09 червня 2015 року Справа № 5011-20/18906-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.
за участю представників:
від позивача:Чаруха Р.Л. - директор, Чаруха Р.Р., дов. б/н від 01.01.2015р.;
від відповідача:Жигарева М.В., дов. б/н від 07.11.2014р.;
від третьої особи:Петренко І.В., дов. №02/03 від 12.01.2015р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014р.
у справі господарського суду№5011-20/18906-2012 міста Києва
за позовомДитячо-юнацької учбово-спортивної бази "Зеніт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ"
третя особаОб'єднання профспілок, організацій профспілок у м.Києві "Київська міська рада профспілок"
простягнення 1 543 847,75грн.
Позивач, Дитячо-юнацька учбово-спортивна база "Зеніт", звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ" про стягнення заборгованості за договором оренди №3 від 06.02.2008р. в сумі 1 543 847,75грн., з яких: 1 200 000грн. - основного боргу, 177 104,88грн. - заборгованість по оплаті за користування земельною ділянкою, 125 316,54грн. - інфляційних втрат та 41426,33грн. - 3 % річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.07.2014р. у справі №5011-20/18906-2012 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ" на користь Дитячо-юнацької учбово-спортивної бази "Зеніт" 760 000грн. - основний борг, 162 346,14грн. - заборгованість по платі за користування земельною ділянкою, 36 383,13грн. - інфляційних втрат, 12 032,88грн. - 3% річних. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014р. у справі №5011-20/18906-2012 вищезазначене судове рішення змінено. Резолютивну частину рішення викладено у новій редакції, відповідно до якої позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ" на користь Дитячо-юнацької учбово-спортивної бази "Зеніт" 800 000грн. - основного боргу, 177 104,88грн. - заборгованість по платі за користування земельною ділянкою, 46 109,08грн. - інфляційних втрат, 23 182,91грн. - 3% річних. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2015р. задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено пропущений процесуальний строк на її подання, касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
26.05.2015р. безпосередньо перед початком судового засідання до канцелярії Вищого господарського суду України надійшло клопотання від представника позивача про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ухвалою від 26.05.2015р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання Дитячо-юнацької учбово-спортивної бази "Зеніт" про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та відклав розгляд касаційної скарги з метою підготовки та проведення фіксування наступного судового засідання
Також, 26.05.2015р. до канцелярії Вищого господарського суду України від представника позивача надійшло клопотання про повернення касаційної скарги.
Зазначене клопотання відхилено судовою колегією касаційної інстанції.
У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 09.06.2015р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги. Представники позивача та третьої особи заперечували проти її задоволення.
Відповідно до приписів ст. 44 ГПК України судовий процес фіксувався за допомогою системи технічної фіксації судових процесів "SRS Femida".
Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі та додаткових поясненнях до неї, відзиві на касаційну скаргу та заперечені на відзив, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ".
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на виконання Державної цільової соціальної програми "Хокей України", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1194, Меморандуму "Про співпрацю у сфері розвитку хокею у м. Києві" між Федерацією хокею України та Обєднанням профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рала профспілок" від 21.01.2008р. (І-ий етап), з метою створення умов для забезпечення належного рівня охоплення хокеєм різних груп населення на базі профспілкового майна 06.02.2008р. між Дитячо-юнацькою учбово-спортивною базою "Зеніт" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ" (орендар) укладений договір оренди №3 нерухомого майна, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що в цілому складається з об'єктів нерухомого майна (відображених в технічному паспорті від 22.03.2005р.), що знаходиться за адресою: м. Київ, Труханів острів, Паркова дорога, 28, терміном на два роки одинадцять місяців та діє з 01.02.2008р. до 01.01.2011р. включно.
Відповідно до п. п.1.3 договору, об'єктом оренди є житлові будинки літера "1" - "21", медпункт літера "22", судейська літера "23", еленги літера "24" - "25",житлові будинки літера "26" - "29", підсобні приміщення літера "30", основні приміщення літера "31", склад літера "32", житловий тамбур (вбиральня) літера "34", житловий будинок літера "35", майстерня літера "А", зал літера "Б", адміністративна будівля літера "В".
Пунктом 2.3 договору визначено, що передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за станом та за вартістю, визначеними згідно незалежної оцінки вартості об'єкту оренди, що була проведена суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Міжгалузевий кліринговий центр "Євроконсалтинг", та яка визначена у Звіті про вартість майна від 29.01.2008р. і становить за експертною оцінкою 1 870 166грн., без врахування ПДВ.
Згідно з п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №6) на дату підписання договору становить 100 000грн., з урахуванням ПДВ.
Додатково до орендної плати нараховується плата за користування земельною ділянкою, розрахована орендодавцем згідно чинного законодавства України і складає 14 758,74грн. на місяць та сплачується орендарем разом з орендною платою. Розмір плати за користування земельною ділянкою підлягає коригуванню у випадку зміни розміру плати за землю, встановленого чинним законодавством України, органами місцевого самоврядування м. Києва та в інших випадках.
Відповідно до п. 3.2 договору орендна плата за користування об'єктом оренди та земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.
Судами встановлено, що договір оренди №3 від 06.02.2008р. недійсним в судовому порядку не визнаний, оскільки відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2013р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013р. у справі №910/9530/13, відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним вищезазначеного договору оренди.
06.02.2008р. орендодавець передав орендарю у користуванні обумовлені об'єкти оренди - нерухоме майно за адресою м. Київ, Труханів острів, Паркова дорога, 28 (що підтверджується актом приймання-передачі, який скріплений підписами та печатками сторін)
Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.01.2009р. між цими ж сторонами укладена Додаткова угода №1 до вищезазначеного договору (яка набирає чинності з моменту підписання її сторонами та діє до закінчення строку дії договору оренди від 06.08.2008 №3 та є його невід'ємною частиною), відповідно до п.1 якої сторони домовились змінити п. 3.1 договору та викласти його в наступній редакції: "За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати (Додаток №6) складає 60 000,00грн., з урахуванням ПДВ".
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 сторони домовились змінити п.3.2 Договору оренди від 06.08.2008р. №3 та викласти його у наступній редакції: "Орендна плата за користування Об'єктом оренди сплачується Орендарем за фактичне використання Об'єкту оренди не пізніше 5 (п'ятого) числа наступного місяця. При цьому, Орендар бере на себе зобов'язання за 10 (десять) календарних днів до моменту фактичного використання Об'єкту оренди попередити письмово про це Орендодавця. Не пізніше останнього числа кожного місяця Сторони підписують Акт використання Об'єкту оренди, відповідно до якого відображається фактичне використання Об'єкту оренди. Орендар залишає за собою право сплачувати Орендодавцю орендну плату попередньо за декілька місяців використання Об'єкту оренди".
Підставою для звернення до господарського суду з даною позовною заявою слугувало те, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором зі сплати орендної плати та плати за користування земельною ділянкою, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з частиною 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (абз. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України).
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Апеляційний господарський суд зазначив, що в матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені їх печатками акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по договору, які свідчать про використання відповідачем майна в січні, лютому, березні 2009 року та квітні, серпні, вересні 2010 року, проте жодних доказів того, що відповідач не використовував об'єкт оренди в інші періоди - суду не надано, як і доказів повернення орендованого майна.
Апеляційна інстанція з урахуванням умов п. 3.2 договору (в редакції до внесення до нього змін Додатковою угодою №1, так і після внесення змін) та з огляду на доведеність матеріалами справи факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, дійшов до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі становить 800000грн., а по сплаті за користування земельною ділянкою - 177104,88грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок нарахованих позивачем інфляційних втрат та відсотків річних.
Беручи до уваги вищевикладене, Вищий господарський суд України, на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, з'ясованих судами з урахуванням наданих доказів та наявних матеріалів справи, перевіривши застосування ними норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 800 000грн. - основного боргу, 177 104,88грн. - заборгованості по платі за користування земельною ділянкою, 46 109,08грн. - інфляційних втрат, 23 182,91грн. - 3% річних.
Інші доводи заявника касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови апеляційної інстанції, оскільки договір оренди №3 від 06.02.2008р., як вже зазначалось вище, недійсним в судовому порядку не визнаний.
В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.
Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014р. у справі №5011-20/18906-2012 відсутні.
З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014р. у справі №5011-20/18906-2012 - залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ" - без задоволення.
Головуючий суддя Т.Б. Дроботова
Суддя (доповідач) І.В. Алєєва
Суддя Л.І. Рогач