04 червня 2015 року Справа № 876/5573/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області на постанову Бродівського районного суду Львівської області від 13.05.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області про зобов'язання до вчинення дій, -
10.03.2015 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області (надалі - відповідач, УПФУ) про зобов'язання до вчинення дій.
Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 13.05.2015 року позов задоволено. Зобов'язано Управління ПФУ провести перерахунок пенсії позивачу з 29 грудня 2014 року, включивши до середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, грошову винагороду за безперервну працю, суми індексації заробітної плати.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Позивач та Відповідач оскаржили його в апеляційному порядку.
При цьому Позивач зазначає, що суд безпідставно дійшов висновку про необхідність перерахунку пенсії з дня звернення до пенсійного органу з відповідною заявою, а не з часу призначення пенсії. Тому просить змінити в оскаржуваній постанові дату перерахунку пенсії.
Відповідач посилається на те, що згідно чинного законодавства виплати, які зобов'язав суд включити до заробітку для обчислення пенсії, не повинні враховуватися при обрахунку пенсії держслужбовцям. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що Позивач звернулася до суду з порушенням передбаченого законом строку. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
Справа розглядалася в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 27.01.2011 року отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про державну службу».
При призначенні пенсії не враховано до заробітку для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, грошову винагороду за безперервну працю, суми індексації заробітної плати.
До виходу на пенсію Позивач працювала начальником відділу взаємодії з працедавцями Бродівського районного центру зайнятості.
При призначенні пенсії Позивачем було надано Відповідачу довідку, в якій не були зазначені суми отриманих Позивачем індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за безперервну працю, з яких Позивачем були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду.
Тому зазначені суми Відповідачем при призначенні ОСОБА_1 пенсії не були включені до розрахунку заробітку, з якого визначається пенсія.
Отримавши нову довідку, в якій були зазначені вказані вище суми, 29.12.2014 року Позивач звернулася до Відповідача з проханням провести перерахунок розміру пенсії, включивши ці суми до розрахунку пенсії.
Відповідач надав позивачу на її заяву відповідь від 13.01.2015 року № 114/03, згідно якої підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії.
Відповідачем при розрахунку пенсії не враховано матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати, грошову винагороду за безперервну працю, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок.
Згідно ч. 6 ст. 33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям можуть встановлюватись надбавки за високі досягнення в праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога.
Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про державну службу» передбачено виплату державним службовцям допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки.
У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану роботу. Ст. 2 даного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
З довідки Бродівського районного центру зайнятості від 26.12.2014 року № 3044/06 вбачається, що позивачка на протязі 2009-2010 років отримувала матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати, грошову винагороду, з яких були сплачені соціальні внески.
Аналіз наведених обставин справи та законодавчих норм дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, грошова винагорода за безперервну працю входили до системи оплати праці державного службовця.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплат праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати.
Закон України «Про оплату праці» та Закон України «Про державну службу» є загальними по відношенні до даних правовідносин, в той час як перевагу мають спеціальні норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В своїй постанові від 20 лютого 2012 року Верховний Суд України, усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає неправильними висновки суду про те, що оскільки матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не включається до складу заробітної плати державного службовця, то вона не враховується при обчисленні розміру його пенсії.
Частиною 1 статті 244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, є обов'язковими для всіх судів України.
Згідно із ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї документів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
На думку Відповідача Позивачем пропущено передбачений законом строк звернення до суду.
Позивач звернулася до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії 29.12.2014 року. Відповідач відмовив в перерахунку пенсії Позивачу листом від 13.01.2015 року. Звернення Позивача до суду датоване 10.03.2015 року.
Отже, з врахуванням обставин справи, перерахунок пенсії Позивача пенсійний орган міг здійснити тільки з 29.12.2014 року, оскільки до цієї дати Позивач не зверталася з приводу перерахунку і у Відповідача не було ніяких даних про наявність підстав для такого перерахунку.
Відмовивши в такому перерахунку, Відповідач порушив передбачене законом право Позивача на перерахунок пенсії.
Тому захист цього порушеного права має бути здійснений з 29.12.2014 року.
Доводи Відповідача про пропуск Позивачем передбаченого законом строку звернення до суду безпідставні, тому що звернення до суду нею здійснено в межах строків, визначених ст.. 99 КАС України.
Разом з тим, з врахуванням вищевикладеного обґрунтування, є безпідставними доводи Позивача про необхідність здійснити перерахунок пенсії з часу її призначення.
При цьому суд першої інстанції, дійшовши правильного висновку про необхідність зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок пенсії Позивача з 29.12.2014 року, не прийняв ніякого рішення щодо позовних вимог поза цією датою.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що у вимогах про перерахунок пенсії за період до 29.12.2014 року слід відмовити.
Крім того, вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права позивача, суд апеляційної інстанції вважає, що таким способом має бути визнання неправомірними дій Відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії Позивачу з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди за безперервну працю та зобов'язання Відповідача здійснити такий перерахунок та виплату пенсії з 29.12.2014 року.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198 ч. 1 п. 3, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 КАС України, суд -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області задовольнити частково.
Постанову Бродівського районного суду Львівської області від 13 травня 2015 року в адміністративній справі № 439/401/15-а скасувати.
Винести нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку з 29.12.2014 року раніше призначеної пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди за безперервну працю при призначенні пенсії державного службовця.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області з 29.12.2014 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, включивши в місячний розрахунок заробітної плати для призначення пенсії державного службовця суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди за безперервну працю, з врахуванням проведених виплат.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.С. Затолочний
Судді В.М. Каралюс
З.М. Матковська