номер провадження справи 2/49/15
03.06.2015 Справа № 908/2038/15-г
Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь, Донецька область,
про стягнення 52495,18 грн.
за участю представників:
від позивача - Суберляк Д.В., довіреність №4007-О від 31.10.2012р.;
від відповідача - не з'явився;
До господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення за договором банківського обслуговування б/н від 23.02.2012р. заборгованості у розмірі 52495,18 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 22000,00 грн., заборгованість за процентами - 16949,76 грн., пеня - 9387,42 грн., заборгованість з комісії - 4158,00 грн.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 30.03.2015 р. прийнято позов до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/49/15 та призначено розгляд справи на 05.05.2015р.
Враховуючи невиконання сторонами вимог суду в повному обсязі, а також неявку представника відповідача, ухвалою суду від 05.05.2015р. відкладено розгляд справи на 18.05.2015 р.
Ухвалою суду від 18.05.2015 р., у зв'язку з виробничою необхідністю, на підставі клопотання позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 11.06.2015 р. та перенесено розгляд справи на 03.06.2015 р.
В судовому засіданні 03.06.2015р. був присутній представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач не надав відзиву на позов, не направив у судове засідання свого представника, причин неявки не повідомив.
Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся ухвалами суду від 30.03.2015 р., від 05.05.2015р. та від 18.05.2015 р., які були надіслані на адресу відповідача, зазначену в позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (АДРЕСА_1, 87543). Відповідач не є припиненим, що підтверджується витягом з цього реєстру станом на 31.03.2015 р. Ухвала від 30.03.2015 р. повернулась до суду з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Крім того, текст ухвали суду від 30.03.2015р. був розміщений до уваги відповідача на офіційному веб-порталі «Судова влада України», що підтверджується роздруківкою відповідної веб-сторінки за 31.03.2015 р.
За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.
В судовому засіданні 03.06.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
23.02.2012р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було підписано заяву про відкриття рахунку, відповідно до якої банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифів банку (далі - Умови та Тарифи), розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною заявою складають договір банківського обслуговування.
Вказані умови та тарифи були затверджені наказом банку від 28.01.2011 р. № СП-2011-85.
Згідно з п. 3.18.1.3 Умов (у редакції на момент укладення договору) кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, оплати відсотків та винагороди.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
За змістом прав та обов'язків, по яких сторонами досягнута домовленість, правовідносини сторін врегульовані кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частинами 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У заяві на приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 23.02.2012р відповідач погодився, що відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження за банківським обслуговуванням з клієнтом через веб-сайт банку (www.privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua або інший Інтернет -SMS-ресурс, зазначений банком).
Пунктами 3.18.1, 3.18.1.1 Умов визначено вид кредиту - «кредитний ліміт на поточний рахунок» корпоративного клієнту. Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «кредит») надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту (далі - «ліміт»).
Відповідно до п. 3.18.1.5 Умов кредитний ліміт в розумінні даного розділу Умов та правил надання банківських послуг являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.
Згідно з п. 3.18.1.17 Умов при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, утримувачами яких є сам власник поточного рахунку або будь-які пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), з суми кожного з проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань.
Також згідно з п. 3.18.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності до п. п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існує на кінець банківського дня за попередній місяць, в прядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.
Клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, яка належить до уплати банку, зі свого поточного рахунку.
Пунктами 3.18.4.1, 3.18.4.1.1 та 3.18.4.1.2 Умов встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку процентів:
- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну із дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості;
- при необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.
Пунктом 3.18.4.9 Умов передбачено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати виникнення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом. День повернення кредиту у часовий інтервал нарахування процентів не включається. Нарахування процентів здійснюється в дату уплати.
У п. 3.18.4.10 Умов також закріплено, що зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості перш за все направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п. п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15, далі для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу «Умов та правил надання банківських послуг», далі простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту.
Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, вказаної у п.3.18.1.8. При несплаті винагороди, процентів у відповідні їм дати уплати, вони вважаються простроченими.
Згідно з п. 3.18.4.1.3 Умов, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Відповідно до п. 3.18.4.1.4 Умов під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Згідно з п. 3.18.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом в банк заяви на приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» (або в формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтиску печатки» або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнтбанк/ Інтернет клієнтбанк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах вказаних у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.
На виконання договору банк встановив кредитний ліміт на відкритий відповідачу поточний рахунок №26002060890091 в розмірі 8000,00 грн. з 24.02.2012р., 16000,00 грн. - з 29.12.2012 р., 20000,00 грн. - 04.02.2013 р., 22000,00 грн. - з 13.03.2013 р., що підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» від 03.03.2015 р. вих. №08.7.0.0.0/150303142422. Про розмір кредитного ліміту банк повідомляв клієнта шляхом направлення повідомлень через Приват24, що підтверджується виписками з Приват24 по клієнту ФОП ОСОБА_1 за 24.02.2012 р., 29.12.2012 р., 04.02.2013 р., 13.03.2013 р., 01.03.2014 р.
Як вбачається з виписок банку по рахунку клієнта, за період дії договору клієнтом використовувались кредитні кошти в межах кредитного ліміту. У зв'язку з непогашенням кредиту у встановлений в договорі строк заборгованість в розмірі 22000,00 грн. була віднесена банком на прострочення з 26.09.2013 р.
Згідно розрахунку заборгованості та виписки банку по рахунку клієнта, на залишок кредитного сальдо відповідно до п. 3.18.4.1 Умов банком нараховані проценти за користування кредитом за ставкою 24% за період з 27.06.2013р. по 26.09.2013 р., з розрахунку 360 днів у році, в сумі 1349,32 грн. За цей період відповідачем сплачувались проценти 27.06.2013 р. в сумі 14,65 грн. та 01.07.2013 р. в сумі 0,02 грн. Залишок несплачених поточних процентів в сумі 1334,65 грн. віднесений банком на прострочення 26.09.2013 р., що підтверджується випискою банку по нарахуванню процентів.
На прострочений кредит в сумі 22000,00 грн. за період з 27.09.2013 р. по 01.07.2014 р. (278 днів) нараховані проценти за ставкою 48% річних, з розрахунку 360 днів у році, в загальній сумі 8154,67 грн.
Наказом банку від 04.06.2014 р. № 6783882 прийнято рішення про збільшення відсоткової ставки за користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку з 01.07.2014 р. у зв'язку з різкою зміною вартості ресурсів на міжбанківському ринку. Згідно з п.3.2.1.4.1.3 нових Умов при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
У п. 3.18.2.3.1 Умов в первісній редакції сторони погодили, що збільшена процентна ставка починає діяти після того, як банк повідомить клієнта про настання подій, закріплених в даному пункті, а клієнт не погасить існуючу заборгованість в порядку та строки, передбаченими «Умовами та правилами надання банківських послуг». Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених даним пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або шляхом встановлених засобів електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, смс-повідомлення тощо).
Про зміну процентної ставки банк повідомив клієнта 05.06.2014 р. через електронну систему «Приват24», що підтверджується випискою з «Приват24» по клієнту ФОП ОСОБА_1 за 05.06.2014р.
У зв'язку з цим за період з 02.07.2014 р. по 04.02.2015 р. (218 днів) банком нараховані відсотки на прострочену суму кредиту 22000,00 грн. за ставкою 56%, з розрахунку 360 днів у році, в сумі 7460,44 грн.
Таким чином, всього нараховано процентів в сумі 16949,76 грн. (1334,65 грн. + 8154,67 грн. + 7460,44 грн.).
Згідно з п. 3.18.4.4 первісних Умов та п. 3.2.1.4.4 нових Умов банком пред'явлена до стягнення комісійна винагорода за використання кредитного ліміту в період з червня 2013 року по січень 2015 року в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в загальній сумі 4158,00 грн. Суд перевірив розрахунок комісії та встановив, що комісія завищена на суму 198,00 грн. Так, максимальне сальдо кредиту за період з червня 2013 року по січень 2015 року складало 22000,00 грн., звідси комісія складає: 22000,00 грн. х 0,9% = 198,00 грн. на місяць х 20 місяців = 3960,00 грн. Комісія за листопад 2013 року нарахована 31.12.2013 р. в подвійному розмірі 396,00 грн. замість 198,00 грн., що є необґрунтованим.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В порушення умов договору відповідач не сплачував у встановлені Умовами строки кредит, проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 22000,00 грн., процентами за користування кредитом в розмірі 16949,76 грн. та комісії за користування кредитом в розмірі 3960,00 грн.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач не надав доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі в розмірі 22000,00 грн., процентами за користування кредитом в розмірі 16949,76 грн. та комісії за користування кредитом в розмірі 3960,00 грн. підлягають задоволенню. У стягненні комісії в сумі 198,00 грн. суд відмовляє.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 3.18.5.1 первісних Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Аналогічного змісту пункт 3.2.11.5.1 нових Умов.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 3.18.5.4 Умов сторони погодили, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом. Аналогічного змісту пункт 3.2.1.5.4 нових Умов.
Згідно доданого до позову розрахунку заборгованості, станом на 02.07.2013 р. у відповідача існувала заборгованість з пені в розмірі 4,84 грн. За період з 03.07.2013 р. по 04.02.2015 р. на суму заборгованості з кредиту, процентів та комісії банком нарахована пеня в загальному розмірі 9382,58 грн. Загальна пред'явлена до стягнення сума пені становить 9387,42 грн.
Суд зазначає що відповідно до ст. 2 Закону України від 02.09.2014р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у підпункті 20 пункту 1 якого значиться м. Маріуполь, яке є місцезнаходженням відповідача.
Дію зазначеного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. у справі № 826/18327/14 за адміністративним позовом ТОВ «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України про визнання нечинним розпорядження та зобов'язання вчинити дії, визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30.10.2014 р. № 1053-р». Однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 р. № К/800/19383/15 зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015 р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. у зв'язку з їх касаційним оскарженням.
Отже, наразі є чинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р., яким зупинено дію переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Разом із цим суд зазначає, що відповідно до ст. ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" від 20.03.2003 р. № 638-IV антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.
Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 відповідно до ст. ст. 107, 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" від 20.03.2003 р. №638-IV організація боротьби з тероризмом в Україні та забезпечення її необхідними силами, засобами і ресурсами здійснюються Кабінетом Міністрів України у межах його компетенції. Координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.
Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" від 20.03.2003 р. № 638-IV встановлено, що район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
Відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 Антитерористичним центром при службі безпеки України видано наказ від 07.10.2014 р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно якого визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку область з 07.04.2014 р., в межах якої проживає відповідач (м. Маріуполь Донецької області).
Таким чином, наразі терористична операція триває і територія її проведення визначена компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
Законом України від 02.09.2014р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який є діючим, встановлено мораторій на час проведення антитерористичної операції щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Дію даного закону в частині введення мораторію не було зупинено. Отже, з урахуванням визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми даного закону щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки відповідач здійснює господарську діяльність в зоні проведення антитерористичної операції.
Тому на підставі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до вимог про стягнення пені, нарахованої за період з 14.04.2014р. по 04.02.2015 р. в сумі 7363,31 грн., підлягає застосуванню мораторій, оскільки на час судового розгляду проведення антитерористичної операції триває. Тобто пеня в цей період нарахована безпідставно.
Щодо решти суми нарахованої пені за період з 03.07.2013 р. по 13.04.2014 р. суд зазначає, що розрахунок пені здійснений позивачем виходячи з подвійної облікової ставки НБУ та 360 днів у році, що є більшим ніж нормативно встановлений розмір пені, обчислений від фактичної кількості днів у році (365 днів у 2013-2014 роках). За розрахунком суду пеню слід обчислювати наступним чином. Кредит в сумі 22000,00 грн. та поточні відсотки в сумі 1334,65 грн. віднесені банком на прострочення 26.09.2013 р., отже пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу по кредиту та поточних відсотків (220000,00 грн. + 1334,65 грн. = 23334,65 грн.) за період з 27.09.2013 р. по 13.04.2014 р. (199 днів) складає 1653,88 грн.
Залишок пені в сумі 4,84 грн., який існував 02.07.2013 р., після перерахунку на 365 днів у році, складає 4,77 грн.
Пеня, на суму прострочених відсотків, нарахованих по ставці 48% річних, розрахована судом за період прострочення з 28.09.2013 р. (оскільки відсотки почали нараховуватись 27.09.2013 р. і мали бути сплачені в цей день, а простроченими стають з наступного дня) по 13.04.2014 р. наростаючим підсумком, в сумі 205,80 грн.
Пеня на суму заборгованості з комісії за період прострочення з 02.07.2013 р. (оскільки комісія, яка нарахована 01.07.2013 р., мала бути сплачена в цей день, а простроченою стала з наступного дня) по 13.04.2014 р. нарахована наростаючим підсумком в сумі 104,55 грн.
Враховуючи викладене, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково - в сумі 1969,00 грн. (1653,88 грн. + 4,77 грн. + 205,80 грн. + 104,55 грн.). У стягненні пені в сумі 7418,42 грн. суд відмовляє.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 87543, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 22000,00 грн. (двадцять дві тисячі грн. 00 коп.), заборгованість з процентів в сумі 16949,76 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять грн. 76 коп.), заборгованість з комісії - 3960,00 грн. (три тисячі дев'ятсот шістдесят грн. 00 коп.), пеню в сумі 1969,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дев'ять грн. 00 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі в сумі 1561,94 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят одна грн. 94 коп.).
Видати наказ.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Суддя Т.В.Мойсеєнко
Рішення оформлено та підписано 08.06.2015р.
і набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня його підписання.