02 червня 2015 р. Справа № 876/2160/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Гудима Л.Я.
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 лютого 2015 року у справі №345/199/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання до вчинення дій,-
22 січня 2015 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (далі - УПФУ в м. Калуші та Калуському районі) про визнання незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1, пенсії за вислугою років як працівнику освіти та зобов»язати управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці м. Калуш, АДРЕСА_1, пенсію за вислугою років, як працівнику освіти, починаючи з 15.01.2015 року.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 лютого 2015 року позов задоволено. Визнано дії Управління пенсійного фонду України в місті Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, як працівнику освіти - протиправними. Зобов»язано Управління пенсійного фонду України в місті Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці м. Калуш, АДРЕСА_1, пенсію за вислугою років, як працівнику освіти, починаючи з 15.01.2015 року
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 лютого 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у відповідності з нормою ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних начальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше 25 років. До страхового стажу, що визначає право на виплату пенсії за вислугу років, враховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України від 06 січня 1996 року №397/21 та від 14 червня 2000 року №963. Розділом 1 «Освіта» вказаного вище Переліку передбачені, зокрема, учителі, викладачі у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах. Викладачі, які працюють у позашкільних навчальних закладах, до яких відноситься і позивач, вказаним Переліком передбачені.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду справи не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, зокрема трудовою книжкою серії НОМЕР_1, що ОСОБА_1 з 01.08.1988 року і по даний час працює на посаді викладача по класу скрипки в Калуській дитячій музичній школі, яка належить до позашкільних навчальних закладів.
Листами виданими управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі від 15.01.2015 року №17/С-15 та від 22.12.2014 року №454/С-15 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв»язку з тим, що згідно з статуту музичні школи відносяться до позашкільних навчальних закладів, а відповідно до переліку закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1993 року №909 в позашкільних навчальних закладах посада викладача не передбачена.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що робота позивача в період з 01.08.1988 року і по даний час в Калуській дитячій музичній школі на посаді викладача по класу скрипки зараховується до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років,оскільки з трудової крижки серії НОМЕР_1 слідує, що спеціальний стаж позивачки згідно записів в трудовій книжці становить понад 25 років.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
Згідно п. «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров»я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Право на отримання грошової допомоги при призначенні пенсії за віком мають особи, які мають право на призначення пенсії за вислугу років. У відповідності до п. «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров»я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, здійснюється згідно з окремими законодавчими актами через професійні та корпоративні фонди, які функціонують відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсійне забезпечення цих осіб здійснюється за нормами вказаного Закону при досягненні пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення», із збереженням діючого порядку їх фінансування.
Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ № 963 від 14.06.2000 року «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних робітників» до посад педагогічних робітників віднесена посада викладача всіх спеціальностей. Тобто, згідно з «Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, викладачі всіх спеціальностей є педагогічними працівниками.
На підставі п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою КМ України № 433 від 06.05.2001 року, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші) відносяться до позашкільних навчальних закладів.
Відповідно до статуту Калуської дитячої музичної школи, Калуська дитяча музична школа належить до системи позашкільної освіти, є початковою ланкою спеціалізованої мистецької освіти. Заклад заснований на комунальній формі власності і відповідно до п.2 ст.18 Закону України «Про освіту» має статус державного закладу освіти. Своїм дорученням Кабінет Міністрів України від 06.01.1995 року №397/21 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України, погодився поширити на викладачі музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугою років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909, без внесення змін до неї, про що було повідомлено Мінсоцзахист АР Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським управлінням соціального захисту населення листом Мінсоцзахисту України від 01.02.1995 року №01-3/133-02-2, тому, музичну школу, де працює позивач можна віднести до установ освіти.
Таким чином, комунальний початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад - Калуська дитяча музична школа, де позивач працювала викладачем, є позашкільним навчальним закладом. На підставі переліку закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМ України від 04.11.1993 року №909, робота на посадах викладачів в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх шкіл; на посадах директорів, їх заступників з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючих відділами (лабораторіями, кабінетами), художніх керівників, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи в позашкільних навчальних закладах враховується до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років.
Згідно із приміткою 2 Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості закладів і установ. Згідно з абзацом 1 Переліку Постанови № 909 викладачі загальноосвітніх навчальних закладів, військових загальноосвітніх навчальних закладів, музичних і художніх шкіл мають право на пенсію за вислугу років. Дійсно, зазначеним Переліком спірна посада викладача в музичній школі не була передбачена, однак за дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 року № 397/21 дію зазначеної постанови поширено, в тому числі, і на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до постанови, що підтверджується листом Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 року № 01-3/133-02-2.
Оскільки трудовий стаж позивача за даними трудової книжки є стажем викладача, то у відповідності до чинного законодавства у неї є право на зарахування його до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача достатньо спеціального педагогічного стажу, оскільки її посада відноситься до посад педагогічних працівників, відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963, навчальний заклад, в якому позивач працювала належить до системи позашкільної освіти, є початковою ланкою спеціалізованої мистецької освіти, відповідно до статуту Калуської дитячої музичної школи, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року №433 таким чином, вона має право на пенсію за вислугою років. Отже, дії відповідача є протиправними, оскільки не відповідають вимогам Конституції України та законам України.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 лютого 2015 року у справі №345/199/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
В.В. Святецький