25 травня 2015 року Справа № 125635/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Левицької Н.Г.,Сапіги В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року по справі за позовом приватного підприємства «Галенерго» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Приватне підприємство «Галенерго» (далі - ПП «Галенерго») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №000230234 від 16.12.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог покликається на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, зазначає, що у підприємства були всі правові підстави для формування податкового кредиту у відповідності до вимог діючого законодавства за господарськими операціями із ПП «Сервіс доріг»та ПП «Версант». Також, посилається на неправомірність висновків відповідача щодо нікчемності правочинів із даними контрагентами. Зазначає, що придбання послуг, а саме підрядних робіт у ПП «Сервіс доріг» та товарів у ПП «Версант» підтверджуються відповідними видатковими та податковими накладними, платіжними документами, відомостями бухгалтерського обліку, доказами отримання таких послуг - договорами на виконання робіт, актами приймання виконаних підрядних робіт. Позивач також стверджував, що він не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання контрагентами своїх податкових обов'язків.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив з того, що спростовано висновки податкового органу щодо нікчемності договорів позивача з ПП «Сервіс доріг» та ПП «Версант», позаяк в матеріалах справи наявні договори, протокол угоди про договірну ціну на виконання монтажних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, податкові накладні, оборотну сальдову відомість, реєстри отриманих податкових накладних, ліцензія на здійснення будівельної діяльності, що стосується першого контрагента. Відносно ПП «Версант», то позивачем отримано електротехнічну продукцію. Крім того, контрагенти були зареєстровані в ЄДР та первинні документи не мали недоліків. Зміст укладених правочинів не суперечить актам цивільного законодавства.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Щодо взаємовідносин з ПП «Сервіс доріг», то покликання маються на те, що в податковому обліку вартість послуг в складі валових витрат ПП «Галенерго» не відображалась. Для здійснення господарської діяльності ПП «Сервіс доріг» не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів. В процесі перевірки використано інформацію отриману від СУ ГУМВС у Львівській області щодо розслідування кримінальної справи порушеної за фактом фіктивного підприємництва. В актах здачі-приймання робіт відсутній об'єктивний, кількісний аналіз, понесені витрати позивачем не оформлені відповідними документами.
Відносно правовідносин з ПП «Версант», то також використано інформацію по кримінальній справі. Вказане ПП за юридичною та фактичною адресами не знаходиться, не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів. З представлених видаткової та податкової накладних відсутні відомості щодо місця приймання - передачі товару, не надано документів по факту транспортування ТМІ.
У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її аргументованою.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Галенерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 06.12.2011 року №4489/23-209/34462266 (далі - акт перевірки). На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення №000230234 від 16.12.2011 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 63 145, 00 грн., в тому числі: основний платіж - 50 516, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції -12 629, 00 грн.
Підставою для прийняття відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення є його висновки про відсутність права у ПП «Галенерго» на віднесення задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 50 516, 00 грн. за операціями з придбання послуг у ПП «Сервіс доріг» на загальну суму 293 420, 40 (в т.ч. ПДВ в сумі 48 903, 40 грн. за травень - серпень 2010 року), та придбання товарів у ПП «Версант» на загальну суму 9 675, 58 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 1 612, 60 грн. за червень 2010 року) з тих підстав, що правочини з цими контрагентами позивача мають ознаки нікчемності.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», визначено загальне поняття та характеристика документу, на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формуються показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що надані документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій. Крім того, ДПІ не встановила порушень позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а недотримання контрагентами позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», надалі Закон № 168/97-ВР.
На думку колегії суддів надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:
неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
відсутність первинних документів обліку.
Таким чином, докази, на які послався суд першої інстанції на обґрунтування свого рішення, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.
Відтак, на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивачем ДПІ зазначила про відсутність первинних документів, які б містили відомості про господарські операції - не представлені. У зв'язку з цим, відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу валових витрат та податкового кредиту. Як встановлено з матеріалів справи, контрагенти позивача згідно актів перевірки ДПІ за юридичною та фактичною адресами не знаходяться, відсутня матеріально технічна база яка потрібна для здійснення господарських операцій на підставі яких сформовано податковий кредит, а саме: - відсутність власних офісних та виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, а також чисельність працівників у двох контрагентів позивача становить 1 людина.
У представлених до перевірки документах відсутні відомості щодо місця приймання-нередачі товару; ПП «Версант» відсутній технічний персонал для проведення фінансово-господарської діяльності, відсутні основні засоби, транспорті засоби; відсутні документи, що підтверджують факт вивантаження товару.
ПП «Галенерго» в ході проведення перевірки не надано документи, що стосуються факту транспортування товарів, отриманих від ПП «Версант».
За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи в частині задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова задоволити.
Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року по справі № 2а-14619/11/1370 та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог приватного підприємства «Галенерго» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова про скасування податкового повідомлення - рішення відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга