22-ц/775/645/2015(м)
241/616/14-ц
Категорія 59 Головуючий у 1 інстанції Трегубенко С.В.
Доповідач Ігнатоля Т.Г.
09 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого - Ігнатоля Т.Г.,
суддів - Попової С.А., Пономарьової О.М.,
при секретарі - Брежнєві Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за поданням головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції у Донецькій області (далі: ВДВС Першотравневого РУЮ в Донецькій області) - Андрусенка І.О., заінтересована особа - ОСОБА_2, про розшук боржника ОСОБА_3
за апеляційною скаргою ВДВС Першотравневого РУЮ в Донецькій області на ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області від 14 травня 2015 року,
Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 26 червня 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 у розмірі ? частини заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття, починаючи з 10 червня 2014 року (а.с.22).
У травні 2015 року головний державний виконавець ВДВС Першотравневого РУЮ в Донецькій області Андрусенко І.О. звернувся до суду з поданням про розшук боржника ОСОБА_3, в якому посилався на те, що, станом на 30 квітня 2015 року, заборгованість по аліментам складає 6 941 грн. 50 коп. Державним виконавцем вчинено всі процесуальні дії, направлені на розшук боржника. На момент звернення до суду боржником не вчинено дій, направлених на виконання рішення суду.
Ухвалою Першотравневого районного суду Донецької області від 14 травня 2015 року в задоволенні подання про розшук боржника ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ВДВС Першотравневого РУЮ в Донецькій області посилається на те, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт посилається на те, що 16 липня 2014 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини. 02 лютого 2015 року державним виконавцем направлено виклик на адресу боржника, конверт отримано 12 лютого 2015 року, але за викликом боржник не з'явився та не надав пояснень про несплату аліментів. 16 березня 2015 року винесено постанову про примусовий привід боржника та направлено для виконання до Першотравневого РВ ГУМВС України в Донецькій області, на яку складено рапорт дільничним інспектором про те, що привід здійснити неможливо, оскільки за адресою нікого не було вдома. На підставі зазначеного, апелянт вважає, що посилання суду на те, що виконавчою службою не вжито заходів щодо встановлення місцезнаходження боржника, є неспроможними.
Представник ВДВС Першотравневого РУЮ в Донецькій області та ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, тому, відповідно до ст.197 та ч.2 ст.305 ЦПК України справа розглянута у відсутність вказаних осіб без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України, розшук боржника оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 липня 2014 року відкрито виконавче провадження №44083611 за виконавчим листом №2/241/272/2014 від 26.06.2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
У зв'язку з несплатою ОСОБА_3 аліментів утворилася заборгованість, яка, станом на 30 квітня 2015 року, становить 6 941,50 грв.
Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця, суд зазначив в ухвалі, що не надано доказів на підтвердження того, які саме заходи вживалися державним виконавцем для встановлення місця проживання або місцезнаходження боржника.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника. Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.
Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження містяться у розділі ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, з подальшими змінами, (далі - Інструкція).
Відповідно до вимог пункту 3.12 Інструкції перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи, який здійснюється відповідно до статті 40 Закону, державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи щодо: а) отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; б) отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; в) перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій;г) отримання інформації щодо місця роботи боржника; ґ) отримання інформації про боржника з інших джерел.
Організацію розшуку боржника - фізичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.
Згідно з ч.2 ст.375 ЦПК України суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання щодо оголошення розшуку боржника.
Між тим, як вбачається зі справи, зробивши висновок про необґрунтованість заявленої державним виконавцем вимоги про розшук боржника ОСОБА_3, суд розглянув справу у відсутність державного виконавця, без витребування та дослідження матеріалів виконавчого провадження, в результаті чого не переконався в наявності доказів, щодо вчинення державним виконавцем заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника по встановленню місця його реєстрації та проживання; намагання державного виконавця отримати інформацію з будь-яких джерел про можливе його працевлаштування; про вихід державного виконавця за місцем його реєстрації та опитування родичів або сусідів про можливе його місцезнаходження.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції передчасно та у порушення порядку розгляду даного питання, відмовив у задоволенні подання державного виконавця про розшук боржника ОСОБА_3
Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст. 303, 307, 312,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції у Донецькій області задовольнити частково.
Ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області від 14 травня 2015 року скасувати, а матеріали повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.Г.Ігнатоля
Судді: С.А.Попова
О.М.Пономарьова