8 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю:
особи, що подала скаргу ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 19.03.2015 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 19.03.2015 року скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність Генерального прокурора України, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, викладених у заяві від 09.12.2014 року, повернуто особі, яка її подала.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_5 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення кримінального правопорушення 09.12.2014 року, а відповідно до листа Генеральної прокуратури України вказана заява була перенаправлена до прокуратури Дніпропетровської області 26.12.2014 року. Тобто моментом вчинення бездіяльності Генеральним прокурором України є 26.12.2014 року, оскільки даних про дату отримання Генеральною прокуратурою України заяви ОСОБА_5 немає. Таким чином останнім днем оскарження бездіяльності прокурора є 05.01.2015 року. Проте, скаргу на бездіяльність прокурора ОСОБА_5 подав до слідчого судді лише 10.03.2015 року через адміністрацію СІЗО, тобто поза межами строку, передбаченого ч.1 ст. 304 КПК України. При цьому клопотання про поновлення строку оскарження бездіяльності прокурора, не містить поважних причин, а тому задоволенню не підлягає.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість прийнятого слідчим суддею судового рішення, просить його скасувати та розглянути його скаргу на бездіяльність Генерального прокурора України, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, викладених у заяві від 09.12.2014 року, по суті, поновивши йому строк оскарження.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги ОСОБА_5 вказує, що він звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення кримінального правопорушення 09.12.2014 року через адміністрацію Криворізької виправної колонії №80. При цьому 19.12.2014 року він був етапований до Дніпропетровського СІЗО, де 04.03.2015 року він отримав лист Генеральної прокуратури України за результатами розгляду його заяви, а скаргу на бездіяльність прокурора він подав до слідчого судді 10.03.2015 року через адміністрацію СІЗО, тобто в межах строку, передбаченого ч.1 ст. 304 КПК України. Крім того ОСОБА_5 зазначає, що перебуваючи в умовах тримання під вартою, він не мав можливості бути обізнаним, що його заява від 09.12.2014 року буде направлена до прокуратури Дніпропетровської області 26.12.2014 року, а тому слідчий суддя безпідставно відмовив йому у поновленні строку оскарження і повернув дану скаргу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 , перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_5 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення кримінального правопорушення 09.12.2014 року.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий або прокурор зобов'язаний внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочати розслідування не пізніше 24 годин після подання заяви або повідомлення про вчинене кримінального правопорушення.
Згідно із ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Проте ОСОБА_5 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність слідчого лише 10.03.2015 року, тобто поза межами строку, передбаченого ст. 304 КПК України.
При цьому слідчий суддя правильно встановив, що причини, зазначені ОСОБА_5 у клопотанні щодо поновлення строку оскарження постанови слідчого, не є поважними.
Відповідно до ч.2 ст. 304 КПК України, скарга повертається у разі, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст. 304 КПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя не знайде підстав для його поновлення.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 19.03.2015 року є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 19.03.2015 року, якою скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність Генерального прокурора України, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, викладених у заяві від 09.12.2014 року, повернуто особі, яка її подала, - без змін.
_____________ ______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3