25 травня 2015 року Справа № 98323/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Левицької Н.Г.,Сапіги В.П.
за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі - ГУПФУ у Львівській області) звернулося до суду з адміністративний позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2011 року ВП №30316150.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що виконавче провадження відкрите з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року в задоволенні позову відмовлено. Суд виходив із того, що твердження позивача про те, що ГУПФУ у Львівській області є не територіальним, а регіональним підрозділом не змінює правового статусу юридичної особи. З огляду на Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5, позивач є саме таким територіальним підрозділом у Львівській області центрального органу державної влади Пенсійного фонду України, безпосередньо йому підпорядковане, відтак має виконувати судове рішення, на основі якого видано виконавчий лист. Позивачем не наведено доказів в контексті ст. 259 КАС України.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.
Покликання маються на те, що у виконавчому листі відсутні дата прийняття та номер судового рішення, а також ідентифікаційний код боржника і стягувача. У разі невідповідності виконавчого документу вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Також ГУПФУ у Львівській області,як юридична особа є територіальним органом центрального органу виконавчої влади Пенсійного фонду України, а не територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади, як визначає ст.21 вказаного Закону, відтак виконавче провадження не підвідомче відповідачу.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її частково аргументованою.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.12.2011 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову ВП №30316150 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Старосамбірського районного суду Львівської області №2-а-858/2011 від 14.11.2011 року про зобов'язання Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 20.03.2010 року по 22.07.2011 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та вже визначених сум і негайно виконати постанову суду в межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно з частинами першою, другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими:
1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;
2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Пунктом 1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5, встановлено, що головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюють систему органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним підрозділом центрального органу державної влади, а відтак виконавче провадження по вищенаведеному виконавчому листу підвідомче відповідачу.
Вказана позиція відповідає судовій практиці касаційного суду з подібних правовідносин та між тими ж сторонами, зокрема (судові рішення ВАСУ від 11.09.2014 року №К/800/22268/14 та від 28.01.2015 року №К/9991/76524/11) і відповідно суперечить судовим рішенням ЛААС наданих в ході апеляційного розгляду представником позивача.
З приводу надуманих недоліків у виконавчому листі, наведених стороною позивача, то ст. 259 КАС України передбачає право стягувача та боржника (сторін виконавчого провадження) звернутися до суду, який видав виконавчий лист з відповідною заявою про виправлення помилки у виконавчому листі або ж визнання його таким, що не відповідає дійсності. Так, ч. 2 ст.259 КАС України передбачає, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Проте, позивачем не подано суду будь-яких доказів щодо його звернення до суду в порядку ст.259 КАС України із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
В ході розгляду справи стороною позивача подано копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2012 року в підтвердження доводів позову. Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що у виконавчому листі №2-а-858/2011 від 14.11.2011 року боржником зазначено управління Пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Однак, таке є структурним підрозділом ГУПФУ у Львівській області, та не є юридичною особою. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. Разом з тим, державний виконавець не наділений правом самостійно визначати боржника, так як такий визначається судовим рішенням, а в ході виконання зазначена обставина з'ясована та цілком підставно і у межах наданих повноважень прийнята вказана постанова.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність заявлених вимог, однак відповідно до ч.6 ст.181 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист. Тому даний адміністративний позов повинен був розглядати Старосамбірський районний суд Львівської області як адміністративний суд, що видав виконавчий лист по справі.
За таких обставин, проаналізувавши вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги частково являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до розгляду і вирішення справи неповноважним судом.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволити частково.
Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року по справі № 2а-14658/11/1370 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга
Повний текст виготовлено 29.05.2015 року.