Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Лазаренко В.В.
№ 22-ц/796/7621/2015 Доповідач: Шебуєва В.А.
10 червня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,
суддів Крижанівської Г.В., Українецль Л.Д.,
при секретарі Троц В.О.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 5895963 від 30 листопада 2007 року в загальному розмірі 4 650,74 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» неустойку за порушення умов кредитного договору №5895963 від 30 листопада 2007 року в розмірі 12 800,00 грн., судовий збір у розмірі 661,42 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Перший Український МіжнароднийБанк». Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу суду на те, що ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» самостійно на власний розсуд прийняв рішення та списав як безнадійну заборгованість ОСОБА_2 за рахунок страхового резерву банку. Здійснивши списання заборгованості, ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» втратив право вимоги за кредитним договором.
В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Представник ПАТ «Перший Міжнародний Банк» просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 листопада 2007 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №5895963. Відповідно до умов договору ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк» надало ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 16081,00 доларів США, для придбання транспортного засобу марки: Нyundai, в Автоцентрі «Статус-Авто», згідно Договору купівлі-продажу №2811-07/1 від 28 листопада 2007 року, з кінцевим терміном повернення та сплати всіх плат не пізніше ніж 30 листопада 2014 року, а ОСОБА_2 зобов'язалася повернути кредит частинами щомісячними платежами в розмірі та в строки, передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим у додатку №1 до кредитного договору (а.с. 11-17).
Пунктом 1.3 кредитного договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти, виходячи зі ставки 11,50 процентів річних.
Пунктом 5.2 кредитного договору визначено, що у разі порушення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.
Згідно з п. 5.5. кредитного договору за кожен випадок порушення позичальником обов'язків, передбачених п. п. 4.3.2.-4.3.6. договору, позичальник зобов'язався сплатити на користь банку штраф у розмірі 1 % від суми одержаного кредиту.
Крім того, згідно пункту 5.4. кредитного договору за кожен випадок порушення обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування, передбачених пп. 4.3.1 кредитного договору, позичальник зобов'язався на вимогу банку сплатити на його користь штраф у розмірі 10 % від мінімальної страхової суми, на яку згідно вимоги зазначеного пункту Договору має бути укладений договір страхування.
Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором №5895963 від 30 листопада 2007 року, ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості. Просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість станом на 30 квітня 2014 року в загальному розмірі 4650,74 доларів США та 12800,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 3909,21 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими станом на 30 квітня 2014 року, в розмірі 307,21 доларів США, пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, станом на 30 квітня 2014 року в розмірі еквівалентному 273,51доларів США, що підлягає сплаті в гривнях по курсу НБУ на день платежу; штраф за порушення п. 4.3.3. Кредитного договору в розмірі еквівалентному 160,81 доларів США, що підлягає сплаті в гривнях по курсу НБУ на день платежу; штраф за порушення п. 4.3.1. Кредитного договору в розмірі 12800,00 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк».
В повному обсязі колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції в повному обсязі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Установивши, що ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої зобов'язання за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про стягнення з неї заборгованості.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» втратило право вимоги за кредитним договором у зв'язку з списанням заборгованості як безнадійної.
Відповідно до п. 3 Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року№172, банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість (крім безнадійної заборгованості, зазначеної в пункті 4 цього Порядку), яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів.
Згідно з п. 7 Порядку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку допозичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.
Списання банком безнадійної заборгованості за кредитним договором не припиняє зобов'язань позичальника по поверненню кредиту та сплаті нарахованих процентів.
Разом з тим, задовольняючи вимоги ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», судом першої інстанції було безпідставно стягнуто пеню за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом та штраф за порушення п. 4.3.3. Кредитного договору в іноземній валюті.
Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).
Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» було долучено копію генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 06 жовтня 2011 року №8 та копію додатку до неї з переліком валютних операцій, які має право здійснювати ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк».
Однак, вказана генеральна ліцензія не поширюється на стягнення неустойки (пені, штрафу) у іноземній валюті.
З огляду на положення ст. 99 Конституції України, ст. ст. 192, 533 ЦК України, нараховані ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» суми неустойки мали бути розраховані та стягнуті судом у національній валюті України.
Враховуючи викладене, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року підлягає зміні в частині визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк». З ОСОБА_2 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №5895963 від 30 листопада 2007 року станом на 30 квітня 2014 року в сумі 4216,42 доларів США та 21954,61 грн., з яких: 3909,21 доларів США - заборгованість за кредитом, 307,21 доларів США - заборгованість за процентами, 6268,85 грн. - пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, 3685,76 грн. - штраф за порушення п. 4.3.3. кредитного договору та 12000,00 грн. - штраф за порушення п. 4.3.1. кредитного договору.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.
Змінити рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року в частині визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №5895963 від 30 листопада 2007 року станом на 30 квітня 2014 року в сумі 4216,42 доларів США та 21954,61 грн., з яких: 3909,21 доларів США - заборгованість за кредитом, 307,21 доларів США - заборгованість за процентами, 6268,85 грн. - пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, 3685,76 грн. - штраф за порушення п. 4.3.3. кредитного договору та 12000,00 грн. - штраф за порушення п. 4.3.1. кредитного договору.
В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді