9 червня 2015 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Усика Г.І.
суддів -Соколової В.В., Шахової О.В.
при секретарі - Троц В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Хокейний клуб «Сокіл Київ» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хокейний клуб «Сокіл Київ» до ОСОБА_1 про визнання угоди нікчемною та визнання угоди недійсною,
У січні 2014 р. ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» звернувся з позовом до ОСОБА_1, в якому з урахуванням зміни предмету позовних вимог просив визнати нікчемною укладену між сторонами Домовленість від 01.07.2009 р. та визнати недійсною Угоду від 06.07.2010 р.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 06.07.2010 р. між ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ», в особі першого віце-президента ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності та ОСОБА_1 укладено угоду, відповідно до якої ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» визнає заборгованість «Професійному хокеїсту» в сумі 25 000 доларів США з виплат, передбачених Домовленістю від 01.07.2009 р., та зобов'язується виплатити йому цю заборгованість протягом 6 місяців з моменту підписання угоди.
Передбачені угодою виплати є дарунком, який ОСОБА_1 мав використати для оплати вартості житла, харчування та придбання будь-яких матеріальних чи нематеріальних благ, що відповідно до вимог ч.3 та ч.5 ст. 719 ЦК України потребує укладення договору дарування у письмовій формі та його нотаріального посвідчення, а тому недотримання такої форми угоди тягне нікчемність Домовленості від 01.07.2009 р.
Крім того відсутність зазначеної Домовленості у письмовій формі свідчить про те, що вона у будь-якому вигляді між сторонами не укладалася.
Вважав, що укладена між сторонами угода від 06.07.2010 р. не є окремим самостійним договором, оскільки вона не містить наявності досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних її умов в розумінні ст.ст.628, 638 ЦК України і не визначає необхідний обсяг їх прав та обов'язків.
Справа № 756/697/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/5296/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Шумейко О.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.
Також вказував на те, що передбачене угодою застосування іноземної валюти, як
засобу платежу в розрахунку між сторонами без відповідних на це дозволів, не відповідає вимогам ч.3 ст.91, ч.ч.1, 2 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання угоди недійсною.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.01.2015 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права
Зазначав, що суд першої інстанції залишив поза увагою його доводи про відсутність в угоді від 06.07.2010 р. ознак самостійного договору, не урахував невідповідність цієї угоди загальним підставам дійсності правочинів з огляду на відсутність істотних її умов та наявності відповідного обсягу суб'єктивних прав і обов'язків сторін правочину, та дійшов помилкового висновку про те, що перший віце-президент ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» ОСОБА_5. мав право на укладення оспорюваної угоди.
В судовому засіданні представник ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
Представник ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ», суд першої інстанції виходив з того, що сторони в угоді від 06.07.2010 р. мали право визначити розмір заборгованості в іноземній валюті за відсутності у них відповідних дозволів на здійснення валютних операцій, оскільки з тексту угоди не убачається, що розрахунок заборгованості мав здійснюватися саме в іноземні валюті як засобі платежу.
Крім того позивач не довів відсутність повноважень у першого віце-президента ОСОБА_5 на укладення оспорюваної угоди, а також не надав доказів на підтвердження укладення між сторонами Домовленості від 01.07.2009 р., яку він просив визнати нікчемною.
Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2009 р. між сторонами укладено контракт професійного хокеїста (строковий трудовий контракт) № 32, відповідно до якого ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Хокейного клубу «Сокіл Київ» на посаду спортсмена-інструктора із заробітною платою у сумі 1 000, 00 грн. на місяць та премій строком до 30 квітня 2010 р.
06.07.2010 р. між ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» та ОСОБА_1 укладено угоду, за умовами якої ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» визнає заборгованість перед ОСОБА_1 у сумі 25 000, 00 доларів США з виплат, передбачених домовленістю від 01.07.2009 р., та зобов'язався виплатити йому цю заборгованість протягом шести місяців з моменту підписання угоди.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 21.01.2014 р. частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» про стягнення винагороди за період з 01.07.2009 р. по 30.04.2010 р. у розмірі 199 825,00 грн.
Зазначеним судовим рішенням встановлено, що в період з 01.07.2009 р. по 30.04.2010 р. ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» на підставі укладеного між ними контракту №32 та додатку №1 до цього контракту. З виплати винагороди за період з 01.07.2009 р. по 30.04.2010 р. існує заборгованість ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» перед позивачем у розмірі 25 000,00 грн. яку відповідач зобов'язався виплатити протягом 6 місяців з моменту підписання сторонами угоди, укладеної 06.07.2010 р., проте ці зобов'язання не виконав.
Задовольняючи у цій справі позовні вимоги ОСОБА_1 у розмірі 25 000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України на час ухвалення судового рішення становило 199 825,00 грн. суд виходив з того, що відповідач не виконав зобов'язання за угодою від 06.07.2010 р., не ставив питання про визнання її недійсною, а твердження представника ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» про те, що перший віце-президент клубу ОСОБА_5 не мав відповідних повноважень на укладення цієї угоди є безпідставними.
Ставлячи питання про визнання угоди від 06.07.2010 р. недійсною у даній справі представник позивача стверджував, що вона не є окремим самостійним договором, оскільки не містить наявності досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних її умов в розумінні ст.ст.628, 638 ЦК України, а фактично ґрунтується на Домовленості від 01.07.2009 р., яка сторонами не укладалася у зв'язку з відсутністю її письмової форми та нотаріально не посвідчувалась, а якщо існувала усна форма домовленості то вона є нікчемною.
Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Відповідно до ч.1 ст.215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5,6 ст. 203 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі дійшли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України передбачено форму укладення договорів, яка визначається в залежності від їх виду, домовленості сторін та вимог закону.
Твердження представника апелянта, про те, що угода від 06.07.2010 р. укладена без додержання загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, є безпідставними, оскільки вона містить предмет договору, строк виконання зобов'язання, укладена письмовій формі особами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі та спрямовано на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому відсутні правові підстави для визнання її недійсною.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що визначення в угоді грошового зобов'язання в іноземної валюти за відсутності у сторін ліцензії на вчинення валютних операцій не є підставою для визнання її недійсною з огляду на те, що відповідно до ст.524 ЦК України сторони можуть визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, а зобов'язань щодо здійснення розрахунків в іноземній валюті оспорювана угода не містить.
Також правильним є висновок суду першої інстанції про безпідставність доводів представника ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» про відсутність повноважень першого віце-президента ОСОБА_5 на укладення оспорюваної угоди.
До того ж зазначені обставини встановлені судовим рішення Апеляційного суду м. Києва від 21.01.2014 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» про стягнення винагороди, і відповідно до ч. 3.ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Позивачем не було надано доказів на підтвердження укладення між сторонами Домовленості від 01.07.2009 р., а тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні його вимог про визнання її нікчемною.
Відсутність такої Домовленості не впливає на для вирішення питання про визнання угоди від 06.07.2010 р. недійсною.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення не убачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хокейний клуб «Сокіл Київ» відхилити, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2015 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: