10 червня 2015 року Справа № 876/4424/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря Андрушківа І.Я.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Лавріва В.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 12 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про перерахунок та індексацію пенсії, стягнення моральної шкоди,-
У квітні 2011 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області (далі - відповідач) про зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії починаючи з 01.06.2008 року із заробітної плати за 24 місяці (тобто із заробітної плати з якої було обчислено пенсію; застосувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік; зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити індексацію на виплачені суми та які мають бути виплачені; стягнути моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 12 січня 2011 року позов задоволено частково. В позовних вимогах про перерахунок пенсії з 01.06.2008 року по 23.03.2010 року відмовлено у зв'язку із пропуском строку звернення до суду. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 24.03.2010 року відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із заробітної плати, з якої позивачу була оплачена пенсія. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року постанову Сокальського районного суду Львівської області від 12 січня 2011 року у справі № 2а-12/11 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Позовні вимоги в частині перерахунку пенсії за період з 01.06.2008 року по 23.03.2010 року включно залишено без розгляду. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області щодо проведення перерахунку пенсії позивачу починаючи з 24.03.2010 року відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2006 рік. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі Львівської області здійснити перерахунок пенсії позивачу, починаючи з 24.03.2010 року відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.03.2015 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Сокальського районного суду Львівської області від 12 січня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Сокальського районного суду Львівської області від 12 січня 2011 року залишити без змін.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли щодо здійснення перерахунку пенсії та застосування показника середньої заробітної плати відповідно статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Судом встановлено, що позивач з 24 березня 1992 року отримує пільгову пенсію за віком по Списку №1.
Розмір пенсії позивача з 01.01.2004 року обчислено із загального трудового стажу 43 роки 0 місяців 03 дні, з них пільгового - 42 роки 03 місяці 21 день. При цьому враховано середньомісячний заробіток за період з 01.11.1992 року по 31.10.1994 року (осучаснений заробіток - 1387,33 грн, індивідуальний коефіцієнт за 4,52709, застосовано середньомісячний заробіток по народному господарству 306,45 грн, коефіцієнт трудового стажу - 0,85000). Таким чином, визначено розмір пенсії 1179,23 грн. (306.45 х 4.52709 = 1387.33 грн. х 0,85000).
На підставі заяви позивача від 04.06.2008 року відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01.06.2008 року , виходячи із коефіцієнту стажу 0,85, середньомісячного заробітку 4204,81 грн., коефіцієнту заробітку - 4,52709 та середньої заробітної плати за 2006 рік - 928,81 грн..
З врахуванням таких же показників та на підставі заяви позивача від 14.07.2010 року відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01.07.2010 року.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною четвертою статті 42 Закону № 1058 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).
За змістом частини першої статті 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слова "за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року" означають, що враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + КзN); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, у наведеній формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками є (Ск : К).
За таких обставин позивач мав право на вибір методу обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії і на вибір періоду трудової діяльності, за які отримувана ним заробітна плата може використовуватись для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, а тому дії відповідача при неврахуванні для перерахунку пенсії заробітної плати (доходу) з якого було обчислено пенсію, тобто за 24 місяці після призначення пенсії з 31.11.1992 року по 31.10.1994 року з коефіцієнтом заробітної плати 4,527 є неправомірними.
Зі змісту частини четвертої статті 42 Закону № 1058 вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058 цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Таку правову позицію висловив у постанові Верховний суд України від 21.03.2012 року у справі № 21-449а11.
У Законі України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» була записана правова норма про те, що з 1 січня 2008 року пенсії громадянам будуть перераховані з урахуванням показника середньої заробітної плати в державі за 2006 рік - 928,81 грн., замість показника середнього заробітку в державі за 2002 рік - 306,45 грн.
Оскільки середня заробітна плата (дохід) в Україні використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини другої Закону № 1058 і є величиною постійною, не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Таким чином, колегія суддів приходить до думки про помилковість висновків суду щодо необхідності застосування показників середньої заробітної плати по Україні за 2009 та 2007 роки та правомірність дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії позивачу з врахуванням показника середньої заробітної плати за 2006 рік.
Щодо відшкодування моральної шкоди, то апеляційний суд зазначає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення вимог про стягнення 10000 грн. моральної шкоди.
Вимога про виплату індексації задоволенню не підлягає, оскільки законодавством не передбачено виплату такої за невчасно виплачену пенсію.
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст. 100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що в частині позовних вимог позивача про перерахунок та виплату пенсії за період з 01.06.2008 року по 23.03.2010 року включно - залишити без розгляду.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення апеляційної скарги з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст.195,197,198,202,205,207,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області задовольнити частково.
Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 12 січня 2011 року у справі № 2а-12/11 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Адміністративний позов в частині позовних вимог про перерахунок та виплату пенсії за період з 01.06.2008 року по 23.03.2010 року включно - залишити без розгляду.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 24.03.2010 року відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із заробітної плати (доходу) з якого було обчислено пенсію, тобто за 24 місяці після призначення пенсії з 31.11.1992 року по 13.10.1994 року з коефіцієнтом по заробітній платі 4,527.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула
Постанова в повному обсязі складена 10 червня 2015 року.