03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/7673/2015 Головуючий у першій інстанції - Саадулаєв А.І.
Доповідач - Оніщук М.І.
10 червня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Оніщука М.І.,
суддів Крижанівської Г.В., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Троц В.О.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Величка Д.В.,
третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 квітня 2015 року про відмову в поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Київський завод автоматики ім. Петровського», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання надати житлове приміщення в порядку позачерговості,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.04.2015 відмовлено ОСОБА_6 в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
В апеляційній скарзі представник заявника, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання. Вважає, що висновок суду про відсутність доказів поважності пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання не відповідає матеріалам справи та вимогам закону. При цьому також вказує, що судом не встановлено факту повернення виконавчого листа, а тому і не встановлено дату з якої необхідно відраховувати перебіг строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, а тому судом зроблено хибні висновки про пропущення строку без поважних причин.
В судовому засіданні представник апелянта та треті особи підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю та необґрунтованістю і просив ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з відсутності доказів поважності пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Вказаний висновок суду є законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 03.02.2006 Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено рішення, яким суд зобов'язав ВАТ «Науково-виробничий комплекс «Київський завод автоматики ім. Петровського» видати ОСОБА_6 на сім'ю з двох осіб окрему двокімнатну квартиру в порядку позачерговості.
Вказане рішення набрало законної сили 20.02.2006 року, строк пред'явлення його до виконання - 20.03.2009.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2008 виконавче провадження за виконавчим листом № 2-1832, який видано 20.03.2006, закінчено у зв'язку з вжиттям всіх заходів для примусового виконання рішення, у тому числі винесенням постанови про накладання штрафу на боржника та порушенням питання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності, які не призвели до виконання рішення суду.
Ураховуючи положення Закону України «Про виконавче провадження», закриття виконавчого провадження без його фактичного виконання не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову, та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення.
Судом обґрунтовано встановлено, що заявник мав можливість звернутися повторно до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення з моменту закриття виконавчого провадження (22.02.2008) до закінчення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання (22.03.2009).
Згідно із ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення до виконання рішення суду становить один рік з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 371 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
На підтвердження вказаних у заяві підстав для поновлення строку, заявник зазначає, що виконавчий лист був втрачений внаслідок пожежі, що сталася в приміщенні гуртожитку, де він мешкає.
Разом з тим, слід зазначити, що ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа лише у березні 2014 року, тобто через шість років з моменту закриття виконавчого провадження.
Отже, зі змісту заяви та з матеріалів справи не вбачається жодних об'єктивних причин пропуску стягувачем строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, які б могли бути визнані поважними, у відповідності з вимогами закону, а відтак висновок суду про пропуск строку пред'явлення виконавчого документа до виконання без поважних причин, є цілком правомірним і відповідає, як вимогам закону, так і наявним у справі матеріалам.
При цьому, слід зазначити, що й в суді апеляційної інстанції стягувач не повідомив жодних причин пропуску строку, які б могли бути визнані поважними, тобто які б свідчили про об'єктивні підстави не можливості звернення за їх виконанням протягом шести років. Водночас, слід зауважити, що пред'явивши виконавчий лист до виконання у виконавчу службу стягувач мав можливість контролювати хід виконавчого провадження, цікавитись справою та своєчасно вживати необхідних заходів, спрямованих на виконання судового рішення, однак таким правом не скористався.
Отже, викладені в заяві причини пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, не є поважними, оскільки строк пропущено саме у зв'язку з бездіяльністю стягувача, а не з будь-яких інших об'єктивних та незалежних від нього причин.
Таким чином, з наведеного вбачається, що оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням вимог закону, а доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права є безпідставними та не обґрунтованими.
Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, підставами для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції і залишення ухвали без змін є постановлення судом першої інстанції ухвали з додержанням вимог закону.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_2 - відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 квітня 2015 року про відмову в поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді