25 травня 2015 року Справа № 876/10168/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Калуші та Калуському районі Івано - Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 09 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України вмісті Калуші та Калуському районі Івано - Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України вмісті Калуші та Калуському районі Івано - Франківської області ( надалі- УПФУ в м.Калуші та Калуському районі) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю уточнювальної довідки, яка підтверджує пільговий трудовий стаж, є неправомірним.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 09 липня 2013 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив з того, що факт роботи на шкідливих умовах праці підтверджено трудовою книжкою, архівною довідкою, а неподання уточнюючої довідки викликано тим, що до ліквідатора не подана необхідна документація попереднім ліквідатором.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням стороною відповідача було подано апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Покликання маються на те, що період роботи з 04.01.1993 року по 05.11.1996 року на посаді виконроба не підтверджений як пільговий за результатами атестації, а тому вимога позивача про зарахування даного періоду до стажу за Списком №2 є безпідставна. Крім того, пільгову довідку повинно було видати ВАТ «Оріана», а не ВАТ «Калушхімремонт», на якому не було особливо шкідливих умов праці. Також період роботи з 25.04.1988 року по 28.12.1992 року на посаді виконроба не підтверджений як пільговий за результатами атестації.
У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її аргументованою.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 21.04.2013 року позивач звернувся до УПФУ в м.Калуші та Калуському районі з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, однак як вбачається з повідомлення відповідача №81/П-15 від 27.05.2013 року йому відмовлено, оскільки ним не надано уточнювальної довідки про пільговий стаж роботи у ВАТ «Калушхімремонт» та ЖБУ концерну «Хлорвініл».
Суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про неправомірність такої відмови.
Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій,посад і показників, затверджуваним КМУ, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (далі - Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09. 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Як вбачається з матеріалів справи, листом №360 від 13.03.2013 року керуючим ВАТ «Оріана» повідомлено, що за результатами атестації робочих місць, затвердженої наказом №123 від 11.10.1993 року по Житлово - будівельному управлінні посада виконроба відсутня в переліку професій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільгове забезпечення. Відтак, період роботи позивача з 04.01.1993 року по 05.11.1996 року на посаді виконроба не підтверджений як пільговий за результатами атестації.
Крім того, позивач працював у ВАТ «Калушхімремонт», який здійснював підрядні роботи на ВАТ «Оріана», а тому пільгову довідку повинно було видати ВАТ «Оріана», а не ВАТ «Калушхімремонт», на якому не було особливо шкідливих умов праці.
Період роботи на посаді виконроба з 25.04.1988 року по 28.12.1992 року не підтверджений як пільговий за результатами атестації, а тому така позовна вимога не може бути задоволена.
Вищевикладена правова позиція суду апеляційної інстанції відповідає судовій практиці Верховного Суду України (постанова від 25.11.2014 року та від 10.09.2013 року), яка з урахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.
За таких обставин, проаналізувавши вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Калуші та Калуському районі Івано - Франківської області задоволити, скасувати постанову Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 09 липня 2013 року по справі № 345/3410/13-а та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України вмісті Калуші та Калуському районі Івано - Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга