Справа: № 2а-1334/11 Головуючий у 1-й інстанції: Горобець О.К.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
10 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.
суддів: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області про перерахунок і виплату підвищення до пенсії, як дитині війни,-
ОСОБА_3 звернулася до Шполянського районного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області (далі - УПФУ в Шполянському районі) про визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов'язання здійснити такі виплати з 2007 р.
Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2011 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Шполянському районі щодо нездійснення позивачу перерахунку і виплати підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов'язано здійснити такі виплати з 03.08.2010 р. по 17.02.2011 р., з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено.
На вказану постанову УПФУ в Шполянському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» і отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення в матеріалах справи.
Відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зазначена редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була чинна після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року змін, внесених підпунктом 1 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. N107-VI.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачував позивачу підвищення до пенсії в меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року №530, що є неправомірним, оскільки виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.
Крім того, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, а тому при розрахунку підвищення до пенсії як дитині війни, підлягає застосуванню розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову в оскаржуваній частині, а тому апеляційну скаргу УПФУ в Шполянському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2011 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
головуючий суддя Сорочко Є.О.
судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.