04 червня 2015 року Справа № 876/8352/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючого судді - Каралюса В.М.,
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М..,
за участі секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,
та за участі осіб:
від позивача - Саюк С.П.,
від відповідача - Лінинської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Укр-Петроль» на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 31 липня 2014 року у справі №459/2850/13-а за позовом приватного підприємства «Укр-Петроль» до Червоноградської міської ради Львівської області про часткове визнання протиправним та скасування рішення, -
В червні 2013 року позивач приватне підприємство «Укр-Петроль» звернувся до суду з адміністративним позовом до Червоноградської міської ради Львівської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 14.03.2013 року № 400 вісімнадцятої сесії шостого скликання Червоноградської міської ради Львівської області «Про продовження терміну оренди земельних ділянок» в частині встановлення для позивача річної орендної плати: за земельну ділянку, площею 0,0159 га, на вул. Львівській, 26 у розмірі 12% від її грошової оцінки та за земельну ділянку, площею 0,0759 га, на вул. Львівській, 26 «а» у розмірі 12% від її грошової оцінки; визнати відсутність повноважень у відповідача в частині щодо перегляду та встановлення за його ініціативою, односторонньо, без погодження з позивачем орендної плати за зазначені земельні ділянки на рівні 12% від нормативної грошової оцінки землі.
Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 31 липня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, просить таку скасувати і прийняти нову, якою заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідач збільшив відсоток орендної плати за земельні ділянки в порушення ч. 1 ст. 286 ГК України, ст. 21 Закону України «Про оренду землі» в односторонньому порядку, без повідомлення позивача, з порушенням встановленої процедури.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з п.п. 1, 2, 8, 9 договору оренди земельної ділянки від 13.08.2007 року, зареєстрованого у Червоноградському міському відділі Львівської регіональної філії центру державного земельного кадастру 27.12.2007 року за № 040744700212, відповідач (орендодавець) надав позивачеві (орендарю) земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування автозаправної станції, яка знаходиться в м. Червонограді на вул. Львівській, 26 «а», площею 0,0759 га, строком на 5 років з дня державної реєстрації договору оренди землі. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці (60 календарних днів) до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. Сторони погодили орендну плату у грошовому вигляді у розмірі 5 відсотків нормативної грошової оцінки землі, що становить 4503,53 грн. в рік. Зміни до існуючого договору оренди вносяться додатком.
Додатком до цього договору оренди земельної ділянки від 18.02.2010 року сторони погодили нормативну грошову оцінку землі у сумі 5630,26 грн. в рік. При цьому розмір орендної плати не змінено.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 13.08.2007 року, зареєстрованого у Червоноградському міському відділі Львівської регіональної філії центру державного земельного кадастру 27.12.2007 року за № 040744700211, відповідач (орендодавець) надав позивачеві (орендарю) земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування трансформаторної підстанції, яка знаходиться в м. Червонограді на вул. Львівській, 26, площею 0,0159 га, строком на 5 років з дня державної реєстрації договору оренди землі. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці (60 календарних днів) до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. Сторони погодили орендну плату у грошовому вигляді у розмірі 8 відсотків нормативної грошової оцінки землі, що становить 4503,53 грн. в рік. Зміни до існуючого договору оренди вносяться додатком (п.п. 1, 2, 8, 9 договору).
Додатком до цього договору оренди земельної ділянки від 08.10.2010 року сторони погодили нормативну грошову оцінку землі у сумі 5630,26 грн. в рік. При цьому розмір орендної плати не змінено.
27.12.2012 року строки дії договорів оренди земельних ділянок від 13.08.2007 року №№ 040744700212 та 040744700211 закінчилися.
Відповідно до ч.ч. 1-9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
З матеріалів справи вбачається, що додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок №№ 040744700212 та 040744700211 від 13.08.2007 року про їх поновлення, незважаючи на те, що орендар продовжує користуватися зазначеними земельними ділянками після закінчення строків дії договорів оренди земельних ділянок, у визначений законом строк укладені не були.
Так як укладання таких додаткових угод відповідно до ч. 8 ст. 33 Закону про оренду землі є обов'язковим, невиконання цього обов'язку сторонами свідчить про припинення цих договорів оренди землі на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 31 цього Закону - у зв'язку із закінченням строку, на який їх було укладено, із застосування наслідків припинення у вигляді повернення орендодавцеві земельних ділянок на умовах, визначених договором, згідно з ч. 1 ст. 34 зазначеного Закону, п. 21 договору оренди земельної ділянки № 040744700212 від 13.08.2007 року.
Щодо оспорюваної частини рішення відповідача від 14.03.2013 року № 400 «Про продовження терміну оренди земельних ділянок», згідно з якою вирішено продовжити позивачеві на 3 роки з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки терміни короткострокової оренди земельних ділянок: на вул. Львівській, 26, площею 0,0159 га, для обслуговування трансформаторної підстанції, зі встановленням річної орендної плати за земельну ділянку у розмірі 12% від її нормативної грошової оцінки; на вул. Львівській, 26, площею 0,0759, для обслуговування автозаправної станції, зі встановленням річної орендної плати за земельну ділянку у розмірі 12% від її нормативної грошової оцінки, та підстав її оспорення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.
В силу абз. 1 п. 288.1, п.п. 288.2, 288.3, 288.4 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду; розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Оскільки договори оренди земельних ділянок №№ 040744700212 та 040744700211 від 13.08.2007 року припинені у зв'язку із закінченням строку, на який їх було укладено, нові договори оренди зазначених земельних ділянок між сторонами укладено не було, та враховуючи те, що відносини оренди землі лише на підставі волевиявлення однієї зі сторін, зокрема, за рішенням міської ради, виникнути не можуть, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що на підставі п. 1 рішення відповідача від 14.03.2013 року № 400 відносини оренди між сторонами не виникли, позивач не набув статусу орендаря, а отже, спірна частина рішення для нього не носить обов'язкового характеру та не порушує його прав та законних інтересів.
Щодо розміру орендної плати, то відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання, а відповідно до п. 34 ст. 26 цього Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Згідно з пп. «б» пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Оскільки пропонований позивачеві розмір орендної плати, ухвалений на пленарному засідання ради, відповідає вимогам закону, спірна частина рішення від 14.03.2013 року № 400 прийнята у межах повноважень відповідача, визначених Конституцією та законами України, а згідно з ч. 10 ст. 59 Закону № 280/97-ВР незаконними в судовому порядку визнаються лише ті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які не відповідають Конституції або законам України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання п. 1 рішення від 14.03.2013 року № 400 протиправним та його скасування.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та у задоволенні таких необхідно відмовити.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Укр-Петроль» залишити без задоволення, а постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 31 липня 2014 року у справі №459/2850/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська
повний текст ухвали виготовлений 09.06.2015