25 травня 2015 року Справа № 128142/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області на постанову Локачинського районного суду Волинської області від 27 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та визнання факту наявності трудового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах,-
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області ( далі УПФУ в Локачинському районі) про визнання дій неправомірними та визнання факту наявності трудового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що рішення комісії УПФУ в Локачинському районі про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю пільгового стажу є неправомірним.
Постановою Локачинського районного суду Волинської області від 27 червня 2012 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив з того, що робота на посаді електрозварювальника та майстра підтверджується трудовою книжкою та поясненнями свідка. З приводу відсутності атестації робочого місця, то відповідальність несе керівник, а не працівник.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням стороною відповідача було подано апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Покликання маються на те, що пенсійним органом відмовлено в призначенні пільгової пенсії у зв'язку із відсутністю пільгового стажу роботи. Атестація на підприємстві, де працював позивач вперше проведена 20.05.2004 року. Робоче місце майстра взагалі неатестувалось. Щодо стажу електрогазозварювальника, то не підтверджується документально, а свідок не працював в період, який бажає підтвердити позивач.
У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її аргументованою.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 01.09.1986 року позивач прийнятий на роботу в Локачинський ХРУ-7 треста «Волиньагроспецмонтаж» електрогазозварювальником 5 розряду. Відповідно до наказу №1237 від 04.11.1991 року Локачинський ХРУ-7 було перейменовано в Локачинську СПМК-7. На посаді електрогазозварювальника він працював до 29 травня 1995 року.
Відповідно до наказу №7 від 29.05.1995 року ОСОБА_1 було переведено на посаду майстра Локачинської СПМК - 7, яка згідно з наказом №439 від 07.06.1996 року була перейменована у ВАТ Локачинське СПМК-7.
17.12.2004 року він був звільнений з даної організації за власним бажанням. Таким чином, у період з 1 вересня 1986 року по 17 грудня 2004 року - 18 років 3 місяці і 17 днів він працював на посаді електрогазозварювальника і майстра. Його загальний стаж роботи становить 28 років, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1.
У квітні 2012 року він звернувся із заявою до управління ПФУ у Локачинському районі про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, йому було відмовлено у зв'язку із відсутністю пільгового стажу роботи.
Суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про неправомірність такої відмови.
Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним КМУ, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (далі - Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09. 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Як вбачається з матеріалів справи, атестація робочих місць у ВАТ «Локачинська СПМК-7» була проведена один раз, що підтверджується наказом від 20.05.2004 року №12 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» (а.с.50). Робоче місце майстра взагалі не атестувалося і не було включене в перелік робочих місць, які підлягають атестації. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність відмови пенсійного органу у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії.
Вищевикладена правова позиція суду апеляційної інстанції відповідає судовій практиці Верховного Суду України (постанова від 25.11.2014 року та від 10.09.2013 року), яка з урахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.
За таких обставин, проаналізувавши вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області задоволити, скасувати постанову Локачинського районного суду Волинської області від 27 червня 2012 року по справі № 0307/457/2012 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та визнання факту наявності трудового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга