11.06.15р. Справа № 904/3866/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м.Орджонікідзе
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Орджонікідзе
про стягнення 212 246,35 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
секретар судового засідання Завалєй Я.О.
Представники:
від позивача: Касьянов О.О., представник за довіреністю № 22 від 04.01.15р.
від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 212246,35 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди №А55/04 від 25.12.12р., в частині оплати за оренду та відшкодування комунальних послуг.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.15р. порушено провадження у справі № 904/3866/15, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 11.06.15р.
11.06.15р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявив про уточнення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 127 246,35 грн. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.
В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.15р. про порушення провадження у справі, який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Господарським судом було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.
Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст.64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 11.06.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -
25.12.12р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № А55/04 (далі - Договір оренди), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне володіння і користування частину будівлі їдальні № 8, розташовану по АДРЕСА_2, площею 1385,40 кв.м. та обладнання згідно з Актом приймання-передачі (Додаток № 1), що знаходиться на балансі позивача, з метою організації роздрібної торгівлі та громадського харчування.
Як зазначено у п. 2.1 Договору оренди, передача майна позивачем відповідачу здійснюється на підставі Акту приймання-передачі (Додаток № 1).
Разом з об'єктом оренди в оренду передаються вступні і розподільні електричні мережі і пристрої (п. 2.3. Договору оренди).
Відповідно до п. 3.1. Договору оренди, орендна плата за перший (базовий) місяць встановлюється договірна і складає 19 136,55 грн. за місяць, в тому числі ПДВ - 3 189,42 грн. Розмір орендної плати за наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. При дефляції індекс інфляції приймається рівним 1 (одиниці).
Згідно з п. 3.2. Договору оренди, орендна плата за звітний місяць здійснюється відповідачем на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставленого відповідачу рахунку. Форма оплати - безготівковий розрахунок. У разі невнесення орендної плата у вказаний період, відповідачеві нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Пунктом 3.5. Договору оренди передбачено, що у разі неможливості укладення прямих договорів зі сторонніми організаціями за користування комунальними послугами (електроенергією, тепловою енергією, водопостачанням, водовідведенням, зв'язком) позивач виставляє відповідачу щомісяця окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг.
Положеннями Договору оренди передбачено, що відповідач зобов'язаний:
- своєчасно і в повному обсязі здійснювати перерахування орендної плати позивачу (п. 4.2. Договору оренди);
- у разі неможливості укладення окремих договорів зі сторонніми організаціями за користування комунальними та іншими послугами (електроенергією, тепловою енергією, послугами водопостачання, водовідведення, зв'язком) відшкодовувати позивачу вартість комунальних послуг за окремо виставленими рахунками, виписаними на підставі Акту зняття показань приладів обліку або на підставі розрахунків споживання енергоресурсів (п. 4.5. Договору оренди).
Договір оренди діє до 30.11.15р. (п. 9.1. Договору оренди).
На виконання умов вищезазначеного Договору оренди, позивач передав, а відповідач прийняв в оренди зазначені в Акті приймання-передачі від 01.01.13р. основні засоби.
Позивач звертає увагу суду, що останнім були виставлені відповідачу рахунки, з урахуванням індексу інфляції, з них:
- № 343 від 30.09.14р. на суму 13 671,70 грн. (відшкодування комунальних послуг - використана електроенергія) - рахунок частково сплачений, залишкова сума заборгованості становить - 7262,75грн.;
- № 364 від 31.10.14р. на суму 22 546,44 грн. (орендна плата);
- № 383 від 31.10.14р. на суму 10 183,10 грн. (відшкодування комунальних послуг - використана електроенергія);
- № 401 від 30.11.14р. на суму 23 087,56 грн. (орендна плата);
- № 422 від 30.11.14р. на суму 9 515,64 грн. (відшкодування комунальних послуг - використана електроенергія);
- № 441 від 31.12.14р. на суму 23 526,22 грн. (орендна плата);
- № 462 від 31.12.14р. на суму 11 837,15 грн. (відшкодування комунальних послуг - використана електроенергія);
- № 14 від 31.01.15р. на суму 24 232,01 грн. (орендна плата);
- № 34 від 31.01.15р. на суму 11 305,35 грн. (відшкодування комунальних послуг - використана електроенергія);
- № 50 від 28.02.15р. на суму 24 983,20 грн. (орендна плата);
- № 68 від 28.02.15р. на суму 9 643,27 грн. (відшкодування комунальних послуг - використана електроенергія);
- № 87 від 31.03.15р. на суму 26 307,30 грн. (орендна плата);
- № 106 від 31.03.15р. на суму 7 816,36 грн. (відшкодування комунальних послуг - використана електроенергія).
Відповідачем вищевказані рахунки були оплачені частково, а саме у розмірі 85 000,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем на загальну суму 127 246,35 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію з вих. № 101-85/5 від 10.02.15р., з вимогою погасити заборгованість по вищезазначеному Договору оренди. Як зазначає позивач, вказана претензія була залишена без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором оренди № А55/04 від 25.12.12р. у розмірі 127 246,35 грн.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору оренди на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Приписами ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Положеннями ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Крім того, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Положеннями ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із положенням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним Договором оренди. Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов Договору оренди, відповідачем господарському суду надано не було.
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору оренди та обставини справи, господарський суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи, а зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 629, 651, 759, 762, 763, 782, 783 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (53300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (53300, м.Орджонікідзе, вул. Калініна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00190928) заборгованість за Договором оренди № А55/04 від 25.12.12р. у розмірі 127 246,35 грн. (сто двадцять сім тисяч двісті сорок шість грн. 35 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 544,93 грн. (дві тисячі п'ятсот сорок чотири грн. 93 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 11.06.15р.
Суддя Н.Е. Петренко