03.06.15р. Справа № 904/2576/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб", с. Євтодія Балтського району Одеської області
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Поліс", м. Дніпропетровськ
про стягнення 201 164 грн. 63 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: Жижин Р.В., посв. № 0763;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Поліс" заборгованість 201 164 грн. 63 коп., з яких: 176 755 грн. 53 коп. - відсотки за користування товарним кредитом, нараховані за період з 07.02.15р. по 23.03.15р., 24 409 грн. 10 коп. - пеня за порушення термінів оплати товарного кредиту, нарахована за період з 07.02.15р. по 23.03.15р., відповідно до умов договору купівлі-продажу № 14096 від 22.04.14р. та договору поруки № 14096-ПОР від 22.04.14р.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач-1 своєчасно не здійснив розрахунок за поставлений товар, у зв'язку із чим позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав щодо стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за спірним договором купівлі-продажу.
Відповідач-1 явку свого повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.
Відповідач-2 явку повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив, надав до суду заяву від 15.05.15р. № 92-3/ВИХ, в якій зазначив про доведеність позовних вимог ТОВ „Агросфера" та просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ „Гран Поліс".
15.05.15р. позивач подав до суду клопотання від 15.05.15р. № 14096/6 про стягнення з відповідача-1, як з особи, внаслідок неправомірних дій якої виник спір, на користь позивача витрат на послуги адвоката у розмірі 4 000 грн. 00 коп.
02.06.2015р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача-1 про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Інсахарпром" та відкласти розгляд справи на іншу дату. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач-1 посилається на договір поруки від 25.04.2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інсахарпром" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб" (боржник), відповідно до умов якого поручитель поручився перед ТОВ „Агросфера" (кредитор) за виконання обов'язків боржника за договором купівлі-продажу № 14096 від 22.04.14р.
Позивач проти задоволення клопотання відповідача-1 заперечував, зазначивши, що ТОВ „Агросфера" не надавало своєї згоди на переведення боргу на ТОВ „Інсахарпром".
Господарський суд, розглянувши клопотання відповідача-1, зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження укладання договору поруки між ТОВ „Агросфера" та ТОВ „Інсахарпром" або узгодження із кредитором такої поруки, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача-1.
Водночас, враховуючи закінчення встановленого законом строку розгляду справи; повідомлення судом належним чином відповідача-1 про час та місце судового засідання у справі, що підтверджується наявними у справі доказами; достатність матеріалів справи для винесення рішення у справі, господарський суд вважає за необхідне клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи відхилити та розглянути справу за відсутності представників відповідачів.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
22.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 14096 (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив, іменованих у подальшому товар, відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього) (п. 1.1 Договору).
За умовами п. 13.1 Договору, договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2014р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим Договором.
Конкретний вид товару, його асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в Специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного Договору. Ціна товару встановлена по домовленості Сторін, а Сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - Долар США. Оплата товару (виконання зобов'язання) передбачено у гривні, згідно розділу 4 договору (п. 3.1 Договору).
Сторонами узгоджені та підписані Специфікація № 1 від 20.05.14р., Специфікація № 2 від 20.05.14р., Специфікація № 3 від 10.06.14р. та Специфікація № 4 від 18.06.14р. до Договору, якими визначені: перелік засобів захисту рослин, що постачаються продавцем; умови оплати товару; базис поставки (вказано у видатковій накладній) (а.с. 29-32).
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 421 186 грн. 55 коп., що підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи (а.с. 33-42).
Договором та Специфікаціями передбачено, що товар продається на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу.
Відповідно до змісту Специфікацій №№1-3 товар по даним Специфікаціям до договору продається на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу з наступним графіком його сплати:
- 40% від суми вартості всього товару по специфікації покупець має сплатити до 25.08.2014;
- решту 60% від суми вартості всього товару по специфікації покупець має сплатити до 25.10.2014.
Відповідно до змісту Специфікації №4 товар за даною специфікацією до договору продається на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу 100% з кінцевим строком оплати до 18.07.2014.
Згідно п. 4.2. Договору товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом. Товарний кредит наданий продавцем покупцю в межах строків визначених умовами оплати товару у Специфікації - є строком правомірного користування товарним кредитом. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених умовами оплати товару - є неправомірне користування покупцем товарним кредитом. У разі несвоєчасної сплати товарного кредиту, покупець продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) по ставці згідно п. 7.2. договору (протягом 10-ти календарних днів), а далі по ставці згідно п. 7.3.
Оплата вартості товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились та узгодили зміну ціни на товар в межах періоду часу, що вказаний у п. 4.7 та згідно способів викладених у пунктах 4.7, 4.8 Договору (п. 4.6 Договору).
Зміна ціни на товар: якщо у періоди часу: з моменту підписання Специфікації до відвантаження (поставки товару) та протягом всього строку користування покупцем товарним кредитом (як правомірне користування так і не правомірне), офіційний курс гривні до іноземної валюти (Долар США) зміниться в більшу або меншу сторону від офіційного курсу гривні до іноземної валюти (Долар США), що визначений у Специфікації до Договору на момент її підписання, покупець зобов'язаний сплатити продавцю проіндексовану суму вартості товару у гривні по Договору, як проданого на умовах товарного кредиту, так і на інших умовах. Проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А1- офіційний курс гривні до іноземної валюти - Долара США на дату, коли мало місце його зміна в більшу або меншу сторону по відношенню до А0; А0 - це (при першій індексації суми вартості товару (боргу)) -офіційний курс гривні до іноземної валюти - Долара США визначений у Специфікації до договору; (при кожній черговій індексації) - це офіційний курс гривні до іноземної валюти -Долара США, який при попередній індексації суми вартості товару (боргу), був на місці показника А1; СП- сума вартості товару (боргу), яка підлягає індексації (першій чи черговій) станом на: дату, коли грошові кошти від покупця (оплата по договору) зараховані на розрахунковий рахунок продавця; дату, вказану в Умовах оплати у Специфікації, як останній день строку погашення товарного кредиту; дату, будь-яку послідуючу, яка йде після дати вказаної в Умовах оплати у Специфікації, як строк погашення товарного кредиту; ПСП - проіндексована сума вартості товару (боргу) (п.4.7 Договору).
Якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - (Долар США) (А1) існуючий на певну дату у періодах, про які йдеться мова у п. 4.7 Договору, буде величиною меншою, ніж існуюча на ту ж дату ставка міжбанківського валютного курсу гривні до долара США (курс продажу), підтвердженого ВАТ "АКТАБАНК" чи/або ПАТ "ПУМБ", чи/або ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (банк обирається за вибором продавця), то продавець має право на індексацію суми вартості товару у гривні, а покупець зобов'язаний сплатити продавцю уже проіндексовану суму вартості товару у гривні, з урахуванням ставки міжбанківського валютного курсу гривні до долара США, згідно відповідної формули (п.4.8 Договору).
В порушення умов Договору та Специфікацій відповідач-1 своєчасно не здійснив розрахунки за поставлений товар у повному обсязі, сплативши на користь позивача 281 799 грн. 52 коп., у зв'язку з чим у нього станом на 06.02.2015р. виникла заборгованість в сумі 409 623 грн. 92 коп., яка складається з заборгованості за товарним кредитом в розмірі 139 387 грн. 03 коп. та суми індексації в розмірі 270 236 грн. 89 коп. (згідно наведеного детального розрахунку).
Як зазначає позивач, стягнення проіндексованої суми вартості товару, нарахованої станом на 06.02.2015р. у розмірі 409 623 грн. 93 коп. є предметом спору у справі № 904/893/15, та до стягнення в межах даної судової справи позивачем не заявляється.
Відповідно до п. 7.1 Договору у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у специфікації(ях) до Договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати; сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п.7.2. Договору, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховуються 35 процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, протягом 10-ти календарних днів - тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка, визначена у п. 7.3. цього Договору.
Згідно п.7.3 Договору, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 350 процентів річних за користування товарним кредитом.
У зв'язку із неповною та несвоєчасною оплатою відповідачем-1 товарного кредиту у визначені умовами Договору та Специфікацій строки, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 07.02.2015р. по 23.03.2015р. в сумі 24 409 грн. 10 коп. та проценти за користування товарним кредитом в розмірі 176 755 грн. 52 коп., нараховані позивачем за вказаний період.
В забезпечення належного виконання зобов'язань покупця за договором купівлі-продажу № 14096 від 22.04.2014р., продавець прийняв поруку відповідно до договору поруки № 14096-ПОР від 22.04.2014р, згідно якого поручителем виступило Товариство з обмеженою відповідальністю "Гран Поліс".
Пункт 1.1 договору поруки передбачає, що предметом цього договору поруки є зобов'язання поручителя (відповідача-2) перед кредитором (позивачем) відповідати за порушення боржником (відповідачем-1) його зобов'язань перед кредитором (позивачем) по основному договору, передбаченому розділом 2 цього договору поруки, що включає: погашення (сплату) товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі та у строк згідно основного договору; погашення (сплату) суми, на яку збільшено вартість товару, у зв'язку із застосування способу зміни ціни на товар (індексація) згідно умов основного договору; сплату процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основного договору та процентів за користування грошовими коштами; сплату неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основного договору, а також сплату усіх можливих судових та/або господарських витрат, пов'язаних з розглядом справ, предметами яких будуть вимоги кредитора, пов'язані з виконанням основного договору.
Відповідно до п. 1.2 договору поруки підставою цього договору є дійсна вимога кредитора до боржника, зазначена у основному договорі, в тому ж встановленому обсязі, у ті ж встановлені строки, та в тому ж встановленому порядку.
За умовами п. 1.4 договору поруки поручитель відповідає солідарно та в повному обсязі за зобов'язанням боржника перед кредитором по основному договору. При цьому кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від всіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Цим договором забезпечується виконання зобов'язання в повному обсязі.
Згідно п. 2.1 договору поруки під основним договором в цьому договорі поруки розуміють договір купівлі-продажу № 14096 від 22.04.2014р., укладений між кредитором та боржником.
Відповідно до п. 5.1. договору поруки, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Солідарна відповідальність боржника та поручителя перед кредитором поширюється і на сплату усіх можливих судових та/або господарських витрат, пов'язаних з розглядом справ, предметами яких будуть вимоги кредитора, пов'язані з виконанням основного договору.
За умовами п. 4.1 договору поруки у разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право на власний вибір направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов.
Доказів сплати заборгованості відповідача-1 поручителем сторонами до справи не надано.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору купівлі-продажу товару, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Судом перевірено розрахунки проіндексованої суми вартості товару, процентів за користування товарним кредитом та встановлено їх правильність.
В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.
Пунктами 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За встановлених обставин, відповідач-1 неналежним чином виконав свої обов'язки щодо своєчасної оплати отриманого товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в розмірі заборгованість 201 164 грн. 63 коп., з яких: 176 755 грн. 53 коп. - відсотки за користування товарним кредитом, нараховані за період з 07.02.15р. по 23.03.15р., 24 409 грн. 10 коп. - пеня за порушення термінів оплати товарного кредиту, нарахована за період з 07.02.15р. по 23.03.15р., - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо витрат позивача на адвокатські послуги у розмірі 4 000 грн. 00 коп., які позивач просить покласти на відповідача-1, як на особу, внаслідок неправомірних дій якої виник спір, суд зазначає наступне.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем до матеріалів справи надані копії договору про надання послуг адвоката у сфері права від 03.02.15р. № 10/15, додатку №2 від 23.03.15р. до вказаного договору, рахунку № 93 від 13.05.15р., платіжного доручення № 3099 від 14.05.15р., свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю тощо.
Відповідно до п. 5.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
З урахуванням вищевикладеного, витрати позивача на послуги адвоката в розмірі 4 000 грн. 00 коп. обґрунтовані, підтверджені належними доказами.
Щодо покладення судових витрат позивача на відповідача-1, як на особу, внаслідок неправомірних дій якої виник спір, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною (п.4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України").
Витрати позивача на оплату послуг адвоката є однією зі складових частин судових витрат, а тому їх розподіл між сторонами у справі повинен визначатися судом відповідно до загальних правил, встановлених ч.5 ст. 49 ГПК України, а розмір судового збору може покладатися судом на винну сторону.
Водночас, за приписами ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок виникає у випадках встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
Оскільки умовами договору поруки від 22.04.2014р. № 14096-ПОР сторони передбачили, що солідарна відповідальність боржника та поручителя перед кредитором поширюється і на сплату усіх можливих судових та/або господарських витрат, пов'язаних з розглядом справ, предметами яких будуть вимоги кредитора, пов'язані з виконанням основного договору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на обох відповідачів, стягнувши витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 4 023 грн. 29 коп. та витрати позивача на оплату послуг адвоката в сумі 4 000 грн. 00 коп. з відповідачів солідарно.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 07.10.2014р. у справі № 904/2028/14.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб" (66142, Одеська область, Балтський район, с. Євтодія, ЄДРПОУ 32431869) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Поліс" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 34985628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 31320991) 176 755 грн. 53 коп. (сто сімдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят п'ять грн. 53 коп.) процентів за користування товарним кредитом, 24 409 грн. 10 коп. (двадцять чотири тисячі чотириста дев'ять грн. 10 коп.) пені, 4 023 грн. 29 коп. (чотири тисячі двадцять три грн. 29 коп.) витрат по сплаті судового збору, 4 000 грн. 00 коп. (чотири тисячі грн.. 00 коп.) витрат на послуги адвоката.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено -08.06.15р.