04 червня 2015 р. Справа № 876/738/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2014 року у адміністративній справі №599/1783/14-а, 2-а/599/94/14 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області про зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області про визнання дій по відмові призначити пенсію на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку та зобов'язання призначити пенсію.
Постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2014 року позов задоволено. Визнано рішення комісії Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області по розгляду питань, пов'язаних із призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 24.07.2014 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, як полірувальнику скла та скловиробів неправомірним. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком, як полірувальнику скла та скловиробів з 10.06.2014 року.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Крім того, п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №637від 12.08.1993р. основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як встановлено судом першої інстанції та видно з трудової книжки й матеріалів справи ОСОБА_1 з 01.11.1987 року по 02.02.2000 року працював в колгоспі ім. «Леніна» в дзеркальному цеху полірувальником скла і скловиробів. З 08.02.2000 року по 12.06.2003 року працював в ПАП «Озерна» в дзеркальному цеху полірувальником скла і скловиробів. Звільнений з роботи за власним бажанням.
10.06.2014 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, проте йому було відмовлено, мотивуючи це тим, що первинними документами не підтверджено необхідний стаж роботи на пільгових умовах.
Згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», списками №2 передбачено посаду полірувальника скла і скловиробів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем було надано суду трудову книжку, яка є, у відповідності до вимог п. 1 Порядку ведення трудових книжок, основним документом, що підтверджує трудовий стаж, з якої видно, що він з 01.11.1987 року по 02.02.2000 року працював в колгоспі ім. «Леніна» в дзеркальному цеху полірувальником скла і скловиробів та з 08.02.2000 року по 12.03.2003 року працював в ПАП «Озерна» в дзеркальному цеху полірувальником скла і скловиробів. Вказані докази, належним чином завірені посадовими особами колгоспу та ПАП «Озерна».
Згідно довідкою, виданою Озернянською сільською радою за №53 від 03.09.2013р. засвідчено факт того, що ОСОБА_1 дійсно працював полірувальником скла і скловиробів з 01.11.1987 року по 29.02.2000 року.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області - залишити без задоволення, а постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2014 року у адміністративній справі №599/1783/14-а, 2-а/599/94/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
В.М. Каралюс