Справа № 22-ц /796/ 6592 /2015 Головуючий у І інстанції Лазаренко В.В.
Доповідач Котула Л.Г.
02 червня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - судді Котули Л.Г.
Суддів: Волошиної В.М. , Слюсар Т.А.
За участю секретаря Круглика В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві , Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, третя особа, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,-
У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві , Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, третя особа, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої діями державного виконавця.
Зазначав, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08 квітня 2011 зобов'язано ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_5 перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою АДРЕСА_1 , а саме: не чинити перешкоди у відновленні бетонної армованої підпірної стінки довжиною 8 м, розташованої на межі земельних ділянок АДРЕСА_2, а також не чинити дій, пов'язаних з псуванням чи руйнацією зазначеної підпірної стінки та стягнуто витрати на відновлення стіни.
На підставі цього рішення 02.04.2012 видано виконавчий лист . Однак в зазначеному рішенні суду не вказується спосіб виконання рішення, а саме: демонтаж стіни. Проте 30.08.2012 ОСОБА_3 в присутності державного виконавця Артамонова О.І. знищив паркан, а не демонтував його, внаслідок чого було зламано ворота із хвірткою і після знищення паркану державний виконавець не склав акт прийому - передачі залишків паркану позивачу, чим грубо порушив вимоги ч. 3 ст. 11 Закону України "Про державну службу" та ст. 1174 ЦК України.
Посилався на те, що відповідальність за руйнування паркану та воріт із хвірткою несе ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві
З урахуванням уточненої позовної заяви, просив стягнути матеріальну шкоду в сумі 11011, 00 грн. і 2 068 ,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 15 000 грн., завдану діями ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві , Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, третя особа, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення , яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.
Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду у судове засідання не з'явилися і причини неявки не повідомили, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити з підстав , викладених у ній, пе- ревіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України,
та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено
на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави
Згідно ч. 2 ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Згідно зі ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08 квітня 2011 року зобов'язано ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_5 перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою АДРЕСА_1 , а саме: не чинити перешкоди у відновленні бетонної армованої підпірної стінки довжиною 8 м розташованої на межі земельних ділянок АДРЕСА_2, а також не чинити дій, пов'язаних з псуванням чи руйнацією зазначеної підпірної стінки.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 4 809,00 грн. та 806, 40 грн. витрат , пов'язаних з відновленням бетонної армованої підпірної стіни довжиною 8 м, розташованої на межі земельних ділянок АДРЕСА_2. Вирішено питання судових витрат та витрат пов'язаних із складанням висновку судової будівельно-технічної експертизи, технічного звіту по геодезичному зніманню земельної ділянки.( т. 1 а.с. 29-32).
На виконання зазначеного рішення суду, 02 квітня 2012 року видано виконавчий лист, на підставі якого постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві Штойко Л.Р. відкрито виконавче провадження ВП № 32330527 від 27.04.2012 та надано ОСОБА_4 строк до 03 травня 2012 року для добровільного виконання рішення суду.(т. 1 а.с. 77, 80-81)
17 травня 2012 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві Штойко Л.Р. складено акт про те, що при виході на АДРЕСА_3 встановлено, що боржник в добровільному порядку рішення суду не виконав.(т. 1 а.с.85).
У зв'язку з невиконанням без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення , що зобов'язує боржника виконати певні дії , які можуть бути виконані лише боржником постановою державного виконавця від 18 травня 2012 року накладено штраф на ОСОБА_4 у розмірі 170,00 грн. ( т. 1 а.с.86).
01 червня 2012 року , 01 серпня 2012 року та 15 серпня 2012 року державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві направлялися ОСОБА_4 повідомлення про час та місце проведення примусового виконання рішення суду та зобов'язував сторони виконавчого провадження бути присутніми під час виконання судового рішення , проте рішення суду так і не було виконано в повному обсязі , оскільки ОСОБА_1 перешкоджав його виконанню , поставивши автомобіль на межі ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2, про що складено 30 серпня 2012 року акт (т. 1 а.с. 88,126,139, 142).
У зв'язку зі смертю ОСОБА_5 постановою державного виконавця від 29 березня 2013 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1793 виданого 02.04.2012 Солом'янським районним судом м. Києва закрито.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер (т.1 а.с. 207).
Після смерті батька ОСОБА_1 залучено до участі у справі як правонаступника.
До участі в справі залучені правонаступники боржника та стягувача.
Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про державну викоавчу службу" працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих
Конституцією України та законами України.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав до його задоволення.
Як роз'яснено у п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 7 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень статті 56 Конституції України, статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», частини другої статті 87 Закону України «Про виконавче провадження», а також з положень статей 1173, 1174 ЦК і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.
Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.
В матеріалах справи відсутні докази завдання державним виконавцем матеріальної та моральної ОСОБА_7, оскільки виконання рішення суду про усунення перешкод у користуванні власністю з відновленням бетонної армованої підпірної стіни довжиною 8 м, розташованої на межі земельних ділянок АДРЕСА_2 за своєю правовою природою та за наслідками способу виконання , не є шкодою, заподіяною державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження, а є способом виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 квітня 2011року , яким зобов'язано ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_5 перешкод в користуванні належною їй земельною ділянкою АДРЕСА_1 , а саме: не чинити перешкоди у відновленні бетонної армованої підпірної стінки довжиною 8 м , розташованої на межі земельних ділянок НОМЕР_1 та АДРЕСА_2 , а також не чинити дій , пов'язаний з псуванням чи руйнацією зазначеної підпірної стінки.
Відповідно до рішення ОСОБА_4 зобов'язано не чинити перешкоди у відновленні ОСОБА_5 бетонної армованої підпірної стінки та на її відновлення стягнуто з ОСОБА_4 на її користь витрати в сумі 4 809,00 грн. та 806,40 грн. і цим рішенням не покладено обов'язок на державного виконавця щодо передання останньому демонтованої стіни, а тому посилання в апеляційній скарзі на те , що державний виконавець зобов'язаний був передати по акту боржнику демонтовану стіну є необґрунтованими.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом з'ясовані обставини , які мають значення для правильного вирішення справи, а тому посилання в апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом обставин справи є безпідставним.
За таких обставин, підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 відхилити, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: