Постанова від 11.06.2015 по справі 826/6902/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11 червня 2015 року 08:30 № 826/6902/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Гарант-Енерго»

до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві

третя особа Приватне підприємство «Спецбуд Технологія» (ПП «Київбудтранс-Сервіс»)

третя особаПриватне підприємство «Век-Хортиця» (ПП «Універсал Будтрест»)

про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014 року № 0017142205,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Гарант-Енерго» з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014 року № 0017142205, відповідно до якого позивачу збільшено грошові зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 173 413 грн. за основним платежем та на 43 353 грн. за штрафними санкціями.

По суті висновків ДПІ, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірного рішення, позивач зазначає, що зазначені висновки ґрунтуються на оцінці обставин взаємовідносин позивача з контрагентами позивача (третіми особами), з якими позивач не мав господарських відносин.

Позивач вважає зазначене рішення таким, що ухвалено всупереч вимогам податкового законодавства та вказує, що замовлені позивачем операції з виконання підрядних робіт на об'єктах, контрагентами фактично виконані, спірні суми податкового кредиту сформовані на підставі належним чином оформлених податкових накладних та первинних документів, підстав вважати фіктивними/нікчемними спірні операції, про що зазначає ДПІ, не має, а отже, на думку позивача, у відповідача не було підстав для висновку про необґрунтованість формування позивачем спірної суми податкового кредиту.

Враховуючи наведене, а також положення ПК України, позивач зазначає, що ним правомірно було сформовано спірні суми податкових вигод, у зв'язку з чим не вбачає підстав для прийняття оскаржуваного рішення та просить його скасувати.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачає. Зокрема, відповідач посилається на те, що в ході перевірки встановлено невідповідність номенклатури товарів, поставлених ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «Універсал Будтрест», номенклатурі товарів, отриманих ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «Універсал Будтрест» від постачальників, не підтвердження реальності здійснення господарських відносин контрагентів позивача із платниками податків, відсутність у контрагентів необхідних ресурсів, а відтак, на думку ДПІ, всі правочини вчинені ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «Універсал Будтрест» (контрагенти позивача) є нікчемними, що в свою чергу унеможливлює фактичність вчинення спірних операцій з позивачем та є наслідком невизнання задекларованого позивачем податкового кредиту.

Відповідно до ухвали судді від 05.05.2015 року до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог залучено контрагентів позивача за спірними операціями, а саме: ПП Спецбуд Технологія» та ПП «Век-Хортиця», які є правонаступниками ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «Універсал Будтрест» відповідно.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, доказів поважності причин неприбуття не надали. Між тим, від ПП Спецбуд Технологія» та ПП «Век-Хортиця» по поштою надішли до суду письмові пояснення по суті спору, у яких вказані контрагенти підтвердили фактичне виконання спірних операцій та зазначили про безпідставність доводів ДПІ. Враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, справу розглянуто за відсутності вказаних осіб на підставі наявних матеріалів справи.

В судовому засіданні, у зв'язку із змінами у структурі податкових органів, судом на підставі ст. 55 КАС України ухвалено здійснити заміну відповідача - ДПІ у Шевченківському районі міста Києва на правонаступника - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Надалі, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої є ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Гарант-Енерго» (код ЄДР 30577113) щодо документального підтвердження господарських відносин із ПП «Київбудтранс-Сервіс» (код ЄДР 38450558) та ПП «Універсал Будтрест» (код ЄДР 38922404) за період липня 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.11.2014 № 1718/26-59-22-05/30577113 (далі - Акт перевірки).

Слід зазначити, що залучені до участі у справі треті особи ПП «Спецбуд Технологія» та ПП «Век-Хортиця» є правонаступниками ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «Універсал Будтрест», що підтверджується наявними у справі витягами з ЄДР.

В акті перевірки зазначено, що за період липня 2014 року ПП «Гарант-Енерго» задекларовано податкових зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинам із ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «Універсал Будтрест» у сумі 173 413 грн.

Щодо взаємовідносин ПП «Гарант-Енерго» із контрагентом ПП «Універсал Будтрест» в акті перевірки зазначено, що правові відносини між вказаними особами здійснювалися на підставі договорів підряду, а саме:

1) ПП «Гарант - Енерго» (Генпідрядник), в особі директора Науменка Є.В. укладено договір підряду від 23.06.2014 року № 07/1213 з ПП «Універсал будтрест» в особі директора Коломійця Р.Д. на виконання монтажних робіт по прокладанню внутрішніх мереж електропостачання на будівництві житлово-офісного комплексу 4-А мкрн. житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва;

2) ПП «Гарант - Енерго» (Генпідрядник), в особі директора Науменка Є.В. укладено договір підряду від 01.07.2014 року № 07/6/06-14 з ПП «Універсал будтрест» в особі директора Коломійця Р.Д. на виконання будівельно-монтажних робіт по прокладанню кабельних мереж 10кВ на - реконструкції гуртожитку з переобладнанням під житловий будинок з по квартирним заселенням з влаштуванням набудови та прибудови по вул. Гарматній, 20 у Солом'янському районі м. Києва;

3) ПП «Гарант - Енерго» (Генпідрядник), в особі директора Науменка Є.В. укладено договір підряду від 03.07.2014 року № ЯГ-07/06 з ПП «Універсал будтрест» в особі директора Коломійця Р.Д. на виконання електромонтажних робіт по ж/б № на будівництві житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом М.Бажана та вул. Зарічною в Дарницькому районі м. Києва.

Вказано, що до перевірки надано акти приймання виконаних робіт (Ф № КБ-2), довідки про виконання будівельних робіт (Ф № КБ-3).

В Акті перевірки зазначається, що ПП «Універсал будтрест» виписано податкові накладні від 31.07.2014, зокрема № 238 на суму 75 328,8 грн. (у т.ч. ПДВ 12 554,8 грн.), № 241 на суму 40 920 грн. (у т.ч. ПДВ 6 820 грн.) та № 239 на суму 326 184,78 грн. (у т.ч. ПДВ 54 364,13 грн.), а загалом на суму 442 433,6 грн. (у т.ч. ПДВ 73 738,93 грн.).

Кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ПП «Універсал будтрест» станом на 31.07.2014 складає 442 433,6 грн. Зазначено, що суми ПДВ за вищевказаними податковими накладними включено ПП «Гарант - Енерго» до податкового кредиту у липні 2014 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

В контексті контрагента позивача (субпідрядника) ДПІ в Акті перевірки зазначається, що основний вид діяльності ПП «Універсал будтрест» (код ЄДР 38922404): 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель, кількість штатних працівників - 7 осіб.

Вказується, що липні 2014 року ПП «Універсал будтрест» було сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів (не є контрагентами позивача за спірними операціями), перелік яких та вид операцій визначено в акті перевірки у табличному вигляду на стор. 8 Акту перевірки.

Зазначається, що номенклатура товарів, поставлених ПП «Універсал будтрест» підприємствам - покупцям, не відповідає номенклатурі товарів, отриманих ПП «Універсал будтрест» від постачальників.

Крім того в акті перевірки вказується про отримання службової записки ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 5093/ДПІ/26-59-07-02 від 17.11.2014, згідно якої встановлено не знаходження ПП «Універсал будтрест» за податковою адресою, неотримання пояснення від директора ПП «Універсал будтрест» у зв'язку із його не встановленням, не наданням до звірки первинних документів щодо формування сум податкового кредиту.

Також, зазначено про наявність кримінального провадження, в матеріалах якого ПП «Універсал будтрест» фігурує як підприємство з ознаками фіктивності.

Щодо взаємовідносин ПП «Гарант-Енерго» із контрагентом ПП «Київбудтранс-Сервіс» в Акті перевірки зазначено, що правові відносини між вказаними особами здійснювалися на підставі договорів підряду, а саме:

1) ПП «Гарант - Енерго» (Генпідрядник), в особі директора Науменка Є.В. укладено договір № М-07/606-14 на виконання підрядних робіт від 25.06.2014 року з ПП «Київбудтранс-Сервіс» в особі директора Лозовського А.Ю. на виконання робіт по монтажу електротехнічного обладнання на реконструкції гуртожитку з переобладнанням під житловий будинок з по квартирним заселенням з влаштуванням надбудови та прибудови по вул. Гарматній, 20 у Солом'янському районі м. Києва;

2) ПП «Гарант - Енерго» (Генпідрядник), в особі директора Науменка Є.В. укладено договір № М-07/1213 на виконання підрядних робіт від 24.06.2014 року з ПП «Київбудтранс-Сервіс» в особі директора Лозовського А.Ю. на виконання робіт по монтажу електротехнічного обладнання на будівництві ж/б №1 житлово-офісного комплексу 4-А мкрн житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва;

3) ПП «Гарант - Енерго» (Замовник), в особі директора Науменка Є.В. укладено договір № 06/0453 на виконання підрядних робіт від 30.06.2014 року з ПП «Київбудтранс-Сервіс» в особі директора Лозовського А.Ю. на виконання будівельно-монтажних робіт електротехнічного обладнання на будівництві житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між пр-том Миколи Бажана та вул. Зарічною у м.Києві;

4) ПП «Гарант - Енерго» (Замовник), в особі директора Науменка С.В. укладено договір № 06/7 ОРГ на виконання підрядних робіт від 23.06.2014 року з ПП «Київбудтранс-Сервіс» в особі директора Лозовського А.Ю. на виконання робіт по монтажу зовнішнього електропостачання 0,4кВ адмінбудівлі по вул. Давнар-Запольського, 7-А в м.Києві.

Вказано, що до перевірки надано акти приймання виконаних робіт (Ф № КБ-2), довідки про виконання будівельних робіт (Ф № КБ-3).

В Акті перевірки зазначається, що з ПП «Київбудтранс-Сервіс» виписано податкові накладні від 31.07.2014, а саме: № 255 на суму 149 400 грн. (у т.ч. ПДВ 24 900 грн.), № 279 на суму 52 417,20 грн. (у т.ч. ПДВ 8 736,20 грн.), № 253 на суму 128 985,60 грн. (у т.ч. ПДВ 21 497,60 грн.) та № 254 на суму 267 240,14 грн. (у т.ч. 44 540,02 грн.), а загалом на суму 598 042,9 грн. (у т.ч. ПДВ 99 673,82 грн.).

Кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ПП «Київбудтранс-Сервіс» станом на 31.07.2014 складає 770561,53 грн. Зазначено, що суми ПДВ за вищевказаними податковими накладними включено ПП «Гарант - Енерго» до податкового кредиту у липні 2014 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

В контексті контрагента позивача (субпідрядника) ДПІ в Акті перевірки зазначається, що основний вид діяльності ПП «Київбудтранс-Сервіс» (код ЄДР 38450558): 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель, кількість штатних працівників - 7 осіб.

Вказується, що липні 2014 року ПП «Київбудтранс-Сервіс» було сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів (не є контрагентами позивача за спірними операціями), перелік яких та вид операцій визначено в акті перевірки у табличному вигляду на стор. 11 Акту перевірки.

Зазначається, що номенклатура товарів, поставлених ПП «Київбудтранс-Сервіс» підприємствам - покупцям, не відповідає номенклатурі товарів, отриманих ПП «Київбудтранс-Сервіс» від постачальників.

Враховуючи наведене, ДПІ в акті перевірки на стор. 13 зазначає про відсутність інформації щодо наявності у ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «Універсал Будтрест» необхідних умов для здійснення господарської діяльності, невідповідність номенклатури товарів та неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням реального часу та оперативності здійснення операцій.

За сукупністю вищенаведених матеріалів, як надалі зазначає ДПІ, перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ПП «Гарант - Енерго» з ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «Універсал Будтрест».

У розділі «Висновок» Акту перевірки, виходячи із вищенаведеного у сукупності, зазначено, що позивачем порушено п. 198.1., п. 198.2, п. 198.6. ПК України, що призвело до заниження ПП «Гарант - Енерго» у липні 2014 року ПДВ на суму 173 413 грн.

Заперечення позивача на висновки Акту перевірки залишені ДПІ без задоволення.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.

Вирішуючи спір по суті та проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України (в редакції на час проведення спірних операцій та формування податкових вигод), а саме:

- п/п. 14.1.36. (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів, зареєстрованих у встановлених випадках в ЄРПН податкових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Окрім того, вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку податкового органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, відповідач в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Доводи, покладені ДПІ в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваного рішення, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними, висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття спірного рішення.

Між тим, позивачем надано сукупність первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання такого роду операцій, які не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Так, за відносинами позивача з ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «Універсал Будтрест» (щодо виконання підрядних робіт) слід зазначити, що сукупність наявних в матеріалах справи первинних та інших документів, зокрема договорів, актів приймання виконаних робіт (Ф № КБ-2), технічних завдань, технічних звітів, робочих проектів; довідок про вартість виконаних робіт (Ф № КБ-3), податкових накладних, платіжних документів, оборотно-сальдових відомостей щодо відображення спірних операцій у бухгалтерському обліку підприємства, доказів проходження працівниками спеціальних навчань з питань пожежної безпеки, електромонтажу тощо, а також договорів та первинних документів за відносинами позивача з його замовниками, в рамках яких надавалися послуги субпідрядниками (ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «Універсал Будтрест») для задоволення потреб з будівництва, підтверджує фактичне виконання спірних операцій, а також їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача, та у суду не виникає сумнівів щодо фактичної участі зазначених товариств у виконанні обумовлених робіт.

При цьому, під час розгляду справи ДПІ не надано документально підтверджених відомостей від замовників будівництва про невиконання обумовлених робіт.

Слід зазначити, що матеріали справи містять видані ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «Універсал Будтрест» чинні ліцензії державної архітектурно-будівельної інспекції на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (т. 1 а.с. 165-168). Наявність такої ліцензії, яка видається державним органом після перевірки наявності у підприємства необхідної матеріально-технічної бази та трудових ресурсів, вказує на наявність у субпідрядників достатніх трудових та адміністративно-виробничих ресурсів для виконання спірних операцій, що не спростовано ДПІ під час розгляду справи належними та допустимими доказами.

При цьому, як зазначається в Акті перевірки, контрагенти мали по 7 працівників та ДПІ, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням сутності операцій, ДПІ не доведено недостатності зазначених трудових ресурсів для виконання спірних операцій та не доведено обсягів інших ресурсів, які були необхідні контрагентам для виконання спірних операцій, але були відсутні. Викладені в акті перевірки доводи щодо недостатності такої кількості осіб для виконання спірних операцій, є лише припущеннями податкового органу та не підтверджені документально.

В контексті наведеного слід додати, що контрагенти позивача (субпідрядники) на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних були зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ними податкових накладних за оподатковуваними операціями є правомірною.

Таким чином, сукупність вищенаведених та досліджених судом під час розгляду справи первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них данні відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, як-то неподання звітності, недекларування податкових зобов'язань, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

В контексті доводів ДПІ про невідповідність номенклатури поставок товарів, поставлених ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «Універсал Будтрест», номенклатурі товарів, отриманих ПП «Київбудтранс-Сервіс» та ПП «Універсал Будтрест» від постачальників, слід зазначити, що спірні операції позивача із контрагентами полягали у виконанні останніми підрядних (будівельно/монтажних) робіт та жодних товарів контрагенти позивачу не поставляли в межах спірних угод, а відтак ДПІ не доведено зв'язку наведених доводів із діяльністю позивача та спірними операціями, та наведене не може свідчити про порушення позивачем податкового законодавства.

Стосовно посилання ДПІ на наявність кримінального провадження щодо діяльності контрагента, слід зазначити, що відповідачем в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, суду не надано жодних доказів на підтвердження цього, як-то: витягу з реєстру крим. проваджень, протоколів допиту свідків, інших процесуальних документів тощо, а відтак ДПІ не доведено обґрунтованості своїх посилань на нього. При цьому суд зазначає, що правове значення для цілей з'ясування обставин можливої фіктивної діяльності підприємства має вирок суду, що набрав законної сили, однак під час розгляду справи відповідачем не надано такого рішення суду.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагентів позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»).

У взаємозв'язку з наведеним суд також зазначає, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання укладених з контрагентами правочинів недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

В Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вимог та які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості висновків акту перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення. На відшкодуванні сплаченого судового збору позивач не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 року № 0017142205, прийняте ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Попередній документ
44792412
Наступний документ
44792414
Інформація про рішення:
№ рішення: 44792413
№ справи: 826/6902/15
Дата рішення: 11.06.2015
Дата публікації: 15.06.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); погашення податкового боргу, у тому числі: