27 травня 2015 року Справа № 876/5210/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В.,Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.05.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області про зобов'язання вчинити певні дії на захист порушених прав, -
29.04.2014 року позивач звернулася до суду із вищезазначеним позовом та просила зобов'язати Управління ПФУ в м. Ковелі та Ковельському районі привести у відповідність до норм законодавства розмір пенсії, провівши перерахунок та виплату пенсії, я державному службовцю, з дня її призначення (18 червня 2010 року) з урахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок) включаючи суми матеріальної допомоги, індексації та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії згідно до норм чинного законодавства,залишивши базовий місяць для індексації пенсійної виплати- липень 2011 року. Також, позивач просила поновити пропущений строк звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що для призначення пенсії до УПФ в м. Ковелі та Ковельському районі нею була подана довідка про заробітну плату з місця роботи - Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області, за 24 календарні місяці роботи - №47/05-038 від 09 липня 2010 року. Проте, при визначенні розміру пенсії відповідач не врахував до складу заробітної плати для обчислення їй пенсії інші виплати, а саме суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди державним службовцям, а також індексації заробітної плати, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове соціальне страхування.
Позивач вважає протиправним та таким, що суперечить Конституції та законам України вилучення зі складу заробітної плати при призначенні пенсії державного службовця матеріальної допомоги, грошової винагороди за вислугу років та індексації.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.04.2014р. у справі №159/2710/14-а адміністративний позов ОСОБА_2 з 18.06.2010 року по 28.10.2013 року залишено без розгляду.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.05.2014 року позов задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ковель та Ковельському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, як державному службовцю, з урахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески, включаючи суми матеріальної допомоги, індексації заробітної плати та інші фактично отримані суми, як складові заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії згідно норм чинного законодавства, починаючи з 29 жовтня 2013 року, та виплатити недоотримані кошти, в зв'язку з проведеним перерахунком.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ковель та Ковельському районі при нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 пенсії, як державному службовцю, врахувати в складі заробітної плати для призначення пенсії суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Не погодившись із постановою суду Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області подано апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в м. Ковелі та Ковельському районі та з 18 червня 2010 року отримує пенсію на підставі Закону України «Про державну службу». До виходу на пенсію працювала на посаді начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області.
11 квітня 2014 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі із заявою про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням складових заробітної плати матеріальної допомоги, індексації доходів та інших отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких нараховувались страхові внески.
Листом Управління ПФУ в м. Ковелі та Ковельському за №3255/02-10-22 від 24.04.2014 року відповідач відмовив позивачеві у перерахунку пенсії та зазначив, що з 01.07.2011 року, згідно її заяви від 08.07.2011 року, було перераховано пенсію із заробітної плати з врахуванням виплат за 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією, призначено пенсію в розмірі 86% суми посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених Законом «Про державну службу».
Згідно довідки Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області №27/05-22 від 11 квітня 2014 року про складові заробітної плати (за 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», до складових заробітної плати позивача з яких справлялись страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування входили інші виплати, що складались з: матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації доходів.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на момент виходу на пенсію позивача до складових його заробітної плати з яких справлялись страхові внески входили: посадовий оклад, ранг, винагорода за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань і індексація доходів, однак матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань і індексація доходів не були враховані при нарахуванні пенсії позивачеві.
Вирішуючи даний спір, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного
За змістом ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII (далі - Закон №3723-XII), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24.03.1995р. №108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 05.11.1991р. №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до вимог частини першої статті 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 03.06.2014р. у справі №21-134а14.
Відповідно до вимог ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.05.2014 року у справі № 159/2710/14-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль