09 червня 2015 року Справа № 19/5025/918/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів :Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача -Юзвенко В.Г.,
відповідача-Шевченко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВКП "Явір-Інвест"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2015
у справі№19/5025/918/12
за позовомТОВ "ПКФ "Коно"
доВКП "Явір-Інвест"
простягнення 1661137,66 грн. заборгованості, 3777997,82 грн. штрафних санкцій, 3% річних в сумі 104885,03 грн.
та за зустрічним позовом простягнення 5552573,34 грн. штрафу
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.12.2014 (судді: Кочергіна В.О., Шпак В.О., Заярнюк І.В.) заяву ВКП "Явір-Інвест" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2014 у даній справі задоволено, скасовано рішення від 07.02.2014 з прийняттям нового рішення про відмову в зустрічному позові та часткове задоволення первісного позову шляхом стягнення з ВКП "Явір-Інвест" на користь ТОВ ПКФ "Коно" 3% річних в сумі 10977,48 грн. В решті вимог первісного позову відмовлено.
Рішення мотивоване існуванням нововиявлених обставин у вигляді факту зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 5666996,71 грн. за договором поставки від 22.08.2011 №08/11, проведеного сторонами на підставі договору про зарахування зустрічних вимог від 25.01.2012, про наявність якого заявник до 03.09.2014р. не був обізнаний з причин викрадення документів з офісного приміщення ВКП "Явір-Інвест" після проникнення до нього невідомих осіб в ніч з 5 на 6 липня 2012р.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2015 (судді: Гулова А.Г., Олексюк Г.Є., Сініцина Л.М.) рішення від 11.12.2014 скасовано, відмовлено у задоволенні заяви ВКП "Явір-Інвест" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2014 в даній справі та вказане рішення залишено без змін.
Постанова мотивована відсутністю нововиявлених обставин, оскільки договір від 25.01.2012 про зарахування зустрічних вимог за договором поставки від 22.08.2011 №08/11 є новим доказом, який не був своєчасно поданий заявником до суду та про існування якого відповідачу було відомо з дня його підписання тодішнім керівником ВКП "Явір-Інвест" Фурманом В.С., є новим доказом.
ВКП "Явір-Інвест" в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, рішення від 11.12.2014 залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме ст.ст.33,34,36,112 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає нововиявленими обставинами факти проведення зарахування зустрічних вимог та обумовленої цим відсутності боргу, які мають доводитися належним доказом - договором про зарахування зустрічних вимог від 25.01.2012. При цьому, під час розгляду справи судом першої інстанції підписаний сторонами договір від 25.01.2012 у відповідача був відсутній внаслідок викрадення матеріальних цінностей та документів з офісного приміщення ВКП "Явір-Інвест" після проникнення до нього невідомих осіб в ніч з 5 на 6 липня 2012р. Крім того, заявник наголошує на тому, що перерахування ним грошових коштів в загальній сумі 3110000 грн. з 26.01.2012р. по 27.03.2012р. на рахунок ТОВ "ПКФ "Коно" здійснювалося саме на виконання п.9.2 договору від 25.01.2012, тобто у строки та в розмірах, передбачених цим договором. Також скаржник вказує на належне відображення 03.09.2014р. у своєму бухгалтерському обліку проведеної операції по зарахуванню зустрічної однорідної вимоги на суму 1888998,90 грн., про що листом від 24.11.2014 №24/11/2 було повідомлено позивача.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова та рішення від 11.12.2014 - скасуванню з передачею справи на розгляд господарського суду Хмельницької області зі стадії прийняття до провадження заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 07.02.2014 з наступних підстав.
Задовольняючи заяву ВКП "Явір-Інвест" про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2014 за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що нововиявленою обставиною є матеріально-правовий факт зарахування зустрічних вимог за договором поставки №08/11 від 22.08.2011р., оформленого згідно договору від 25.01.2012, який має значення для правильного вирішення спору за зобов'язаннями сторін, що виникли на підставі договору №08/11 від 22.08.2011. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що наведена обставина існувала і на момент розгляду справи, проте, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження викладених фактів, судом врахована не була. Суд звернув увагу на те, що невідомими особами в період з 18 год. 05.07.2012р. по 05 год. 06.07.2012р. відбулось проникнення у орендоване ВКП "Явір-Інвест" приміщення по вул. Пілотській,14, що підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 10.07.2012. У цій постанові також зазначено, що встановити, чи були викрадені матеріальні цінності, які належать ВКП "Явір-Інвест", неможливо. Згідно листа Хмельницького МВ УМВС України №14686 від 05.09.2014, адресованого директору ВКП "Явір-Інвест", направлено виявлені 03.09.2014р. документи, по факту зникнення яких матеріали були зареєстровані Центральним ВМ Хмельницького МВ в ЖРПЗ 3321 від 06.07.2012р. Серед додатків зазначено і договір про зарахування зустрічних вимог від 25.01.2012 між ТОВ ПКФ "Коно" та ВКП "Явір-Інвест". Зазначені обставини, на думку суду першої інстанції, підтверджують відсутність обізнаності заявника про наявність факту зарахування зустрічних вимог за договором поставки №08/11 від 22.08.2011 на момент розгляду справи в суді з причин відсутності доказів на підтвердження їх існування на цей час.
В свою чергу, скасовуючи рішення від 11.12.2014 та відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2014, апеляційний суд виходив з того, що:
Заявник, посилаючись на договір від 25.01.2012 про зарахування зустрічних вимог, вказує, що нововиявленою обставиною є факт зарахування зустрічних вимог, на підтвердження чого надано підписану головним бухгалтером ВКП "Явір-Інвест" Цісельською Л.П. бухгалтерську довідку від 24.01.2012, в якій зазначено про нарахування штрафних санкцій згідно договору поставки №08/11 від 22.08.2011 у сумі 1888998,90грн., про наявність станом на 01.01.2012р. у ВКП "Явір-Інвест" заборгованості перед товариством "КОНО" у сумі 4771137 грн. та про здійснення на підставі наказу директора від 24.01.2012 №24/01 бухгалтерського запису - Дт 374- Кт 715 (нарахування штрафних санкцій ТОВ "ПКФ "КОНО") на суму 1888998,90 грн. Крім того, ВКП "Явір-Інвест" на підтвердження факту перерахування товариству "КОНО" коштів на виконання договору про зарахування зустрічних вимог від 25.01.2012, зокрема, 26.01.2012р. - 1300000 грн., 05.03.2012р. - 960000 грн., 27.03.2012р. - 850 000грн., надано копії банківських виписок.
Проте, аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, апеляційна інстанція дійшла висновку про те, що зарахування зустрічних вимог на підставі договору від 25.01.2012 сторонами не було вчинено на дату прийняття рішення господарським судом Хмельницької області від 07.02.2014 у даній справі, оскільки ані позивачем, ані відповідачем дана операція у бухгалтерському обліку не проведена.
Як зазначалося вище, на виконання наказу директора ВКП "Явір-Інвест" №24/01 від 24.01.2012 та згідно вказаної вище довідки головного бухгалтера, на рахунках 374 та 715 відображено лише штрафні санкції у сумі 1888998,90 грн., нараховані товариству "КОНО" згідно умов договору поставки №08/11 від 22.08.2011.
Як вбачається з пояснень ВКП "Явір-Інвест", у бухгалтерському обліку лише у вересні 2014р., тобто після прийняття 07.02.2014р. судового рішення, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, було зроблено бухгалтерський запис - Дт 631 - Кт 374 (закриття кредиторської заборгованості по постачальнику ТОВ "ПКФ "КОНО" на суму 1888998,90 грн.), на підтвердження чого надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 374 за вересень 2014р.
Апеляційна інстанція визнала недоведеними твердження ВКП "Явір-Інвест" про перерахування позивачу 26.01.2012р., 05.03.2012р. та 27.03.2012р. коштів у загальній сумі 3110000 грн. на виконання договору про зарахування зустрічних вимог від 25.01.2012, оскільки, по-перше, у платіжних документах призначенням платежів зазначено рахунок №729 від 16.12.2011, а, по-друге, вказані платіжні документи вже були предметом дослідження та оцінки при прийнятті судом рішення від 07.02.2014 у даній справі.
Апеляційний суд також зазначив, що адресований директору ВКП "Явір-Інвест" лист Хмельницького МВ УМВС України №14686 від 05.09.2014 не є беззаперечним доказом того, що зазначені у ньому документи було викрадено у ніч з 5 на 6 липня 2012р., оскільки з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.07.2012 вбачається, що ВКП "Явір-Інвест" не було подано інформації з приводу викрадення матеріальних або інших цінностей. Разом з тим, цей лист не містить відомостей щодо обставин, за яких документи знаходилися у Хмельницькому МВ УМВС України у Хмельницькій області та підстав повернення їх підприємству, а у своїй заяві про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2014 заявник вказує суперечливі дані про те, що 03.09.2014р. невідомими особами було повернуто на адресу: м.Хмельницький, вул.Пілотська, 14 частину викрадених документів та під час складання опису документів було виявлено договір від 25.01.2012 про зарахування зустрічних вимог за договором поставки №08/11 від 22.08.2011.
Відтак, ВКП "Явір-Інвест" не доведено істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі підприємству на час розгляду справи, а договір від 25.01.2012 про зарахування зустрічних вимог за договором поставки №08/11 від 22.08.2011, на який посилається заявник, за своєю правовою природою фактично є новим доказом, а не нововиявленою обставиною, який не був поданий останнім до суду та про існування якого ВКП "Явір-Інвест" було відомо з дня його укладення, тобто і на момент прийняття місцевим господарським судом рішення від 07.02.2012 у даній справі.
Однак, колегія не може погодитися з передчасними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.112 та ч.1 ст.113 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Як роз'яснено в п.п.2,3,5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, ст.38 ГПК України.
Аналізуючи зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 07.02.2014, апеляційний суд зазначив, що в обґрунтування необхідності перегляду цього рішення за нововиявленими обставинами відповідач помилково посилається на факт зарахування зустрічних вимог сторін за договором поставки №08/11 від 22.08.2011, яке (зарахування) оформлене договором про зарахування зустрічних вимог від 25.01.2012 та реально було проведене у бухгалтерському обліку ВКП "Явір-Інвест" лише у вересні 2014р., тобто після прийняття судового рішення від 07.02.2014р., що виключає існування наведеної заявником обставини на час розгляду справи.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій безпідставно залишено поза увагою, що днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в ст.112 ГПК України, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявнику.
В свою чергу, відповідно до п.1 ч.6 ст.113 ГПК України заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі її подання після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.
Колегія вважає, що суд першої інстанції в обґрунтування підстав для поновлення пропущеного процесуального строку передчасно прийняв до уваги доводи заявника про його обізнаність лише у вересні 2014 року з існуванням договору про зарахування зустрічних вимог від 25.01.2012 з причин викрадення матеріальних цінностей та документів з офісного приміщення ВКП "Явір-Інвест" після проникнення до нього невідомих осіб в ніч з 5 на 6 липня 2012р., та обумовленої цим неможливості довести факт зарахування зустрічних вимог сторін, оскільки, з врахуванням змісту п.2 ч.2 ст.207 ЦК України (в редакції, чинній до 06.11.2014р.), апелянт (позивач) правильно зазначив, що для юридичної особи, яка є стороною правочину, день вчинення правочину об'єктивно є днем, коли юридичній особі стало відомо про існування даного договору, тобто ще до порушення провадження у даній справі та початку її розгляду. При цьому, факт підписання договору від 25.01.2012 тодішнім керівником ВКП "Явір-Інвест" Фурманом B.C. та скріплення його печаткою підприємства виключає необізнаність відповідача в момент укладення зазначеного договору з обставиною зарахування зустрічних вимог, узгодженого сторонами.
Крім того, достатнім підтвердженням вчасної обізнаності ВКП "Явір-Інвест" з обставиною укладення між сторонами договору про зарахування зустрічних вимог від 25.01.2012 є додані до заяви та адресовані директору ВКП "Явір-Інвест" Шевченку О.А. письмові пояснення головного бухгалтера ВКП "Явір-Інвест" Цісельської Л.П. від 24.09.2012 (а.с.9-10 том 9), в яких остання визнає факт непроведення взаємозаліку зустрічних вимог після надання їй 26.01.2012р. договору про зарахування зустрічних вимог тодішнім директором ВКП "Явір-Інвест" Фурманом B.C. для ознайомлення та подальшим прийняттям згаданим керівником рішення про звернення до суду з приводу стягнення штрафних санкцій.
Колегія враховує, що наведене в сукупності може свідчити про відсутність дослідження судом належним чином наявності чи відсутності поважних причин пропуску заявником місячного процесуального строку та, як наслідок, про недоведеність існування поважних причин пропуску строку для звернення відповідача із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
За таких обставин, касаційна інстанція не може не погодитися з твердженням позивача про те, що про обставину зарахування зустрічних вимог згідно договору від 25.01.2012, на яку вказує відповідач в своїй заяві як на нововиявлену, заявнику та іншій стороні у справі мало бути відомо та достеменно було відомо ще з моменту підписання сторонами цього договору, що, в свою чергу, свідчить про пропуск місячного процесуального строку на звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Наведене не виключає наявність достатніх підстав вважати, що навіть первісна заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 07.02.2014 була подана ВКП "Явір-Інвест" 02.10.2014р., тобто з майже піврічним пропуском встановленого місячного строку, з огляду на набрання вказаним рішенням законної сили з 09.04.2014р. (ч.1 ст.112 ГПК України).
Адже, зі змісту ухвали господарського суду Хмельницької області від 23.10.2014 (а.с.1-2 том 9) вбачається, що місцевий господарський суд, розглядаючи клопотання відповідача про відновлення місячного процесуального строку, в обґрунтування поважності причин його пропуску обмежився лише посиланням на помилкове звернення ВКП "Явір-Інвест" до Вищого господарського суду України з первісною заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 07.02.2014, внаслідок чого не дослідив дійсних причин пропуску цього строку, встановлення яких залежить передусім від достеменного з'ясування моменту обізнаності заявника з днем укладення договору про зарахування зустрічних вимог від 25.01.2012.
Викладене вище переконливо свідчить про те, що прийнявши вказаною ухвалою до провадження заяву ВКП "Явір-Інвест" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 07.02.2014 поза межами встановленого місячного строку, передчасно відновивши цей строк за умов невстановлення поважних причин його пропуску та розглянувши заяву по суті, місцевий господарський суд порушив норми процесуального права (ст.ст.53,113 ГПК України), оскільки обставина подання заяви з пропуском процесуального строку зобов'язує суд спочатку надати ретельну оцінку клопотанню заявника про поновлення цього строку на предмет встановлення поважності чи неповажності причин його пропуску, та, в подальшому, за умов наявності правових підстав для задоволення такого клопотання, розглядати відповідну заяву по суті.
В свою чергу, апеляційний господарський суд, розглянувши по суті заяву ВКП "Явір-Інвест" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 07.02.2014, всупереч приписам ст.ст.53,101,113 ГПК України помилково не звернув уваги на вказані порушення норм процесуального права, допущені місцевим господарським судом.
Як роз'яснено в п.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", згідно з ч.2 ст.1117 ГПК касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Ці обмеження поширюються і на права касаційної інстанції у перегляді рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Зважаючи на те, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, які не були усунуті апеляційним судом, призвели до прийняття неправильного судового рішення, та їх усунення виходить за межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія вбачає підстави для часткового задоволення скарги шляхом скасування рішення від 11.12.2014 та постанови від 27.02.2015 і передачі справи на розгляд господарського суду Хмельницької області зі стадії прийняття до провадження заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 07.02.2014.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу ВКП "Явір-Інвест" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 11.12.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2015 у справі №19/5025/918/12 скасувати з передачею справи на розгляд господарського суду Хмельницької області зі стадії прийняття до провадження заяви ВКП "Явір-Інвест" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2014.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун