25 травня 2015 року Справа № 137897/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Левицької Н.Г.,Сапіги В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у в Турківському районі Львівської області про спонукання до вчинення дій,-
управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області (далі УПФУ в Турківському районі) звернулося з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Турківському районі Львівської області (далі - Фонд) про спонукання до вчинення дій, а саме включити до щомісячного акту звірки виплачені пенсійним органом суми пенсій за березень-травень 2012 року громадянину ОСОБА_1, які не прийняті до відшкодування.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у період за березень-травень 2012 року УПФУ в Турківському районі виплатило пенсію громадянину ОСОБА_1 Сума виплат позивачем була включена у Списки осіб, яким виплачено пенсії за березень-травень 2012 року, однак відповідач відмовився прийняти до відшкодування виплачену суму пенсій та включати в Акти звірки на відшкодування виплачених сум пенсій з тих підстав, що нещасні випадки сталися поза межами України - на території країн СНД
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року відмовлено в задоволенні позову повністю. Суд виходив з того, що обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки має пред'являтися позов про стягнення вказаної суми.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги в основному покликається на те, що загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, визначається на рівні району шляхом внесення сум у акт щомісячної звірки, на підставі якого відбувається відшкодування на централізованому рівні.
У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно Списків осіб, пенсії яких пред'явлено для відшкодування УПФУ в Турківському районі за березень-травень 2012 року, громадянинові ОСОБА_1, виплачено пенсію. Однак відповідач відмовився прийняти до відшкодування виплачені суми, оскільки нещасні випадки сталися поза межами України - на території країн СНД, а законодавством не передбачено такого способу захисту як включення до актів звірок за наявності спору.
Як вбачається з припису норми ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХVI, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у разі настання страхового випадку повинен відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, страхові виплати, в тому числі організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, підписаної 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено «Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», що затверджений спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року № 376/7697.
Згідно з цим Порядком, Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків, на підставі довідки Головних управлінь Пенсійного фонду та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на централізованому рівні, до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховують відповідні кошти Пенсійному фонду.
З наведених положень вбачається, що сторони відповідно до вимог Порядку, позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні.
Слід звернути увагу на те, що згадуваний вище Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли між сторонами, оскільки, встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків та включення в них витрат розраховано на відсутність спору
Таким чином, у разі, якщо органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відмовляються від підписання актів щомісячної звірки витрат, в тому числі включити в щомісячні акти звірок витрат за особовими справами пенсіонерів, вказані спори мають вирішуватись у судовому порядку, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки, а також включення до них витрат.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених витрат.
Вищевикладена правова позиція суду апеляційної інстанції відповідає судовій практиці Верховного Суду України (постанова від 03.03.2015 року), яка з урахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.
Відтак, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року по справі № 2а-5608/12/1370- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга