ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
08 червня 2015 року № 826/20196/14
Окружний адміністративний суд міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-а у складі колегії суддів: головуючого Бояринцевої М.А., суддів Добрянської Я.І. , Нагорянського С.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства освіти та науки України
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позовні вимоги заявлені про визнання незаконною бездіяльність Міністерства освіти і науки щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 протягом 32 днів з моменту отримання; визнання незаконними дії Міністерства освіти і науки щодо направлення 22.07.14 р. скарги позивача від 18.06.14 р. ректору Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого; зобов'язання відповідача розглянути скаргу у відповідності до положень законодавства про звернення громадян.
Позивач посилається на порушення відповідачем ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" щодо строків пересилання скарги за належністю, оскільки звернення скеровано до навчального закладу лише через 32 дні.
Також позивач зазначає, що саме відповідач є компетентним органом щодо розгляду скарги згідно ч. 4 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", ч. 2 ст. 12 Закону України "Про освіту", ч. 2 ст. 18 Закону України "Про вищу освіту", і перенаправлення скарги для розгляду до навчального закладу є протиправним.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Відповідач зазначає, що у скарзі не містилося достатньо фактів та доказів для перенаправлення її до правоохоронних органів з метою подальшої її реєстрації в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань. Оскільки у скарзі не містилося інформації, що могла би бути перевірена Міністерством без здійснення виїзної перевірки та у зв'язку з забороною перевірок Законом України "Про державний бюджет України на 2014 рік", скарга була скерована листом від 22.07.14 р. №4/2-20-1537-14 на адресу ректора Національного юридичного університету ім. Я.Мудрого в порядку ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян". У навчальному закладі діє уповноважений підрозділ з питань запобігання та виявлення корупції на підставі наказу від 29.11.13 р. №201, який компетентний розглядати відповідні звернення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
18.06.14 р. ОСОБА_1, студент 5 курсу Інституту підготовки кадрів для органів юстиції Національного юридичного університету ім. Я.Мудрого, направив на адресу Міністра освіти і науки України скаргу щодо корупції у вказаному навчальному закладі, зокрема, при поселенні у гуртожитки, при вступі на магістратуру, аспірантуру, про нівеляцію студентського самоврядування, неправомірні збори і підривання довіри до Міністерства, літні трудові семестри, виселення з гуртожитка за рішенням студради. У скарзі заявник просив вжити усіх наявних заходів та забезпечити відповідальність винних осіб.
Листом від 22.07.14 р. №4/2-20-1537-14 Міністерство освіти і науки України скерувало скаргу за належністю на адресу ректора Національного юридичного університету ім. Я.Мудрого в порядку ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", про що повідомлено заявника.
Листом від 12.08.14 р. №124-01-2205 за підписом проректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого заявнику та Міністерству надано відповідь на скаргу по суті.
Згідно Закону України "Про звернення громадян" -
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ст. 1);
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (ст. 3);
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються (ст. 7);
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам (ст. 19);
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку (ст. 20).
В даному випадку скарга позивача від 18.06.14 р. отримана Міністерством 20.06.14 р., і відповідь на нього мала бути надана по суті протягом сорока п'яти днів за умови прийняття відповідного рішення та повідомлення про нього позивача.
У випадку наявності підстав для скерування скарги до іншого органу за належністю вказане питання має бути вирішене протягом п'яти днів.
Проте, відповідачем скеровано скаргу за належністю до компетентного органу в порядку ст. 7 Закону лише листом від 22.07.14 р. №4/2-20-1537-14, що є порушенням строку, встановленого ст. 7 Закону і є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо наявності підстав для скерування скарги за належністю до навчального закладу суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, згідно ст. 7 Закону забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
В даному випадку, на думку суду, вказане положення Закону відповідачем очевидно порушено, оскільки скаргу скеровано саме до того органу, дії та рішення яких оскаржуються.
У випадку неможливості вжиття відповідачем заходів щодо перевірки викладеної у скарзі інформації без інформування навчального закладу, відповідач мав би надати позивачу відповідь з відповідним обґрунтуванням.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
В даному випадку відповідачем як суб'єктом владних повноважень порушено принцип обґрунтованості під час розгляду звернення позивача та надання на нього відповіді, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги.
Окремо суд зазначає, що скарга розглянута відповідачем згідно загальних положень Закону України "Про звернення громадян", тоді як у скарзі не міститься посилання на її подання в порядку ст. 20 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", чинного станом на час подання скарги.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) з урахуванням ставки судового збору за подання позову немайнового характеру.
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо невчасного скерування скарги ОСОБА_1 від 18.06.14 р. за належністю в порядку ст. 7 Закону України "Про звернення громадян".
3. Визнати незаконними дії Міністерства освіти і науки України щодо направлення 22.07.14 р. скарги позивача від 18.06.14 р. ректору Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.
4. Зобов'язати Міністерство освіти і науки України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 18.06.14 р. у відповідності до положень законодавства про звернення громадян.
5. Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73 (сімдесят три) грн. 03 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий М.А. Бояринцева
Судді Я.І. Добрянська
С.І. Нагорянський