11-сс/775/122/2015(м)
263/5081/15-к
Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
іменем У к р а ї н и
5 червня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
заявниці ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 травня 2015 року, якою відмовлено у задоволенні її скарги на постанову слідчого слідчого відділу Маріупольського управління ГУМВС України в Донецькій області від 09.04.2015 року про закриття кримінального провадження за № 12014050800002046 внесеного до ЄРДР 08.08.2014 року,-
Постановою слідчого слідчого відділу Маріупольського управління ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_8 від 09.04.2015 року кримінальне провадження відносно голови Іллічівської райадміністрації м. Маріуполя ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.1 КК України було закрито на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
05.05.2015 р. року скаржниця звернулась до Жовтневого районного суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову слідчого. Наполягала на тому, що в діях голови Іллічівської районної адміністрації ОСОБА_10 є ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч.1 КК України за фактами зловживання владою або службовим становищем. Вона є директором ТОВ «Іюль-норд», її підприємство розташовано по пр.-ту Металургів в Іллічівському районі м. Маріуполя та діями ОСОБА_9 заподіяно шкоду її законним інтересам. Зазначила, що ОСОБА_11 в 2007 році, зловживаючи своїм службовим становищем голови Іллічівської районної адміністрації, всупереч вимогам норм місцевого самоврядування, та будівельно- технічним нормам забудови міста в незаконних інтересах підприємця ОСОБА_12 дозволив розмістити на постійній основі 11 торгових кіосків навпроти магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що належить ТОВ «Іюль-норд», під приводом сезонної торгівлі. В наслідок цього незаконного дозволу підприємцем ОСОБА_12 , замість тимчасових, допустимих для короткочасної сезонної торгівлі столів з навісами, були встановлені цілорічно діючі
торгові кіоски, на встановлення яких необхідне рішення міської ради у відповідність з ч. 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Методичних рекомендацій щодо встановлення порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності», затверджених наказом №296 від 04.09.2006 року Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України. При цьому підприємець ОСОБА_12 повинен був укласти договір оренди земельних ділянок під своїми кіосками та сплачувати до міського бюджету орендну плату. Незаконним рішенням Іллічівського районного суду м. в Маріуполі від 23.09.2010 року на вказані самочинно зведені побудови площею 70,7 кв. м., було визнано право власності за підприємцем ОСОБА_13 . Тільки 22.01.2011 р. підприємцем ОСОБА_13 був укладений договір з міськвиконкомом на оренду землі під зазначені кіоски, загальною площею 130 м. кв, У відповідність з п. 4.3 даного договору річна орендна плата за землю становить 5% від грошової оцінки землі. Вважала, що з жовтня 2007 р. по листопад 2011 p., підприємці Доманови, за використання з дозволу голови Іллічівської районної адміністрації ОСОБА_9 землі Маріупольської громади за адресою АДРЕСА_1 не сплатили до міського бюджету 25110,8 грн.
За результатами розгляду даної скарги 08 травня 2015 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі заявниця просить ухвалу слідчого судді та постанову слідчого СВ Маріупольського управління ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_8 від 09.04.2015 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_9 скасувати, матеріали провадження повернути прокурору Жовтневого району м. Маріуполя для продовження досудового розслідування.
Окрім обставин, наведених у скарзі до суду, вказує, що слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні її скарги, безпідставно не бере до уваги відповідь Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області від 15.05.2012 р. та не бере її як суттєвий доказ на підтвердження вини ОСОБА_9 , оскільки ці тимчасові торгові об'єкти фактично є малими архітектурними формами, які ОСОБА_14 незаконно використовував для ведення підприємницької діяльності на постійній основі без отримання правозастосовних документів на землю під їх розміщення.
Також, заявниця зазначає, що торгові об'єкти ОСОБА_14 функціонували протягом 5 років, до 22.11.2011 р., що підтверджується відповіддю Головного управління архітектури та містобудування на ім'я директора ТОВ «Іюль Норд» та договором, укладеним між підприємцем ОСОБА_14 з Маріупольською міською радою на оренду землі під кіоски, загальною площею 130 кв.м. З урахуванням викладеного, протягом 5 років ОСОБА_14 за використання землі Маріупольської громади не сплачено на рахунок державного бюджету суму в розмірі 25 110, 80 грн., що свідчить про заінтересованість голови Іллічівської райадміністрації в даній ситуації.
На думку заявниці, з наведеного виходить, що ОСОБА_9 , зловживав своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_14 , незаконно виділивши йому земельну ділянку розміром 130 кв.м. під видом тимчасового встановлення сезонних павільйонів, які використовувались протягом 5 років без належного оформлення правозастосовних документів, заподіяв тим суттєву шкоду суспільним інтересам міської громади на суму 25 110, 80 грн.
Вислухавши доповідача, заявницю ОСОБА_7 , яка підтримала свою скаргу в повному обсязі, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити ухвалу слідчого судді без зміни, вивчивши апеляційні доводи та судове провадження по скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Об'єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч.1 КК України передбачає прямий умисел службової особи, спрямований на зловживання владою або службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної чи юридичної особи, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.
З матеріалів справи виходить, що як заявницею ОСОБА_7 в заявах та скаргах не зазначено, так і органами досудового слідства не встановлено будь-яких рішень або розпоряджень, виданих ОСОБА_9 , як головою Іллічівської райадміністрації м. Маріуполя, складених особисто або колегіально у підтвердження обставин, наведених заявницею про дозвіл посадових осіб Іллічівської райадміністрації у 2007 році підприємцю ОСОБА_12 на розміщення на постійній основі 11 торгових кіосків пр.-т Металургів б. 174 в Іллічівському районі м. Маріуполя та про отримання ОСОБА_9 або іншими посадовими особами неправомірної вигоди за вчинення цих дій в інтересах інших осіб. Навпаки, з рішення Іллічівського райсуду м. Маріуполя від 23 вересня 2010 року вбачається, що торгові павільони були побудовані в 2007 році самочинно без будь-яких дозволів. З наведеного виходить, що в діях посадової особи ОСОБА_9 не міститься ознак об' єктивної сторони складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 364 ч.1 КК України.
Всі ці обставини були предметом ретельної перевірки слідчим суддею, їм була дана належна правова оцінка в ухвалі від 08 травня 2015 року та прийнято обґрунтоване рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає такою, що відповідає вимогам закону і постанову слідчого від 09 квітня 2015 року про закриття кримінального провадження за заявою ОСОБА_7 .
Інших обставин, які не були досліджені слідчим суддею під час розгляду скарги або могли б вплинути на постановлення по скарзі заявниці іншого процесуального рішення, апеляційна скарга не містить, тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 405,407, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого райсуду м. Маріуполя від 08 травня 2015 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого слідчого відділу Маріупольського управління ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_8 від 09.04.2015 року про закриття кримінального провадження за № 12014050800002046, внесеного до ЄРДР 08.08.2014 року за відсутністю в діях ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України - залишити без зміни.
Судді: