ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
09 червня 2015 року № 826/7354/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Фортуна - Банк»
до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві
провизнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,
Публічне акціонерне товариство «Фортуна - Банк» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Кущ В.В. щодо винесення постанови від 18.12.2014р. №45416760 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 1213,79 доларів США та визнання протиправною та скасування постанови від 18.12.2014р. №45416760 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 1213,79 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем постанова про відкриття виконавчого провадження, в рамках якого відповідачем винесено оскаржувану постанову, на адресу позивача направлена не була та, до отримання 17.04.2015 постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, про відкриття виконавчого провадження №45416760 позивач обізнаний не був.
Представником позивача позовні вимоги підтримані в повному обсязі та подано клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, буд-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надав.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання, представників сторін, фіксування судового засідання не відбувалось, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, суд розглядає справу в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
18 грудня 2014 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві в рамках виконавчого провадження ВП № 45416760 з примусового виконання виконавчого листа №456/5914/14-ц виданого 31.10.2014 Франківським районним судом м. Львова винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1213,79 доларів США.
Публічне акціонерне товариство "Фортуна-банк" не погоджуючись з вказаною постановою та вважаючи її такою, що підлягає скасуванню, звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно з частинами першою та третьою статті 27 зазначеного Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Частиною першою статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Отже, у випадку невиконання боржником рішення майнового характеру у встановлений державним виконавцем строк, який не має перевищувати семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. При цьому у випадку отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання виконавчий збір не стягуються.
У той же час, суд звертає увагу на ту обставину, що вказаним законом віднесено до повноважень державного виконавця винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, а відтак такі дії визнані протиправними бути не можуть.
Ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 27.04.2015р. та судовим запитом від 14.05.2015 у відповідача витребувалися належним чином засвідчена копія матеріалів виконавчого провадження № 45416760. Водночас відповідач в судове засідання не прибув та вимог суду не виконав.
З наявних в матеріалах справи документів, обставин справи викладених позивачем в позовній заяві судом встановлено, що на адресу позивача не надходила постанова про відкриття виконавчого провадження № 45416760, а про факт наявності вказаного виконавчого провадження позивач дізнався лише 17.04.2015, після отримання постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, враховуючи те, що відповідачем не було надано суду копії матеріалів виконавчого провадження № 45416760 та заперечень на адміністративний позов, суд вважає, що вказані позивачем обставини відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві спростовані не були.
З огляду на викладене, станом на 18.12.2014 позивач не був обізнаний про необхідність добровільного виконання рішення у строк до 7 днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Крім того суд звертає увагу на наступне.
Постановою Верховного Суду України від 28.01.2015 у справі № 3-217гс14 встановлено наступне: "Сплив строку, наданого для добровiльного виконання рiшення суду, сам по собi не є тiєю достатньою пiдставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збiр стягується на пiдставi постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рiшення добровiльно не виконано, а державним виконавцем вчинено дiї, спрямованi на примусове виконання, якi в цьому випадку не вчинялися.".
Частиною першою статті 2442 висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Докази на підтвердження факту вчинення відповідачем дiй, спрямованих на примусове виконання рішення в рамках виконавчого провадження № 45416760 суб'єктом владних повноважень також надано не було.
Таким чином, постанова від 18.12.2014р. №45416760 про стягнення з боржника виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню.
Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З урахуванням ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 36,54грн. з Державного бюджету України.
Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Фортуна - Банк» задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 18.12.2014р. №45416760 про стягнення з боржника виконавчого збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судові витрати в сумі 36,54грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Фортуна - Банк» за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко