Справа № 2-а-1390/09 р.
26 серпня 2009 року
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Бондар С.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Горюшко А.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чугуївського міського суду Харківської області адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ОДР ВДАІ Борівського району Харківської області - ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
30 липня 2009 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з адміністративним позовом до інспектора ОДР ВДАІ Борівського району Харківської області - ОСОБА_2 (надалі по тексту - відповідач), в якому просить скасувати постанову про накладення щодо нього адміністративного стягнення, як незаконно винесену, без встановлення винної особи та з порушенням вимог ст.ст. 258, 268 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 . посилався на те, що 21 липня 2009 року отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення НОМЕР_1 від 21 липня 2009 року, в якій зазначалося, що 21 липня 2009 року ним, начебто було скоєно порушення Правил дорожнього руху України, передбачене ч. 2 ст. 123 КУпАП, а саме про те, що він, керуючи автомобілем ГАЗ-33021 державний номерної знак НОМЕР_2 с. Піски-Радьківські, Борівського району, Харківської області, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 ПДР України «Проїзд без зупинки заборонено», в зв'язку з чим на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Зазначену постанову ОСОБА_1 . вважає незаконною та такою, що не відповідає дійсності, посилаючись на те, що 21 липня 2009 року близько 16 годин 15 хвилин він з пасажиром ОСОБА_3 рухався в с. Піски-Радьківські, Борівського району, Харківської області на вищевказаному автомобілі, яким він керує на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого 17 лютого 2006 року. Під'їжджаючи до залізничного переїзду, він зупинився перед дорожнім знаком «Проїзд без зупинки заборонено», і переконавшись у тім, що у межах видимості поїзду немає, перетнув залізничний переїзд. Від'їхавши приблизно 300 метрів від залізничного переїзду, його зупинили працівники ДАЇ, яки пояснили, що він порушив ПДР, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2. ПДР України. Незважаючи на його та свідка пояснення про те, що він зупинявся перед дорожнім знаком, а також те, що з місця, де знаходились працівники ДАІ залізничного переїзду взагалі не видно, інспектор склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 123 КУпАП, а потім постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, вчиняючи дії щодо внесення неправдивих (недостовірних) відомостей в постанову по справі про адміністративне правопорушення в частині статті, яка передбачає відповідальність, даних про скоєння позивачем правопорушення і нехтування процесом розгляду справи, спричинило необхідність звернення ОСОБА_1 до суду за захистом своїх прав.
Позивач не погоджується із застосуванням до нього адміністративного стягнення, тому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення НОМЕР_1 від 21 липня 2009 року, як незаконну.
У судовому засіданні позивач підтримав позовни вимоги, посилаючись на обставині викладені в позові. Відповідач - суб'єкт владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин і без повідомлення ним про причини неприбуття, у судове засідання не з'явився, тому, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлені таки факти та відповідні їм правовідносини.
Виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, відносини, що склалися між сторонами є публічно-правовими.
21 липня 2009 року відповідачем винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.9).
Суд дійшов висновку про те, що постанова є незаконною та такою, що не відповідає дійсності, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 86 КАС України, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Крім того, відповідачем були порушені процесуальні норми КУпАП, оскільки позивачу не роз'яснені права, передбачені статтею 268 КУпАП, якою передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, та користуватися іншими правами.
Також, інспектором ДПС не було враховано положення частини 3 статті 62 Конституції України, відповідно до якої - «усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь». Жодних доказів порушення позивачем правил проїзду залізничного переїзду у постанови, що їм оскаржується, не наведено.
Свідки події в постанови взагалі не зазначені.
Таким чином, суд дійшов висновку про не доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене вище, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє підтвердження в ході судового засідання.
Суд скасовує оскауваємую постанову, як незаконну за відсутністю складу в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 6-9, 10-12, 17, ч. 2 ст. 71, 104-107, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 256, 268, 287, 288, 289, 292, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ОДР ВДАІ Борівського району Харківської області - ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову серії НОМЕР_1 по справі про адміністративне правопорушення від 21 липня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. - скасувати за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку, визначеному ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: