03 червня 2015 року Справа № 876/11516/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області на постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 01.12.2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області про визнання протиправними дій та зобов»язання до перерахунку пенсії,
20.11.2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання до перерахунку пенсії.
Позивач просила визнати незаконними дії відповідача та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області здійснити перерахунок та виплату її пенсії з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати до складових заробітної плати, що враховуються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» .
Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 01.12.2014 року відмовлено в задоволенні позову за період 28.09.2011 року по 20.05.2014 року у зв»язку з пропуском строку звернення до суду з даним позовом. В решті позовні вимоги задоволено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області, яке, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апелянт вважає, що виплати, які просить врахувати при обчислення пенсії позивачка, не включаються у структуру заробітної плати, з якої визначається розмір пенсії державного службовця. Тому при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 обґрунтовано не були враховані ці виплати.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 28.09.2011 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області та отримує пенсію, призначену відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».
Згідно довідок Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості від 28.09.2011 року за № 08-25/1452 та № 08-25/1454, ОСОБА_1 отримувала матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, а також її були нараховані суми індексації заробітної плати. На вказані виплати були нараховані та сплачені страхові внески та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У вересні 2014 року звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області щодо перерахунку пенсії з врахуванням зазначених довідок працедавця про складові заробітної плати державного службовця, що подаються для перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням інших виплат (матеріальні допомоги, індексація заробітної плати).
Листом 28.09.2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області позивач отримала повідомлення про відмову у проведенні перерахунку пенсії № 196/П-02 від 25.09.2014 року, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація на думку управління, не належать до інших надбавок, визначених Законом України «Про державну службу».
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті позивачці пенсії є неправомірними, оскільки виплати, які просить врахувати позивачка, є складовими заробітної плати та повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх частково правильними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 85 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У ч. 1 ст. 1 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, ст. 66 Закону України від 5.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно зобов'язав відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» із заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань індексації заробітної плати та інших виплат з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Однак, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як видно з матеріалів справи, позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулася з позовом лише 20.11.2014 року. Клопотань про поновлення строку звернення до суду позивачка не заявляла.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити в межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, тобто, починаючи з 20.05.2014 року.
Позовні вимоги за період з 28.09.2011 року по 19.05.2014 року включно слід залишити без розгляду відповідно до ст. 100 КАС України.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права в справах подібної категорії міститься у постановах Верховного Суду України від 3 червня 2014 року (№ 21-134а14), від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 6 листопада 2013 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13 відповідно).
Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області задовольнити частково.
Постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 01.12.2014 року в справі №154/3341/14-а скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), згідно з Довідками від 28.09.2011 року за № 08-25/1452 та № 08-25/1454.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії як державному службовцю, починаючи з 20.05.2014 року з розрахунку 85 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), згідно з Довідками від 28.09.2011 року за № 08-25/1452 та № 08-25/1454.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області про перерахунок та виплату пенсії за період з 28.09.2011 року по 19.05.2014 року включно залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції
Головуючий суддя В.П.Сапіга
Судді: І.М.Обрізко
Н.Г.Левицька