Справа № 11-cc/796/1368/2015 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
03 червня 2015 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року, -
Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , яке погоджене із старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно, іпотекодержателем та заставодержателем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197), в тому числі і на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_7 на праві власності та є забезпеченням за кредитним договором № 454/1-13 від 20 червня 2013 року, укладеним між ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» та ОСОБА_7 .
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 про накладення арешту на майно громадян.Зокрема, ОСОБА_7 стверджує, що він взагалі не має жодного відношення до кримінального провадження та в будь-якому разі не може нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, оскільки майно, на яке накладено арешт, є його законною власністю та не є активом АБ «ПОРТО-ФРАНКО» чи активом ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс», або предметом злочину. Також апелянт зазначає, що майнові права на квартиру АДРЕСА_1 ,дійсно виступають в якості предмета забезпечення за кредитним договором, укладеним з АБ «Порто-франко», однак, як зауважує автор апеляції, звернення стягнення на це майно з боку кредитодавця можливе лише за наявності істотного порушення умов кредитного договору та на підставі судового рішення. Крім того, ОСОБА_7 вказує, що дане житлове приміщення ще навіть не набуло статусу нерухомого майна, оскільки будинок за наведеною вище адресою не введено в експлуатацію та не має жодної з ознак для можливої конфіскації, перелік яких приведено в ч. 2 ст. 167 КПК України, а тому не може бути предметом забезпечення за цивільним позовом. При цьому апелянт зауважує, що активами АБ «ПОРТО-ФРАНКО», стосовно яких було здійснено відчуження на користь ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс», є саме зобов'язання за кредитними договорами, а не речі позичальників банку, якими забезпечуються ці кредити.
На думку автора апеляції, під час розгляду клопотання слідчий суддя не перевірив жодний об'єкт нерухомості, на який старший слідчий просив накласти арешт, на відповідність ч. 2 ст. 167 КПК України, не дослідив, який статус мають ці об'єкти, та не перевірив, яке відношення мають їх законні власники до відкритого кримінального провадження. Також апелянт вважає, що, всупереч ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя не повернув клопотання старшого слідчого, яке було подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, а також просить розглянути подану ним апеляційну скаргу без його участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22014000000000515 від 19 листопада 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 10 квітня 2014 року між Національним банком України та ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» (код ЄДРПОУ 13881479, місто Одеса, вул. Пушкінська, 10) (надалі - Банк) укладено кредитний договір № 47, відповідно до якого НБУ надав Банку кредит для збереження ліквідності у сумі 57500000 гривень під забезпечення застави майнових прав за кредитними договорами, укладеними між Банком та фізичними і юридичними особами.
Відповідно до рішення Управління НБУ в Одеській області № 30 від 11 серпня 2014 року «Про застосування заходу впливу до ПАТ АБ«ПОРТО-ФРАНКО», Банку заборонено передавати в забезпечення вкладникам, іншим кредиторам Банку, третім особам майно та активи Банку без погодження з НБУ.
13 серпня 2014 року на виконання рішення Наглядової ради Банку № 84/1 від 12 серпня 2014 року в.о. Голови правління ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» ОСОБА_10 надано ОСОБА_11 довіреність з переліком необхідних повноважень, в тому числі з правом укладення/внесення змін до діючих кредитних договорів та договорів іпотеки.
В подальшому службові особи Банку за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197, місто Київ, вул. Гайцана, 6), зловживаючи своїм службовим становищем та діючи всупереч ч. ч. 1, 2 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» та Статуту ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО», якими визначено порядок відчуження активів товариства, без відповідного рішення Загальних зборів Банку та без погодження НБУ уклали від імені ОСОБА_11 (діючого на підставі довіреності Банку) та ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» договори факторингу № 1 від 16 серпня 2014 року, № 2 від 22 серпня 2014 року, № 3, № 4 та № 5 від 26 серпня 2014 року, внаслідок яких заволоділи активами ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» (в тому числі майновими правами за 12 кредитними договорами, які, в свою чергу, за кредитним договором № 47 від 10 квітня 2014 року виступали майновим забезпеченням за кредитом в розмірі 57500000 гривень, отриманим від НБУ для збереження ліквідності Банку) на загальну суму понад 510000000 гривень.
Надалі службові особи ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс», діючи за попередньою змовою із службовими особами Банку, у серпні 2014 року легалізували (відмили) вказані активи Банку в особливо великому розмірі шляхом вчинення правочинів - нотаріально посвідчених договорів про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, укладеними Банком з фізичними та юридичними особами.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта № 30137586 від 27 листопада 2014 року, майнові права на предмети застави за кредитними та іпотечними договорами, укладеними між ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» з фізичними та юридичними особами, які було відчужено на користь ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» згідно з договорами факторингу № 1 від 16 серпня 2014 року, № 2 від 22 серпня 2014 року, № 3, № 4 та № 5 від 26 серпня 2014 року, зареєстровано за ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс».
02 лютого 2015 року старший слідчий в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , за погодженням із старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням, в якому просив накласти арешт та зобов'язати службових осіб Державної реєстраційної служби України і ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внести відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо заборони відчуження майна, іпотекодержателем та заставодержателем в яких зазначено ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197).
04 лютого 2014 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого було частково задоволено, а саме накладено арешт на майно, іпотекодержателем та заставодержателем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197), в тому числі і на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_7 на праві власності та є забезпеченням за кредитним договором № 454/1-13 від 20 червня 2013 року, укладеним між ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» та ОСОБА_7 . В задоволенні іншої частини цього клопотання старшого слідчого було відмовлено.
Задовольняючи частково дане клопотання старшого слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 22014000000000515, про накладення арешту намайно, іпотекодержателем та заставодержателем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197), слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення старшого слідчого ОСОБА_8 та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на це майно, але помилково визначив правову підставу для накладення арешту на вказане майно, а саме передбачену ч. 3 ст. 170 КПК України. Зокрема, дане кримінальне провадження є фактовим і в ньому на теперішній час жодній особі не повідомлено про підозру, а тому в цьому випадку не може бути підставою для накладення арешту на майно забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Разом з тим, колегією суддів встановлено, що майно, іпотекодержателем та заставодержателем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197), виступає предметом кримінального правопорушення і набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому слід вважати, що на вказане майно накладений арешт саме з цієї підстави.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170, ч. 2 ст. 167 КПК України, для накладення арешту на майно, іпотекодержателем та заставодержателем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197), в тому числі і на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_7 на праві власності та є забезпеченням за кредитним договором № 454/1-13 від 20 червня 2013 року, укладеним між ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» та ОСОБА_7 .
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб на даному етапі досудового розслідування колегією суддів не встановлено.
Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що арешт на майно, іпотекодержателем та заставодержателем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197), накладено на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Істотних порушень норм КПК України, які б могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого суддіШевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погоджене із старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно, іпотекодержателем та заставодержателем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197), в тому числі і на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_7 на праві власності та є забезпеченням за кредитним договором № 454/1-13 від 20 червня 2013 року, укладеним між ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» та ОСОБА_7 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4