на підставі акту приймання-передачі обсягів теплової енергії та використану для підживлення тепломережі деаеровану, технічну воду, складеного за формою, визначеною Додатком 5 до даного договору; оплата здійснюється покупцем до 9 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 6.1.1. Договору покупець зобов»язується, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену теплову енергію за використану для підживлення тепломережі деаеровану, технічну (промислову) воду.
Всього за лютий-квітень 2015року відповідачем було отримано теплової енергії на загальну суму 10471048,41грн.
В порушення договірних зобов'язань, відповідач оплату за теплову енергію провів частково, в частині 7975407,37грн. на час подання позову, виникла заборгованість.
Після порушення провадження по справі, 22.05.2015року відповідач здійснив часткове погашення заборгованості платіжним дорученням № 339 на загальну суму 565266,50грн.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.
Згідно приписів частини першої ст. 175 ГПК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно вимог ч. 1 ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Заборгованість відповідача перед позивачем за отриману теплову енергію в сумі 7410140,80грн., на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.
З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 7410140,80грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.
В решті позовних вимог на загальну суму 565266,50грн. провадження по справі в порядку ст. 80 ГПК України - припинити.
За змістом ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. Дослідивши матеріали поданого відповідачем доповнення до відзиву на позов ( вх.8905/15 від 09.06.2015року), в якому наявне клопотання щодо витребування інформації про заборгованість ДПЗД ""Укрінтеренерго"в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль", суд відмовляє у його задоволенні, так як його зміст не відноситься до предмету спору.
Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача. Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до вимог статті 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід бюджету.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст.ст. 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 204, 207, 208, 525, 526, 610, 629, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4-3, 22, 33, 35, 49, ст.80, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Калуського міжрайонного прокурора (м. Калуш, просп. Л.Українки 16 Б) в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (вул. Хрещатик, 30, м. Київ ) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення заборгованості за отриману в лютому - квітні 2015року теплову енергію в сумі 7975407,37грн: з яких: 4205780,17грн.- за теплову енергію для населення;2905730,54грн- за теплову енергію для бюджетних підприємств;266566,98грн. - за теплову енергію для інших споживачів; 597329,68. - за деаеровану і технічну воду.
задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" (вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300; код 32364207) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" ( вул. Фрунзе, 85, м. Київ, 04080; код 19480600) заборгованість за теплову енергію для населення в сумі 7410140,87грн. (сім мільйонів чотириста десять тисяч сто сорок грн. 87коп.) а саме:
- на рахунок зі спеціальним режимом використання № 26035300011110 в філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669- 3762776,79грн.;
- заборгованість за теплову енергію для бюджетних підприємств в сумі 2811160,61грн. на рахунок зі спеціальним режимом використання № 26034301011110 в філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669;
-заборгованість за теплову енергію для інших споживачів в сумі 238873,79грн. на рахунок зі спеціальним режимом використання № 26033302011110 в філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669;
- заборгованість за деаеровану і технічну воду в сумі 597329,68грн. на рахунок 26003302109 в АТ "Ощадбанк", МФО 336503.
Стягнути з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" (вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300; код 32364207) в доход державного бюджету - судовий збір в розмірі 159508,15грн ( сто п"ятьдесять дев"ять тисяч п"ятсот вісім грн. 15коп) за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37952250, банк отримувача- ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, рахунок отримувача - 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову в частині стягнення з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" (вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300 ) - 565266,50грн. провадження припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Шкіндер П.А.
Повне рішення складено 09.06.15
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________Бандурка В.Ю. 09.06.15року.