Справа № 11/774/1163/13 Головуючий в 1 інстанції Михайлов В.А.
Категорія ч.1 ст.115 КК України Доповідач суддя Дігтярь Н.В.
Іменем України
25 липня 2013 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Дігтярь Н.В.
суддів - Руських К.Г., Мудрецького Р.В.
за участю прокурора - Грамма О.А.
захисника - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровськ кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2013 року.
Цією постановою засудженому
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженцю м.Синельникове Дніпропетровської області
громадянину України, раніше судимому:
24 червня 2008 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.121 КК України, на підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном три роки,
13 травня 2009 року Синельниківським міськрайонним судом за ч.1 ст.115, ч.2 ст.263 КК України до 12 років позбавлення волі.
відмовлено у відновлені строку на апеляційне оскарження вироку Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2009 року.
Вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2009 року ОСОБА_2 засуджений за ч.1 ст.115, ч.2 ст.263 КК України до 12 років позбавлення волі.
Адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 звернувся до Синельниківського міськрайонного суду з заявою про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищезазначеного вироку. Як на поважні причини пропуску строку посилається на те, що засуджений не міг подати апеляційну скаргу в строки передбачені ст.349 КПК України, оскільки до засудженого при проведенні досудового слідства та в слідчому ізоляторі, на протязі судового розгляду справи застосувались міри фізичного впливу, та він боявся за своє життя і був вимушений давати неправдиві свідчення, які вимагали від нього співробітники міліції. Крім того, він не мав ніякої довіри до суду та роботи всієї правозахисної системи, старого кримінального кодексу, за яким порушувалися його права. Під тиском та залякуванням змушений був відмовитися від захисника, і зазначити про це письмово. З прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України в нього з'явилась надія та впевненість, що його справа буде переглянута та по ній буде прийняте справедливе рішення.
Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2013 року відмовлено захиснику ОСОБА_1 у відновленні строку на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що у заяві про поновлення пропущенного строку не зазначено жодної поважної причини пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду та не надано належних доказів для їх підтвердження.
Не погодившись з вищевказаною постановою суду захисник ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженого, подав апеляційну скаргу, в якій просить відновити строк на оскарження вироку суду відносно засудженого ОСОБА_2 Вважає постанову суду незаконною з тих підстав, що під час досудового розслідування до засудженого застосовувались міри фізичного впливу, через що засуджений був вимушений давати неправдиві свідчення, які вимагали співробітники міліції, посилається також на те, були порушені права засудженого на захист, а з прийняттям нового Кримінального процесуального законодавства з'явилась впевненість, що кримінальна справа буде переглянута та по ній буде прийнято справедливе рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який просить апеляційну скаргу задовольнити та відновити пропущений строк на апеляційне оскарження, думку прокурора, який вважає постанову суду законною та обґрунтованою, а доводи апеляції безпідставними, в дебатах сторони підтримали свою позицію, перевіривши матеріали кримінальної справи надані судом, обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.349 КПК України (в редакції 1960 року ) апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції може бути подана протягом 15 діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
З матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_2 отримав копію вироку 26 травня 2009 року (а.с.5 т.2), і він мав достатньо часу для того, щоб скористатися передбаченими правами на оскарження вироку суду.
Відповідно до ст.353 КПК України (в редакції 1960 року) в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який виніс постанову про відновлення пропущеного строку.
Доводи апеляції захисника з приводу пропуску строку на апеляційне оскарження вироку суду з поважних причин, суд не може визнати поважними, оскільки до суду не надано ніяких письмових та інших доказів з приводу застосування до засудженого співробітниками міліції мір фізичного впливу, а матеріали справи не містять таких доказів. Суд першої інстанції вірно вказав, що протягом чотирьох років після постановлення вироку відносно ОСОБА_2, він жодного разу не звертався до відповідних органів з приводу жорстокого поводження з ним під час досудового та судового слідства, факти застосування відносно нього фізичної сили, залякування чи примусової відмови від захисника нічим не підтвердженні, тому визнав доводи, викладені в апеляційній скарзі, надуманими.
Колегією суддів не виявлено обставин, що об'єктивно перешкоджали засудженому вчасно подати апеляційну скаргу на вирок суду, таким чином вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин пропуску строку засудженим на оскарження вироку суду і обґрунтовано відмовив у відновленні пропущеного строку на подачу апеляційної скарги.
Посилання адвоката ОСОБА_1 на новий КПК України необґрунтоване, оскільки розгляд скарг по даній кримінальній справі провадиться за нормами Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року, тому норми КПК України 2012 року застосуванню в даному випадку не підлягають.
Керуючись ст.365, ст.366 КПК України ( в редакції 1960 року), п.11 Розділу XI "Перехідних положень" Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2013 року про відмову у відновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку Синельниківського міськрайонного суду від 13 травня 2009 року відносно засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2013 року су - без змін.
Судді