25 травня 2015 року Справа № 127765/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Левицької Н.Г.,Сапіги В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сколівського районного суду Львівської області від 18 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Славської селищної ради за участю третьої особи - ОСОБА_1 про скасування рішення,-
ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до Славської селищної ради про скасування рішення 3-ї сесії Славської селищної ради №130 від 13.01.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що узаконений оскаржуваним рішенням заїзд знаходиться в межах переданої їй рішенням сесії Славської селищної ради № 26 від 11.11.2010 року земельної ділянки для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 у смт. Славське Сколівського району. Зазначила, що рішення про вилучення у неї частини земельної ділянки для влаштування та узаконення ОСОБА_1 заїзду відповідачем не приймалося, вважає, що оскаржуване рішення є таким, що порушує її права.
Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 18 червня 2012 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив з того, що відповідач перевищив свої повноваження так як узаконив заїзд за третьою особою, коли такий є заїздом загального користування.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Покликання маються на те, що відповідач при прийнятті рішення керувався ст.ст. 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Рішення прийнято внаслідок конфлікту з позивачкою. Не враховано строку звернення до суду.
У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що спірний заїзд є заїздом загального користування, яким користуються жителі смт. Славське Сколівського району Львівської області. Ця обставина визнана учасниками процесу і в силу норми ч.3 ст.72 КАСУ не потребує доказування.
Сесією Славської селищної ради було прийнято рішення № 130 від 13.01.2011 року, яким було узаконено ОСОБА_1 заїзд до земельної ділянки по АДРЕСА_1 у смт. Славське Сколівського району Львівської області.
Відповідно до п. а) ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Славська селищна рада при прийнятті оскаржуваного рішення вийшла за межі наданих їй повноважень, діяла всупереч ст. 19 Конституції України, яка зобов'язує органи місцевої влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, оскільки чинним законодавством не передбачено узаконення заїзду на користь певних осіб.
Нормами Земельного кодексу України чітко визначений порядок встановлення земельних сервітутів, в тому числі і для встановлення права проїзду по наявному шляху, проте, як вбачається з матеріалів справи питання про встановлення такого Славською селищною радою не розглядалося, а було прийнято рішення виключно в інтересах однієї особи без урахування прав та інтересів інших землекористувачів.
Колегія суддів не бере до уваги твердження апелянта про не застосування судом першої інстанції строку звернення до суду, оскільки недоведеним є ознайомлення позивачки з оскаржуваним рішенням раніше визначеного строку.
Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Сколівського районного суду Львівської області від 18 червня 2012 року по справі № 2а-478/2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга