09 червня 2015 р. Справа № 902/718/15
за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 21036, АДРЕСА_1
до:ТОВ "Медичний центр "Медівін" 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 10 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 10
про стягнення 28764,41 грн. заборгованості
Головуючий суддя Баранов М.М.
Cекретар судового засідання Снігур О.О.
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю від 28.05.2015 року;
відповідача: Раковський К.Ю., представник за довіреністю від 30.07.2014 року.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (м. Вінниця) звернувся до господарського суду Вінницької області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медівін" (м. Вінниця) на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 1 від 05.05.2014 р. Відповідно до вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 28764,41 грн., з яких 16942,86 грн. - сума боргу за договором; 9318,57 грн. - втрати від інфляції; 2012,80 грн. - сума пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань; 490,18 грн. - 3% річних.
Ухвалою від 22.05.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/718/15 та призначено до розгляду на 04.06.2015 року.
В судовому засіданні 04.06.2015 року представник позивача повідомив, що відповідач сплатив основний борг в сумі 16942,86 грн. згідно квитанції від 03.06.2015 року.
Також в судовому засіданні 04.06.2015 року за клопотанням відповідача було оголошено перерву до 09.06.2015 року для надання йому можливості для ознайомлення з позовною заявою.
В судовому засіданні 09.06.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в частині стягнення 9318,57 грн. втрат від інфляції, 2012,80 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 490,18 грн. - 3% річних.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та повідомив суд про те, що основний борг в сумі 16942,86 грн. сплачено повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
05 травня 2014 року між позивачем (як продавцем) та відповідачем (як покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 1, відповідно до умов п.1.1. якого продавець продає, а покупець купує товари медичного призначення, медичний інструмент, хімреактиви, деззасоби, рентгенологічну плівку в кількості, асортименті та за цінами за домовленістю між сторонами згідно накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.
Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 16942,86 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № Дм-0000001 від 05.05.2014 року, № Дм-0000002 від 14.05.2014 року, № Дм-0000001 від 27.05.2014 року.
Згідно з п. 4.2 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем у безготівковому порядку, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця належної до оплати суми коштів на протязі семи календарних днів з моменту отримання товару.
В зв'язку з тим, що відповідач не здійснив з позивачем розрахунків за отриманий товар в строки, обумовлені договором купівлі-продажу, перший звернувся до останнього з листом за вих. № 1 від 01.06.2014 року, в якому просив сплатити кошти за отриманий товар в сумі 16942,86 грн.
Відповідач придбаний товар не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу № 1 від 05.05.2014 року, на підставі п. 7.3 договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в сумі 2012,80 грн. за період з 04.06.2014 року по 04.12.2014 року та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України - втрати від інфляції за 352 дні в період з 04.06.2014 року по 21.05.2015 року в сумі 9318,57 грн. та 3% річних в сумі 490,18 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч.1 ст.693 ЦК України).
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В силу вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, відтак, суд вважає, що позов в частині стягнення 16942,86 грн. основного боргу був заявлений обґрунтовано, так як відповідач, отримавши товар, у строк, передбачений договором, не розрахувався.
Після порушення провадження у даній справі, відповідач за квитанцією №94 від 03.06.2015 року сплатив грошові кошти в сумі 16942,86 грн. Тому провадження у справі в частині стягнення 16942,86 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Договором купівлі-продажу № 1 від 05.05.2014 року (п. 7.3) сторони погодили, що у випадку порушення строку оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.
На цій підставі позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2012,80 грн. пені, а саме:
- за період з 04.06.2014 року по 17.07.2014 року за 42 дні прострочення та суми боргу 16942,86 грн., облікової ставки НБУ 9,5% нараховано 370,03 грн. пені;
- за період з 17.07.2014 року по 13.11.2014 року за 118 днів прострочення та суми боргу 16942,86 грн., облікової ставки НБУ 12,5% нараховано 1359,49 грн. пені;
- за період з 13.11.2014 року по 04.12.2014 року за 22 дні прострочення та суми боргу 16942,86 грн., облікової ставки НБУ 14% нараховано 370,03 грн. пені.
Виходячи із змін облікових ставок НБУ, обчислення пені повинно було здійснюватися за періоди: 04.06.2014 - 16.07.2014 (43 дні); 17.07.2014 - 12.11.2014 (119 днів), 13.11.2014 - 04.12.2014 (22 дні).
При перевірці правильності обрахунку пені за допомогою калькулятора системи "Ліга: Закон Еліт" встановлено, що розмір пені за визначений позивачем період має становити 2046,14 грн.
Однак враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення 2012,80 грн., задоволенню підлягає сума пені в межах позовних вимог, а саме в сумі 2012,80 грн. Відповідач про застосування строку позовної давності суду не заявляв.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач також заявив до стягнення 9318,57 грн. втрат від інфляції та 490,18 грн. - 3% річних. Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та 3% річних за допомогою калькулятора системи "Ліга: Закон Еліт", а також на предмет відповідності вимогам договору поставки та чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 253-255, 549, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 230-231 ГК України, встановив, що інфляційне збільшення боргу в сумі 16942,86 грн. за період 04.06.2014 року по 21.05.2015 року складає 9898,94 грн.
Оскільки позивачем заявлено до стягнення суму 9318,57 грн. втрат від інфляції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині стягнення підлягають задоволенню на заявлену суму - 9318,57 грн.
Також позивачем за цей же період заявлено до стягнення 3% річних в сумі 490,18 грн. за період з 04 червня 2015 року по день подачі позову до суду (352 дні): 16942,86*3%:365х352 дні=490,18 грн. Перевіркою розрахунку встановлено, що вказані вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, на суму 490,18 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст. 49 ГПК України. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 1827,00 грн.
За згодою представників обох сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст.. 175, 231-232 ГК України, ст.ст. 11, 253-255, 526, 530, 549, 553, 550-551, 610-612, 625, 626, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 1, 4-3, 32, 33, 43, 44, 49,п.1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовільнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медівін" (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 10, ідентифікаційний код 36886710) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (21036, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 9318,57 грн. втрат від інфляції, 490,18 грн. - 3% річних, 2012,80 грн. пені та 1827,00 грн. на відшкодування витрат по судовому збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Провадження у справі в частині стягнення 16942,86 грн. основного боргу припинити.
Повне рішення складено 11 червня 2015 р.
Суддя Баранов М.М.