І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]
09 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: Мазурик О.Ф.,
суддів: Махлай Л.Д., Левенця Б.Б.,
при секретарі: Калініній Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2015 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, -
Рішенням Апеляційного суду міста від 02 червня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 від всіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 04 листопада 2014 року на період навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 років.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Однак, питання про розподіл судових витрат колегією суддів не було вирішено.
Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною 1 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2014 року становила 1218 грн.
Згідно підпункту 1 пункту 2 ст. 4 Закону, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (мінімальна заробітна плата 1218 грн.), тобто не менше 243 грн. 60 коп. та не більше 3654 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
З огляду на вищевикладене, з ОСОБА_1 підлягають стягненню в дохід держави судові витрати у розмірі 243,60 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, суд що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись ст. 220 ЦПК України, колегія суддів, -
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 (шістдесят) коп.
Додаткове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий:
Судді:
Справа № 761/32986/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7953/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Мальцев Д.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.