АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
09 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Лапчевської О.Ф., Ратнікової В.М.
при секретарі - Перевузнику П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬБАНК» про стягнення коштів, -
У листопаді 2014 року позивач звернувся із вказаним позовом, уточнивши який зазначив, що 29 жовтня 2013 року між сторонами був укладений попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0.0900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, який був посвідчений нотаріально, позивачем було передано відповідачам гарантійний платіж в розмірі 81 950 грн. на виконання цього договору, що на день передачі дорівнювало 10 252.72 доларів США.
Відповідачі не виконали умов договору, тому основний договір купівлі-продажу не був укладений.
Посилаючись на п.п. 8, 10 попереднього Договору, позивач просив стягнути на свою користь із відповідачів 474 290 грн. подвійної суми переданого гарантійного платежу за попереднім договором в перерахунку до поточного курсу долара США та судові витрати. (а.с.1-5, 67-68)
Відповідачі проти позову заперечували, зазначили, що 31 січня 2014 року договір не був укладений у зв'язку з відмовою позивача від його укладання. (а.с.45-48)
Третя особа заперечень проти позову не надала, зазначила, що вищевказана земельна ділянка перебуває в іпотеці Банку, просила скасувати накладений арешт. (а.с.49)
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2015 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про стягнення коштів відмовлено. (а.с.132, 135-136)
В апеляційній скарзі позивач посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог. На обґрунтування скарги посилався на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, зазначив, що рішення суду суперечить вимогам законодавства, які викладені на обґрунтування заявленого позову. (а.с.139-144)
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 підтримав скаргу і просив її задовольнити, ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6, представник третьої особи - Ушакова Т.Є. заперечували проти скарги і просили її відхилити.
Інші особи до суду не прибули, були належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи, у т.ч. шляхом вручення повісток їх представникам, про що у справі є докази. (а.с.174-175)
Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити враховуючи наступне.
Судом встановлено, що за Державним актом НОМЕР_2 виданим 07 березня 2003 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 0.0900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.7)
27 травня 2011 року був укладений договір іпотеки № 72/11-ФІ за яким ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передали вищевказану земельну ділянку в іпотеку ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 27 травня 2011 року № 72/11-ФІ на суму 600 000 грн. та за кредитним договором від 29 березня 2012 року № 12/12-Ф на суму 300 000 грн. (а.с.50-58)
29 жовтня 2013 року між сторонами був укладений попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0.0900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, який був посвідчений нотаріально. (а.с.10-13)
За п. 2 цього Договору сторони домовились прибути до приватного нотаріуса Київського МНО Паракуди І.В. і укласти та нотаріально посвідчити основний договір не пізніше 31 січня 2014 року або у інший день погоджений сторонами.
За п.п. 3, 4 цього Договору ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (Сторона 1) мали підготувати усі необхідні документи для нотаріального посвідчення договору, у т.ч. необхідні для зняття іпотеки нерухомого майна, накладеної для забезпечення виконання зобов'язань по сплаті кредиту перед Банком, а ОСОБА_1 (Сторона 2) одержати згоду іншого з подружжя на придбання майна, сплатити продавцям (Стороні 1) ціну нерухомого майна (пункт 1 цього Договору) шляхом перерахування (внесення) коштів на поточний рахунок при укладенні та нотаріальному посвідченні основного Договору, за мінусом переданого гарантійного платежу (пункт 5 цього Договору), при чому 635 714.18 грн. підлягали перерахуванню в рахунок погашення кредиту Сторони 1 наданого Банком, сплатити половину витрат нотаріального посвідчення та вартість державної реєстрації основного Договору.
За п.п. 6, 7 цього Договору позивачем було передано відповідачам гарантійний платіж в розмірі 81 950 грн. на виконання цього договору, що на день передачі дорівнювало 10 252.72 доларів США., про що зазначено в тексті попереднього Договору.
Встановлені обставини свідчать, що між сторонами виникли правовідносини, що мають бути врегульовані за чинним ЦК України.
Згідно вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Необґрунтоване ухилення однієї із сторін від укладення основного договору, передбаченого попереднім договором, може бути підставою для відшкодування другій стороні збитків, завданих простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства (частина друга статті 635 ЦК України).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що, вирішуючи спір про повернення авансу та відшкодування збитків, завданих одній із сторін попереднього договору, суду слід встановити причину не укладення основного договору, чи мало місце необґрунтоване ухилення однієї із сторін від укладення договору, а також з'ясувати умови відповідальності, які були встановлені попереднім договором.
Відповідна правова позиція, висловлена Верховним Судом України і при розгляді справи N 6-119цс12 від 24 жовтня 2012 року, яка з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами України.
Виконання відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (Сторона 1) положень п. 3 вищевказаного Договору в частині підготовки та надання документів, необхідних для зняття іпотеки нерухомого майна, накладеної для забезпечення виконання зобов'язань по сплаті кредиту перед КРД ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» і нотаріального посвідчення основного договору визнала представник Банку - Ушакова Т.Є. При цьому, представник Ушакова Т.Є. в суді апеляційної інстанції підтвердила можливість зняття Банком іпотеки з вищевказаної земельної ділянки під час підписання основного договору 31 січня 2014 року якщо б ОСОБА_1 виконав пункт 4 попереднього Договору і перерахував 635 714.18 грн. в рахунок погашення кредиту Сторони 1, наданого Банком. (а.с.173, 183-184)
Оскільки ОСОБА_1 під час укладення попереднього Договору знав про обтяження предмету купівлі-продажу (земельної ділянки) іпотекою Банку і наявність такої як і обов'язок покупця перерахувати частину грошей Банку в рахунок погашення заборгованості як умову скасування обтяження застережені пунктом 4 Договору, колегія суддів відхилила доводи апелянта про правомірність його відмови від укладення основного договору з підстав неможливості придбати земельну ділянку обтяжену іпотекою.
Умови відповідальності за погодженням сторін були встановлені пунктами 8 і 9 попереднього Договору.
За п. 8 цього Договору Сторона 1, яка отримала гарантійний платіж у сумі 81950 грн., в разі односторонньої відмови (ухилення) від укладення основного договору у строк, передбачений у пункті 2 цього Договору або не укладення нею основного договору у зазначений строк з її вини, в т.ч. не надання необхідних документів для укладення основного договору, невиконання інших необхідних дій, зобов'язується негайно повернути суму гарантійного платежу Стороні 2 та сплатити Стороні 2 штраф за невиконання умов Договору в розмірі гарантійного платежу.
Таким чином повернення гарантійного платежу обумовлено відмовою (ухиленням) Сторони 1 від укладення основного договору або не укладення договору за наявності у цьому вини Сторони 1. Таких обставин судом не встановлено.
За п. 9 Договору, у разі односторонньої відмови (ухилення) Сторони 2 від укладення основного договору у вищезазначений строк, або не укладення нею основного договору у зазначений строк з будь-яких причин, переданий Стороною 2 Стороні 1 гарантійний платіж у сумі 81 50 грн., що за курсом Національного банку України на день підписання даного Договору еквівалентно 10152.72 долари США (пункт 5 цього Договору) залишається у Сторони 1 в тому числі і як відшкодування їй матеріальних збитків.
Аналіз зазначеного положення укладеного сторонами і нотаріально посвідченого попереднього Договору свідчить, що не укладення Стороною 2 (ОСОБА_1.) основного договору у вищезазначений строк з будь-яких причин є самостійною підставою для відмови ОСОБА_1 у задоволенні вимог про повернення цього гарантійного платежу і останній залишається у Сторони 1.
Факт неприбуття до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пракуди І.В. для укладення основного договору ОСОБА_1 в суді не заперечував. Такі обставини підтверджуються і наявними у справі доказами, зокрема змістом листа від 14 лютого 2014 року направленого ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в якому ОСОБА_1 вважав, що сторони не з'явились до нотаріуса за обопільною згодою. (а.с.42-43)
Договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки в обумовлений сторонами термін не був укладений.
Оскільки пунктом 9 вищевказаного попереднього Договору за погодженням сторін встановлено, що сума гарантійного платежу (авансу) залишається у продавців Сторони 1 (ОСОБА_2 та ОСОБА_3) у тому числі у разі не укладення Стороною 2 (ОСОБА_1.) основного договору у зазначений строк (до 31 січня 2014 року) з будь-яких причин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. (а.с.11)
Зважаючи на вимоги ст. 88 ЦПК України, не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення із відповідачів на користь позивача 3143.48 грн. сплаченого останнім судового збору. (а.с.1)
Рішення районного суду є правильним по суті вирішення спору і, відповідно до частини 2 ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.
Інші доводи скарги не спростовують цих висновків, тому колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
О.Ф.Лапчевська
В.М.Ратнікова
Справа № 22-ц/796/6542/2015
Унікальний номер 757/34123/14-ц
Головуючий у першій інстанції - Остапчук Т.В.
Доповідач Левенець Б.Б.