25 травня 2015 року Справа № 134806/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Левицької Н.Г.,Сапіги В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бирть» до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бирть» (далі по тексту позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області (далі по тексту відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082332/0/26/194 від 25 січня 2011 року та податкового повідомлення-рішення № 0000092332/0/29/197 від 25 січня 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення поза межами граничних строків прийняття податкових повідомлень-рішень, чим грубо порушені норми Конституції України та норми Податкового кодексу України. Підставою для прийняття відповідачем вказаних податкових повідомлення-рішень став взагалі невідомий позивачу (а фактично і неіснуючий) акт перевірки, що саме по собі доводить факт їх безпідставності. Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» позивачем було правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 563691 грн., які були використані при виконанні підприємством підрядних робіт. Так само, згідно Закону України «Про податок на додану вартість», товариством було віднесено до податкового кредиту 121238 грн. сплаченого при придбанні паливно-мастильних матеріалів податку на додану вартість. Необхідні документи первинного обліку та відповідні регістри були в повному обсязі надані посадовим особам відповідача для вивчення під час проведення перевірки, про що додатково наголошено у надісланому підприємством на адресу ДПІ у Тячівському районі листі від 05 січня 2011року (вих. № 1). Також є хибним і висновок перевірки щодо недодержання позивачем Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої Наказом Мінстату України і Мінтрансу України від 07 серпня 1996 року № 228/253 (далі - Інструкція № 1), оскільки рішення про реєстрацію даного нормативно-правового акту скасовано висновком Міністерства юстиції № 10/68 від 15.05.2006 року і 31.05.2006 року його виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів. Все вищевикладене свідчить про грубе порушення відповідачем вимог нормативно-правових актів щодо порядку проведення і оформлення результатів виїзної планової перевірки, порядку прийняття органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень, ігнорування норм Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», що в кінцевому результаті призвело до прийняття відповідачем 25 січня 2011 року безпідставних та протиправних податкових повідомлень-рішень № 0000082332/0/26/194 та № 0000092332/0/29/197.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив з того, що «Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» відпускання нафтопродуктів для автотранспортних засобів може здійснюватися зі складів та АЗС за укладеними договорами або водіями на АЗС за готівку. Обґрунтованість віднесення ПММ за готівку позивачем до складу валових витрат документально підтверджується чеками РРО та звітами про використання коштів наданих на відрядження або під звіт. Списання ПММ підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля, картами технологічного процесу розроблення лісосіки.
Крім того, з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб позивача вбачається, що дії останніх відповідають законодавству. Крім того, подібне підтверджує висновок судово-економічної експертизи. Також слід звернути увагу на те, що ППР прийняті на четвертий день після розгляду заперечень на акт, відтак відповідач вийшов за межі своїх повноважень.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та в задоволені позовних вимог відмовити.
Покликання маються на те, що ППР прийняті в строк, так як відповідь на заперечення направлено позивачу 20.01.2011 року, а не 19.01.2011 року (виходячи із квитанції). Занижено валовий дохід за II квартал 2010 року (реалізовано автомобіль) та за III квартал 2010 року (не включено кредиторську заборгованість). Крім того, позивачем за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року безпідставно не включено до показника у рядку 04.1 Декларацій, витрати на суму 563691 грн., які не підтвердженні первинними документами. Крім того, виходячи з даних по придбанню ПММ та реальності часу, ставиться під сумнів вказані операції, так як в період придбання, водій водночас перевозив людей. Також встановлено факт придбання ПММ, коли потреби в цьому не було та у вихідні дні.
У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 02 грудня 2010 року по 29 грудня 2010 року відповідачем було проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року. За результатами перевірки був складений відповідний акт за № 5-231/22085557, датований 10 січня 2010 року (Т. 1 а.с.а.с. 17-58).
25 січня 2011 року на підставі акту перевірки, як встановлено від 10 січня 2011 року за № 5/2332/22085557 було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000082332/0/26/194, яким донараховано податок на прибуток у сумі 143269 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 35817 грн. (Т. 1 а.с. 79). Також відповідачем на підставі акту перевірки від 10 січня 2011 року за № 5/2332/22085557, було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000092332/0/29/197, яке датоване 25 січня 2010 року, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 113588 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 25874 грн. (Т. 1 а.с. 80).
Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 31 січня 2011 року - заступник начальника СВ ПМ ДПА у Закарпатській області підполковник податкової міліції Глюдзик С.Т. відмовив в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, що передбачені статтями 212 та 191 КК України на підставі статті 6 пункту 2 КПК України. Зокрема було встановлено, що службові особи позивача у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включили до складу валових витрат вартість придбаних паливно-мастильних матеріалів, які були використані при виконанні підприємством підрядних робіт. Крім того, згідно Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем правомірно було включено до податкового кредиту суми сплаченого при придбанні паливно-мастильних матеріалів податку на додану вартість. Як придбання, так і подальше використання паливно-мастильних матеріалів повністю підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку підприємства, належним чином відображено по обліку. Таким чином, зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та донарахування податку на прибуток, згідно акту перевірки № 5-231/22085557 від 10 січня 2011 року, є хибним і базується на припущеннях (Т. 1 а.с.. 81, 82).
Таким чином податковий кредит позивача сформовано відповідно до вимог статті 7 пункту 7.5 підпункту 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість».
Висновок суду щодо правомірності дій позивача відповідає висновку № 1371 судово-економічної експертизи, яка була призначена Закарпатським окружним адміністративним судом відповідно до ухвали від 03 березня 2011 року (Т. 4 а.с. 99-100, Т.5 а.с. 150-169).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не спростовано наявності постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, де встановлено факти, які є предметом дослідження та висновку експертиз. Крім того, положення ч.2 ст. 71 КАС України передбачають, що адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що стороною відповідача не виконано.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року по справі № 2а-0770/586/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга